Будова профілю і морфологічні ознаки

Темно-сірі опідзолені ґрунти найбільш поширені серед сірих лісових грунтів. Мають найменш виражені ознаки опідзолення і значну акумуляцію органічних речовин. В цілинних ґрунтах вміст гумусу становить 4-8%, освоєних – 2,5-3,5%. Склад гумусу по профілю неоднорідний. Відзначаються значною насиченістю увібраним кальцієм і незначною кислотністю; кислотність обумовлена наявністю іонів водню.

Профіль темно-сірих опідзолених ґрунтів має таку будову:

Hd (Ho) – гумусовий дернинний горизонт глибиною 2-4 см, або лісова підстилка глибиною 1-3 см;

НЕ – гумусово-елювіальний горизонт, глибиною 30-35 см, темно-сірий, збагачений на борошнисту присипку SiО₂, грудочкувато-зернистий, а в освоєних ґрунтах брилистий, в орному шарі та пилувато-плитчастий – в підорному, перехід ясний;

НІ–гумусово-ілювіальний горизонт, глибиною 30-35 см, темно-сірий з червонувато-бурим відтінком, горіхуватий, натіки R₂О₃, щільний, з рідкими червоходами, пустотами від колишніх коренів дерев'яної рослинності, перехід ясний;

І – ілювіальний горизонт, глибиною 30-50 см, червоно-бурий або бурий, призматичний, на гранях структурних окремостей червоно-буре колоїдне лакування, щільний, натіки R₂О₃, перехід поступовий;

IP – перехідний, добре ілювійований, глибиною 15-25 см, червонувато-бурий, призмовидно-грудочкуватий, з слабими натіками колоїдів, менш щільний, перехід поступовий;

РІ – слабоілювійована ґрунтотвірна порода, глибиною 20-30 см, бурувато-пальова, з бурими натіками колоїдів, грудкувата, слабоущільнена, кротовини, перехід помітний за «скипанням» від НС1;

Рк – бурувато-пальовий або пальовий лес; карбонати у формі прожилок або псевдоміцелію чи журавчиків.

Зустрічаються темно-сірі опідзолені ґрунти на лесових породах. Якщо такими є глини (червоно-бурі, строкаті, балтські, тощо), то генетичні горизонти вкорочені проти ґрунтів на лесах. Схема будови профілю темно-сірого опідзоленого ґрунту представлена на рис. 3.12.

Рис. 3.12. Схема будови профілів сірих лісових та темно-сірих опідзолених ґрунтів

Темно-сірі опідзолені буруваті ґрунти зустрічаються невеликими масивами в крайній західній надто вологій частині зони на Прикарпатті, Опіллі, Росточ, .Поділлі і Прут-Дніпровському межиріччі. Вони характеризуються глибоким гумусово-елювіальним горизонтом НЕ і значним вмістом гумусу (5-7,5 під лісом і 2,8-3% в освоєних ґрунтах), гумусово-ілювіальний горизонт НІ розтягнутий, нечітко виражений, гумусований. Опідзоленість не завжди виразно виявлена морфологічно, однак аналітично виявляється постійно.

Будову профілю можна описати таким поєднанням генетичних горизонтів

Hd_{2-3 cm} або Но_{1-2 см} +НЕ_{35-50 см}+НІ_{25-40 см}+I_{50-90 см}+РІ_{20-40 см}+рк.

Темно-сірі опідзолені вологі ґрунти поширені в західному Лісостепу.

Характеризуються значною акумуляцією органічної речовини і тому більш глибоким і краще гумусованим профілем. Ознаки опідзолення та сезонного оглеєння виражені слабо. Вміст гумусу на цілині 2,7-7, в освоєних 1,5-3,2%.

Будову профілю можна описати таким поєднанням генетичних горизонтів:

Hd_2-4см+HE(gl)_30-45см+HI(gl)_20-50см+I(gl)_50-60см+PI(gl)_25-35см+Pi(gl)_30-40см+Pk(gl).

Темно-сірі опідзолені поверхнево-оглеєні ґрунти поширені в Лісостепу і Поліссі на великих безстічних вододілах і лесових тересах по неглибоких западинах, або на периферії великих понижень серед чорноземів опідзолених і темно-сірих опідзолених ґрунтів. Оглеєння в даних ґрунтах обумовлено періодичним поверхневим перезволоженням за глибокого залягання підґрунтових вод (понад 6 м).

Для них характерні більша, ніж у неоглеєних видах, глибина гумусованої частини профілю, явні ознаки оглеєння у сполученні з інтенсивним елювіюванням по всьому профілю, наявність іржаво-вохристих плям і бобовин, відсутність карбонатів.

Будову профілю можна описати таким поєднанням генетичних гори- зонтів:

Hd_3-5cM + Hegl _20-50см + HІgl_25-40см +Iegl _30-50см + РIegl _15-25см + Рiegl _20-40см + Pgl.

Темно-сірі опідзолені глеюваті ґрунти поширені в західній частині Лісостепу, в лівобережній низинній підпровінції, на лесових островах Поділля, великими масивами зустрічаються в східній частині Волинської височини і у приполіській низовинній частині лісостепової зони.

Залягають на слабодренованих вододілах і слабосточних тересах з близьким (2-4 м) заляганням підґрунтових вод. На відміну від поверхнево-оглеєних ґрунтів, їх профіль слабше деференційваний, в ілювіальному горизонті менш чіткі натіки R₂О₃, оглеєність проявляється у вигляді сизих або іржаво-вохристих плям і розводів, наявністю бобовин і пунктуацій, порода карбонатна оглеєна.

Будову профілю можна описати таким поєднанням генетичних горизонтів:

Hd_3-5см+ He_{32-45 см} + НІ_{20-30 см}+ІР_{35-50 см}+Рigl_20-30см +Pkgl.

Темно-сірі опідзолені глейові ґрунти зустрічаються на тих же територіях, що і попередні ґрунти, часто в комплексі з глеюватими видами. На відміну від останніх мають більш глибокий профіль Не+Ні від 70 до 80 см і краще гумусовані, з рясними іржаво-вохристими плямами і бобовинами. Ознаки опідзолення виражені слабше: менше присипки SiО₂ в Не горизонті і слабші натіки R₂О₃ в ілювіальному горизонті Igl.

Будову профілю можна описати таким поєднанням генетичних горизонтів:

Hd_3-5см+Не_35-50см+НІ_30-40см+Igl_35-50см+IPgl_30-50см+Pigl_{25-35 см}+Рkgl.

Чорноземи опідзолені поширені у правобережному Лісостепу, займаючи рівні слабодреновані вододіли та їх схили, виклинюються між темно-сірими опідзоленими ґрунтами, чорноземами вилугованими чи типовими або обрамляють їх. Зустрічаються на лесових островах Полісся та лесових тересах Дніпра та його притоків.

Мають глибокий гумусовий профіль. Менше зоогенні, червоходи і порожнини дуже слабо замулені. Характерною ознакою є буре або червоно-буре лакування R₂O₃. Карбонати в породі у формі прожилок або псевдоміцелію. Вміст гумусу в цілинних ґрунтах 4-8, в освоєних 2,8-5,5%. Профіль чорноземів опідзолених має таку будову:

НЕ – гумусовий слабоелювійований горизонт, глибиною 35-45 см, темно-сірий, інколи білуватий від борошнистої присипки SiО₂, орний шар порошисто-грудочкуватий, слабо-ущільнений, підорний шар грудочкувато-зернисто-горіхуватий; перехід поступовий;

Нрі – верхній перехідний слабоілювійований, добре гумусований горизонт, глибиною 30-40 см, темно-сірий, горіхувато-грудкуватий, ущільнений, з слабим нальотом борошнистої крем'янки, рідкими червориїнами, поодинокими кротовинами; перехід поступовий;

Phi – нижній перехідний ілювійований слабо гумусований горизонт, глибиною 35-45 см, темнувато-сірувато-бурий або сіро-бурий, грубо-горіхувато-призматичний, з брудно-бурим або червоно-бурим лакуванням R₂О₃, перехід поступовий;

Pi(h) – слабоілювійований горизонт, глибиною 15-30 см, дуже слабо гумусований, нерівномірно сірувато-бурий або буро-пальовий, призмовидно- рудкуватий, слабке лакування R₂O₃ на гранях структурних окремостей, зрідка зустрічаються кротовини; перехід різкий хвилястий;

Рк – ґрунтотворна порода, буровато-пальовий або пальовий лес, карбонати у вигляді плісняви і прожилок.

Схеми будови профілю чорнозему опідзоленого представлена на рис. 3.13.

Чорноземи реградовані поширені на правобережжі Дніпра – в Черкаській, Вінницькій, Одеській та Кіровоградській областях. На лівобережжі їх значно менше. Невеликі площі є у межиріччі Збруча і Серета в західному Лісостепу та локально у північному Степу.Сформувались в автоморфних умовах на лесах і займають високі добре дреновані плато та інші підвищені форми рельєфу, обрамляючи чорноземи опідзолені і вилуговані, або залягають з ними у комплексі. Тому в будові профілю вони мають ознаки реліктової елювіально-ілювіальної диференціації або вони відсутні, чи весь профіль інтенсивно бурий. В першому випадку процесу реградації зазнавали чорноземи опідзолені, в другому – чорноземи вилуговані, в третьому – чорноземи опідзолені буруваті.

Характеризуються значним вмістом гумусу: під лісом 4,5-8%, на ріллі –3-5%. Тип гумусу фульватно-гуматний (Сгк : Сфк = 1,1-1,3).

Профіль чорноземів сильнореградованих має таку будову:

Не/к – гумусовий слабоелювійований в нижній частині вторинно окарбоначений горизонт, глибиною 30-45 см, темно-сірий, у верхній частині присипка SiО₂, орний шар порошисто-грудкуватий, підорний – зернисто-грудкуватий, слабо ущільнений, перероблений черв'яками; перехід ясний;

Нрік – верхній перехідний слабоілювійований вторинно окарбоначений горизонт, глибиною 25-30 см, добре та рівномірно гумусований, темнувато-сірий, грудкуватий або горіхувато-грудкуватий; слабо ущільнений багато червориїн та кротовин, зрідка натіки R₂О₃, перехід ясний;

Рис. 3.13. Схема будови профілів чорноземів Лісостепу

Рh(і)к – нижній перехідний вторинно окарбоначений горизонт, глибиною 30-40 см, сіро-бурий, грудкуватий або призмовидно-грудкуватий, інколи з червоно-бурим лакуванням R₂O₃ на гранях структурних окремостей, рясно окарбоначений, слабо ущільнений, інтенсивно перероблений черв'яками перехід ясний;

Рhк– вторинно окарбоначена верхня частина ґрунтотворної породи, глибиною 15-40 см, слабко і нерівномірно гумусована, брудно-бура, неміцно грудкувата, багато червориїн та кротовин, карбонати у вигляді плісняви, перехід хвилястий по колишній лінії залягання карбонатів;

Рк – ґрунтотворна порода – буровато-пальвий або пальовий лес, карбонати у вигляді псевдоміцелію і прожилок.

Чорноземи опідзолені буруваті зустрічаються в Передкарпатті на Опіллі Росточчі, Поділлі, Прут-Дністровському межиріччі. Залягають невеликими лямами обрамляючи темно-сірі опідзолені буроваті ґрунти і чорноземи типові вологі.

Характеризуються глибоким гумусовим слабоелювійованим горизонтом (Не), темно-сірого з буруватим відтінком забарвлення, дуже біогенного і значним вмістом гумусу (5,5-8% на цілині і 2,8-4,8% в освоєних ґрунтах). Опідзоленість виражена слабо. Будову профілю можна описати таким поєднанням генетичних горизонтів:

Нd_3-5см+Не_35-50см+Нрі_30-40см⁺Рhі_25-35см+РІ_15-45см⁺Рк(Р)

Чорноземи опідзолені вологі поширені в західному Лісостепу і приурочені до рівних слабодренованих вододілів та їх схилів. Формуються на лесових породах важкого механічного складу глибиною 5-10 м. Лесові породи часто підстилаються глинами. Підґрунтові води на глибині 5-10 м. Характеризуються більшою елювіально-ілювіальною диференціацією профілю. Ознаки сезонного оглеєння виражені слабо. Містять карбонати у вигляді журавчиків, рідше плісняви. На цілинних ґрунтах вміст гумусу 5-8%, на освоєних 2,5-5%. Будову профілю можна описати таким поєднанням генетичних горизонтів:

Не(gl)_35-65cм+Hрi(g1)_25-35cм+Phi(gl)_35-45cм+Pi(gl)₁₅._25cм+Pк(gl).

Чорноземи опідзолені поверхнево-оглеєні зустрічаються в лісостеповій зоні у пониженнях і западинах серед чорноземів опідзолених за глибокого (понад 6м) залягання підґрунтових вод. Перезволоження і оглеєння відбувається за рахунок застійних поверхневих вод. Будову профілю можна описати таким поєднанням генетичних горизонтів:

Не(gl)_{30-60 см}+Hрi(gl)_{35-45 см}+Phigl_{30-40 см}+P(h)ig1_{20-40 cм}+Pgl.