Будова i з’єднання кiсток грудного пояса

Кістки верхньої кiнцiвки (ossa membri superioris) подiляється на грудний пояс (cingulum pectorale) та вiльну частину верхньої кiнцiвки (pars libera membri superioris). До грудного пояса належать ключиця, лопатка, тобто кiстки, що обмежовують грудну клiтку. Вiльна частина верхньої кiнцiвки включає плечову кістку; кістки передпліччя – ліктьову і променеву; кістки кисті.

Ключиця (clavicula) – S-подiбну кiстку, яка розмiщується мiж грудниною i лопаткою. Ключиця розташована горизонтально i має тiло та два кiнцi – груднинний та надплечовий (extremitаs sternalis et eхtremitas acromialis). На товстому груднинному кiнцi ключицi є велика сiдлоподiбної форми груднинна суглобова поверхня для з’єднання з ручкою груднини (facies articularis sternalis). На нижній поверхні груднинного кінця є втиснення реброво-ключичної зв'язки (impressio lig. costoclavicularis). Надплечовий кiнець сплощений, з опуклою надплечовою суглобовою поверхнею (facies articularis acromialis), знизу має конусоподiбний горбок (tuberculum conoideum) - слiд вiд прикрiплення конiчної зв’язки, та трапецiєподiбну лiнiю (linea trapezoidea) - слiд вiд прикрiплення трапецiєподiбної зв’язки. Тiло ключицi (corpus claviculae), починаючи вiд груднинного кiнця, вигинається випуклiстю вперед, а далі - випуклiстю назад. Щоб вiдрiзнити праву ключицю вiд лiвої, слiд пам’ятати, що верхня поверхня тіла майже гладенька, груднинний кiнець товстий i бiля нього розташований вигин уперед. На нижнiй поверхнi тiла ключицi добре виражена борозна пiдключичного м’яза (sulcus m. subclavii).

Лопатка (scapula) має дві поверхнi: задню (facies posterior) i реброву (facies costalis); три кути: 1) верхнiй (angulus superior); 2) бічний (angulus lateralis); 3) нижнiй (angulus inferior). На тильній поверхнi лопатки розташована ость лопатки (spina scapulae), яка в бічному напрямку закiнчується вигнутим вперед сплощеним надплечовим вiдростком (acromion), на якому є ключична суглобова поверхня (facies articularis clavicularis). Вiдносно остi лопатки розрiзняють: надостьову ямку (fossa supraspinata) i пiдостьову ямку (fossa infraspinata).

Бічний кут спочатку звужується, утворюючи шийку лопатки (collum scapulae), а потiм стовщується й утворює суглобову западину (cavitas glenoidalis), що має довгасту форму i з’єднується з плечовою кiсткою. Над суглобовою западиною i пiд нею розташовуються невеликi над- і пiдсуглобові горбки (tuberculum supraglenoidale et tuberculum infraglenoidale), вiд них починаються сухожилки м’язiв. Верхнiй найкоротший увiгнутий край має вирiзку лопатки (incisura scapulаe), через яку проходить надлопатковий нерв. Вiд цього краю бiля бічного кута лопатки вiдходить угору дзьобоподiбний вiдросток (processus coracoideus). Розгляньте реброву поверхню лопатки, її впадина має назву пiдлопаткової ямки (fossa subscapularis). Зорiєнтуйте лопатку вiдносно скелета тулуба, визначте праву i лiву лопатки (мал. 51).

Плечова кiстка (humerus). Це довга трубчаста кiстка, в якiй розрiзняють тiло (corpus humeri) i два наростки: ближчий i дальший. Розгляньте ближчій наросток плечової кістки, її головку (caput humeri) та анатомiчну шийку (collum anatomi-cum). До неї прикрiплюється капсула плечового суглоба, нижче вiд якої розмiщенi великий та малий горбки (tuberculum majus et minus). Вони вiддiляються один вiд одного мiжгорбковою борозною (sulcus intertubercularis), в якій проходить сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча. Від великого та малого горбків донизу відходять гребені великого і малого горків (crista tuberculi majoris et minoris). Форма плечової головки - куляста, вона обернена присередньо та вгору. Нижче вiд горбкiв є ледь помiтне заглиблення - хiрургiчна шийка (collum chirurgicum) ‑ у цiй дiлянцi найчастiше трапляються переломи кістки (мал. 52).

Мал. 51. Лопатка (права), а - вигляд заду, б - вигляд спереду:

1 - margo superior;

2 - margo medialis;

3 - margo lateralis;

4 - angulus infеrior;

5 - spina scapulae;

6 - fossa supraspinata;

7 - fossa іnfraspinata;

8 – incisura scapulae;

9 - processus coracoideus;

10 – acromion;

11 - cavitas glenoidalis;

12 - tuberculum infraglenoidale;

13 - facies articularis acromialis;

14 - fossa subscapularis.

Кожен із горбкiв, продовжуючись, переходить у вiдповiднi гребенi (crista tuberculi majoris et minoris), до яких прикрiплюються м’язи.

Середня частина плечової кістки, або тіло кістки нагадує тригранну призму з поверхнями - передньо-присередня (facies anterior medialis), передньо-бічна (facies anterior lateralis) та задня (facies posterior). У верхній третині тіла кістки є дельтоподібна горбистість (tuberositas deltoidea), на задній поверхні тіла спіралеподібно зверху вниз проходить борозна променевого нерва (sulcus nervi radialis) ( мал. 52 б).

Дальший кінець плечової кiстки закiнчується виростком (condylus humeri). Вiн майже трикутної форми, внутрiшнiй i зовнiшнiй краї нижнього кiнця кiстки переходять, вiдповiдно, у присередній та бічний надвиростки (epicondylus medialis et lateralis). Бiльший за розмiрами присередній надвиросток на заднiй поверхнi має борозну лiктьового нерва. Пропальпуйте на собі надвиростки i борозну лiктьового нерва. Нижче вiд присереднього надвиростка i до середини вiд нього розмiщений блок плечової кiстки (trochlea humeri) - суглобова поверхня для з’єднання з лiктьовою кiсткою. Пiд бічним надвиростком розмiщена головочка плечової кiстки (capitulum humeri), з якою з’єднується променева кiстка. На заднiй поверхнi плечової кiстки, над блоком є лiктьова ямка (fossa olecrani), в яку заходить лiктьовий вiдросток лiктьової кiстки.

Мал. 52. Плечова кістка (права), а - вигляд спереду, б - вигляд ззаду:

1 - caput humeri;

2 - tuberculum minus humeri;

3 - tuberculum majus humeri;

4 - corpus humeri;

5 - epicondylus lateralis humeri;

6 - epicondylus medialis humeri;

7 - trochlea humeri;

8 - capitulum humeri;

9 - fossa coronoidea;

10 - fossa radialis;

11 - collum chirurgicum;

12 - sul. nervi radialis;

13 - trochlea humeri;

14 - fossa olecrani;

15 - sul. nervi ulnaris.

На переднiй поверхнi, над головочкою плечової кiстки та блоком, розмiщуються променева ямка (fossa radialis) та вiнцева ямка (fossa coronoidea), у які під час згинання у лiктьовому суглобi заходять головка променевої кiстки та вiнцевий вiдросток лiктьової кiстки. Щоб вiдрiзнити праву плечову кiстку вiд лiвої, потрiбно правильно її зорiєнтувати: задню поверхню з ямкою лiктьового вiдростка обернути назад, головку - догори i присередньо, променеву та вiнцеву ямки спрямувати наперед.

До суглобiв грудного пояса відносять наступні. Мiж грудниною i ключицею утворюється груднинно-ключичний суглоб (articulatio sternoclavicularis) двома суглобовими поверхнями: це ключична вирiзка груднини i груднинна суглобова поверхня ключицi. Вони мають сiдлоподiбну форму. Капсула суглоба починається по краю суглобової поверхнi вирiзки груднини i прикрiплюється до суглобового хряща ключицi. Суглобова порожнина подiляється суглобовим диском на два вiддiли: присереднiй та бiчний.

Зв’язки суглоба: груднинно-ключична передня i задня (lig. sternoclavicularе anterius et posterius), мiжключична (lig. interclaviculare) та реброво-ключична (lig. costoclaviculare).

За формою суглоб сiдлоподiбний, однак завдяки диску рухи в ньому здiйснюються навколо трьох осей, як у кулястому суглобi. Головнi рухи вiдбуваються навколо стрілової осi – пiднiмання й опускання ключицi та навколо вертикальної осi – рухи ключицi вперед i назад. Крiм названих рухiв можливе обертання ключицi навколо лобової осi (вона в даному разі збігається з довжиною ключицi). Цей рух незначний – близько 10⁰ (мал.53).

Мал. 53. З’єднання ключиці і грудини, вигляд спереду, зліва фронтальний розпил:

1 - art. sternoclavicularis, discus articularis;

2 - lig. costoclaviculare;

3 - lig. interclaviculare;

4 - lig. sternoclaviculare anterius.

Усi рухи ключицi вiдбуваються разом з лопаткою, вона змiщується вверх i вниз, вперед i назад, може обертатися навколо передньо-задньої осi, так що нижнiй кут змiщується назовнi, як це буває, коли руку пiднiмають вище від горизонтального рiвня. Крiм того, в груднинно-ключичному суглобi можливий коловий рух, цьому руховi сприяє диск. Груднинно-ключичний суглоб належить до комплексних суглобiв.

Надплечово-ключичний суглоб (articulatio acromioclavicularis) утворений суглобовими поверхнями надплечового кiнця ключицi та надплечового відростка лопатки. За формою суглоб плоский, рухи в ньому незначні (мал. 54). Нерiдко суглобову порожнину роздiляє диск. Суглобова капсула зміцнюється надчплечово-ключичною зв’язкою (lig. аcromio-claviculare), а весь суглоб - дзьобо-ключичною зв’язкою (lig. coracoclaviculare), натягнутою мiж дзьобоподiбним вiдростком i нижньою поверхнею ключицi. Крiм зв’язок надплечово-ключичного суглоба лопатка має три власнi зв’язки: дзьобо-надплечову (lig. coracoacromiale), що утворює склепiння плечового суглоба i захищає його зверху; верхню поперечну зв’язку лопатки (lig. transversum scapulаe superius), вона натягнута над вирiзкою лопатки i перетворює її на отвiр, в якому проходить надлопатковий нерв; нижню поперечну зв’язку лопатки (lig. transversum scapulаe inferius), яка натягнута мiж основою надплечового відростка i шийкою лопатки, пiд нею проходить надлопаткова артерiя.

Плечовий суглоб (articulatio humeri) є одним із найважливiших з’єднань i має велике практичне значення. Вивихи плечового суглоба трапляються так часто, як у всіх інших суглобах, разом узятих. Суглобовi поверхнi: суглобова западина лопатки, головка плечової кiстки. За формою він є типовим кулястим суглобом. Волокнистий хрящовий обвiд – губа суглобової западини (labrum glenoidale) дещо збiльшує суглобову западину, але рiзниця у площі суглобових поверхонь лопатки i плечової головки залишається значною, що зумовлює велику рухомiсть у цьому суглобi (мал. 55).

Мал. 54. Надплечово-ключичний суглоб, зв’язки лопатки і ключиці:

1 - art. acromioclavicularis, Lig. acromioclaviculare;

2 - lig. transversum scapulаe superius;

3 - lig. conoideum;

4 - lig. trapezoideum;

5 - lig. coracoacromiale.

Кулястi за формою суглоби дозволяють виконувати рухи навколо трьох осей: навколо фронтальної осi – згинання i розгинання; навколо сагітальної осi – вiдведення i приведення; навколо вертикальної осi – обертання (привертання i вiдвертання).

Мал. 55. Плечовий суглоб (правий), вигляд спереду:

1 - capsula articularis;

2 - cavitas glenoidalis;

3 - tendo m. bicipitis brachii (caput longum);

4 - caput humeri.

Початок капсули навколо кiсткового краю суглобової западини лопатки зрощується з губою суглобової западини. Капсула прикріплюється навколо анатомiчної шийки, так що великий i малий горбки залишаються за межами суглоба. Переломи плечової кiстки в дiлянцi хiрургiчної шийки теж бувають поза порожниною суглоба. Капсула суглоба тонка, еластична, за рахунок чого досягається великий об’єм рухів; з iншого боку, такi структурнi особливостi капсули сприяють виникненню вивихiв. Капсула зверху зміцнена тiльки однією зв’язкою - дзьобо-плечовою (lig. coracohumerale), яка йде вiд основи дзьобоподiбного вiдростка в товщi капсули в напрямку до великого горбка плечової кістки.

Через порожнину плечового суглоба проходить сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча, який виходить з суглобової порожнини через отвiр капсули в мiжгорбковiй борознi, де, як вiдомо, капсула проходить над борозною. У плечовому суглобi в стоншених мiсцях передньої стiнки капсули майже вiдсутнiй волокнстий шар, i синовiальний шар утворює на переднiй поверхнi шийки лопатки пiдсухожилкову сумку пiдлопаткового м’яза (bursa subtendinea musculі subscapularis), через отвiр цiєї сумки можуть здiйснюватися переднi вивихи плеча. У мiжгорбковiй борознi розташована мiжгорбкова сухожилкова пiхва (vagina tendinis intertubercularis), що має форму пальцеподiбного вiдростка, в якому розмiщується сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча. Через мiжгорбкову сухожилкову пiхву в разі гнiйних запалень суглоба запальний процес може поширюватися на передню дiлянку плеча. Тепер вам зрозумiло, що плечовий суглоб, оскільки він виконує великий обсяг рухів, є дуже вразливим щодо розвитку рiзних захворювань.