Класифікація опідзолених ґрунтів

Темно-сірі опідзолені ґрунти характеризуються значною акумуляцією органічних речовин, елювіально-ілювіальною диференціацією профілю, відзначаються ненасиченістю ґрунтового вбирного комплексу обмінним кальцієм і слабокислою реакцією ґрунтового розчину.

Згідно класифікації (табл. 3.26) вони розподіляються на три типи і п'ять підтипів: темно-сірі опідзолені буруваті, вологі, модальні, поверхнево-оглеєні та оглеєні.

Найбільш поширені роди темно-сірих опідзолених ґрунтів такі:

– модальні (звичайні) – ознаки і властивості відповідають основним хактеристикам підтипу. У найменуванні темно-сірих опідзолених ґрунтів назва даного роду опускається;

– еродовані – відрізняються від модальних частковою або повною відсутністю верхніх генетичних горизонтів внаслідок водної ерозії;

– намиті – формуються за рахунок делювіальних наносів на шлейфах схилів і днищах балок; мають більш глибокий гумусово-елювіальний горизонт, який часто є шаруватим;

– реградовані – відрізняються від темно-сірих опідзолених (модальних) ґрунтів підвищеною лінією залягання карбонатів в профілі, в ілювіальному або над ілювіальному горизонті;

– вторинно лучнуваті і лучні – поширені в зонах підтоплення. На відміну від автоморфних, підґрунтові води знаходяться в лучнуватих ґрунтах на глибині 3-5 м, в лучних – вище 3 м. Ґрунтотворною породою є лес – вологий, пухкий, легко розпадається на структурні окремості. Залежно від часу підтоплення лес може бути оглеєний і мергелєзований;

– засолені – формуються в умовах близького (2-4 м) рівня мінералізованих ґрунтових вод; зустрічаються серед темно-сірих опідзолених оглеєних ґрунтів.

Розподіл темно-сірих опідзолених ґрунтів на види за ступенем еродованості наступний:

Темно-сірі опідзолені буруваті ґрунти:

– слабоеродовані – гумусово-елювіальний горизонт (НЕ) змито до половини; втрачено до 26% гумусу. Поверхня ріллі темно-сіра з буруватим відтінком, бо до орного шару залучено частину гумусово-ілювіального горизонту НІ, формуються на слабопохилих схилах вододілів.

– середньоеродовані – змито гумусово-елювіальний горизонт НЕ, втрачено 20-40% гумусу, в орний шар (повністю або частково) залучено гумусо- ілювіальний горизонт НІ, орний шар бурий з вимоїнами до 0,5 м, формуються на покатих схилах вододілів.

Таблиця 3.26 –Класифікація опідзолених ґрунтів (Інститут ґрунтознавства і агрохімії УААН ім.О.Н.Соколовського, 1988)

– сильноеродовані – гумусова частина профілю НЕ+НІ і верхня частина ілювіального горизонта І змиті; втрачено 40-60% гумусу; орний шар бурий, брилистий, зустрічаються вимоїни глибиною 0,5-1 м, залягають на крутих випуклих схилах.

Темно-сірі опідзолені вологі ґрунти:

– слабоеродовані – гумусово-елювіальний горизонт HE(gl) змито до половини, втрачено до 20% гумусу, поверхня ріллі запливає, дає тріщини, інколи з великою кількістю бобовин на поверхні, зустрічаються на слабко схилих і зрідка на пологих схилах.

– середньоеродовані – гумусово-елювіальний HE(gl) і частково гумусово-елювіальний HI(gl) горизонти змиті; втрачено 40-60% гумусу, поверхня ріллі бура, плямиста, інтенсивно запливає, тріщинувата з щільною кіркою і великою кількістю бобовин; залягають переважно разом із слабоеродованими видами, або в комплексі з сильноеродованими;

– сильнозмиті – гумусована частина профілю HE(gl)+HI(gl) змита; втрачено 40-60% гумусу; до орного шару залучений ілювіальний I(gl) горизонт; рілля брилиста, поверхня бура, запливає, у сухому стані тріщинувата, з щільною кіркою і бобовинами; залягають невеликими масивами серед середньозмитих видів на опуклих і стрімких схилах вододілів нерідко з густою мережею рівчаків.

Темно-сірі опідзолені ґрунти:

– слабоеродовані – гумусово-елювіальний горизонт НЕ змито до половини; втрачено до 20% гумусу; поверхня ріллі темнувато-сіра з буруватим відтінком; в орний шар залучено частину гумусово-ілювіального горизонту НІ; залягають на слабопохилих схилах вододілів;

– середньоеродовані – гумусово-елювіальний НЕ і частково гумусово- ілювіальний НІ горизонти змито; втрачено 20-40% гумусу; розорюються НІ та верхня частина ілювіального І горизонту; поверхня ріллі сіро-бура інтенсивно запливає, піддається плосткістному змиву і глибокому розмиву; зустрічаються на покатих і рідше крутих схилах вододілів;

– сильноеродовані – гумусована частина профілю НЕ+НІ змита, втрачено 40-60% гумусу, в орний шар залучено ілювіальний І, рідше перехідний IP горизонти; рілля брилиста, поверхня бура; швидко ущільнюється, запливає і тріскається; піддається площинному, поверхневому змиву і глибокому розмиву, густа мережа рівчаків; зустрічаються на стрімких хвилястих схилах вододілів у комплексі з середньозмитими.

За ступенем реградації:

– слабореградовані – вторинно окарбоначена слабкоілювійована частина ґрунтотворної породи Рік і нижня частина ілювіального горизонту Ік; порівняно з генетичними горизонтами модальних видів більш розпушені;

– середньореградовані – вторинно окарбоначений весь ілювіальний горизонт Ік;

– сильнореградовані – вторинно окарбоначена нижня частина гумусово- елювіального горизонту НІ/к.

За характером і ступенем оглеєння:

– поверхнево-оглеєні – характеризуються поверхневим оглеєнням ґрунтового профілю та верхньої частини безкарбонатної лесової породи. Оглеєння у вигляді вохристих плям, з наявністю пунктацій та бобовин. В темно-сірих опідзолених, оглеєних та вологих не виділяють;

– ґрунтово-оглеєні – зволоження змішане, але оглеєння обумовлено неглибоким (2-4 м) заляганням підґрунтових вод. Виділяють тільки в темно-сірих опідзолених оглеєних ґрунтах з розподілом на глеюваті і глейові:

– глеюваті – оглеєна ґрунтотворна порода Pgl або PG1 і перехідний до породи горизонт Pigl; оглеєння у вигляді сизих чи іржаво-вохристих плям і розводів, поодинокі пунктуації і бобовини;

– глейові – характеризуються оглеєнням в ґрунтотворній породі, перехідних ілювійованих та ілювіальному горизонтах Pgl+Pigl+IPgl+Igl. Ознаки оглеєння виражені чітко у вигляді сизого і зеленувато-сизого забарвлення на бурому фоні. Часто ґрунтотворна порода оглеєна, в'язка, здатна до прилипання PGL.

За ступенем засолення розрізняють тільки серед темно-сірих опідзолених глеєних ґрунтів, які поділяються на солончакуваті і солончакові види:

– солончакуваті – з глибини 40-50 см засолені переважно содою, що встановлюється за «скипанням» ґрунту; реакція ґрунтового розчину гумусово-елювіального горизонту слабкокисла або близька до нейтральної;

– солончакові – засолені з поверхні, «скипання» бурхливе по всьому профілю, при підсиханні на поверхні ґрунту утворюються білуваті вицвіти олей або сольова кірка.

Згідно класифікації виділяють літологічну серію (ґрунтотворні породи, на яких формуються темно-сірі опідзолені ґрунти), варіанти і різновиди за механічним складом, аналогічно як у сірих лісових ґрунтах (див. таб. 3.26).

Чорноземи опідзолені згідно класифікації (див. таб. 3.25) включають два типи і чотири підтипи: чорноземи опідзолені буруваті, вологі, власне опідзолені (звичайні) та чорноземи опідзолені поверхнево-оглеєні.

Найбільш поширені роди чорноземів опідзолених:

– модальні (звичайні) – ознаки і властивості відповідають основним характерисимкам підтипу. У найменуванні чорноземів опідзолених назва даного роду опускається;

– еродовані – відрізняються від модальних частковою або повною відсутністю верхніх генетичних горизонтів внаслідок водної ерозії;

– реградовані – відрізняються від чорноземів опідзолених (модальних) підвищеною лінією залягання карбонатів у профілі;

– поверхнево-оглеєні – перезволожені поверхневими водами, що виликає розвиток глейових процесів;

– вторинно-лучнуваті та лучні– поширені в зонах підтоплення.

На відміну від автоморфних грунтів, підґрунтові води знаходяться в лучнуватих на глибині 3-5 м, в лучних – вище 3 м. В останніх можуть бути ознаки оглеєння як у профілі, так і в породі.

Розподіл чорноземів опідзолених на види здійснюють за ступенем еродованості:

Чорноземи опідзолені буруваті:

– слабоеродовані – гумусовий слабоелювійований горизонт НЕ змито до половини, втрачено до 20% гумусу.

– середньоеродовані – змито понад половину або весь гумусовий елювійований горизонт НЕ, втрачено 20-40% гумусу, в орний шар залучено верхній перехідний горизонт Нрі, у зв'язку з чим рілля набуває рудуватого відтінку, схильна до запливання.

– сильноеродовані – змито гумусовий елювійований горизонт Не і верхній перехідний горизонт Нрі, втрачено 40-60% гумусу, в орний шар залучено нижній перехідний горизонт Phi, інколи Рі, тому рілля рудого забарвлення, дуже схильна до запливання.

Чорноземи опідзолені вологі:

– слабоеродовані - гумусовий елювійований горизонт He(gl) змито до половини, втрачено до 20% гумусу;

– середньоеродовані – змито понад половину або весь гумусовий елювійований горизонт Hе(gl), втрачено 20-40% гумусу, в зв'язку з чим в орний шар залучено верхній перехідний горизонт Hpi(gl). Рілля набуває рудуватого забарвлення, інтенсивно запливає, утворюються щільна кірка, грунт швидко злежується і ущільнюється після обробітку;

– сильноеродовані – змито гумусовий елювійований горизонт He(gl), верхній перехідний Hpi(gl), а можливо і нижній перехідний Phi(gl) горизонти. Втрачено 40-60% гумусу. Поверхня ріллі руда, плямиста. Швидко ущільнюється після оранки, запливає і зазнає розмивів.

Чорноземи опідзолені:

– слабоеродовані – гумусовий слабоелювійований горизонт Не змито до половини, втрачено до 20% гумусу;

– середньоеродовані – змито весь гумусовий елювійований Не і частина верхнього перехідного горизонту Нрі, втрачено 20-40% гумусу;

– сильноеродовані – змито гумусовий елювійований Не і верхній перехідний горизонт Нрі, втрачено 40-60% гумусу. В орний шар залучено нижній перехідний горизонт Pih або порода.

За ступенем реградації:

– слабореградовані – вторинно окарбоначена, слабоілювійована частина ґрунтотворної породи Р(і)к і нижній перехідний горизонт Рh(і)к;

– середньореградовані – вторинно окарбоначений верхній перехідний горизонт Нрік;

– сильнореградовані – вторинно окарбоначена нижня частина гумусового елювіайованого горизонту Не/к.

Чорноземи опідзолені поділяють на види за глибиною гумусованого шару Не+Нрі: неглибокі – 45-65 см, середньоглибокі – 65-85, глибокі – 85-120, дуже глибокі – понад 120 см.

За вмістом гумусу:слабогумусовані – менше 3%,малогумусні – 3-6, середньогумусні – понад 6%.

За ступенем опідзолення:слабоопідзолені – борошниста присипка SiО₂ в нижній частині горизонту Phi та горизонті P(hi);середньоопідзолені –борошниста присипка SiО₂ поширена в профілі, в гумусовому елювіальному горизонті Не та перехідних ілювійованих горизонтах Phi та P(hi).

За класифікацією виділяють літологічну серію, ґрунтотворні породи на яких формуються чорноземи опідзолені, варіанти і різновидності за механічним складом аналогічно до сірих лісових ґрунтів.