Будова профілю і морфологічні ознаки

 

 

За морфологічними ознаками і будовою профілю лучно-черноземні ґрунти подібні до чорноземів, але мають певні відмінності. Вони характеризуються підвищеною гумусованістю і наявністю глибинного оглеєння. Важливим показником є порівняно невелика глибина залягання підґрунтових вод, що при середньоважких за механічним складом ґрунтотворних породах забезпечує підняття капілярної кайми до середини ґрунтового профілю. Однак ці особливост не є просторово витриманими і стійкими у часі. Підґрунтові води в сухі роки можуть опускатися або взагалі знаходитись глибоко (за одностороннього поверхневого зволоження). Тому в ґрунтовому профілі можуть практично зникати ознаки оглеєння.

Лучно-черноземні ґрунти поширені переважно на рівних пониженнях плато і четвертинних тересах рік, з рівнем залягання підґрунтових вод на глибині 3-4 м. За морфологічними ознаками схожі на чорноземи типові, однак відрізняються від них слабким оглеєнням ґрунтотворної породи і нижчої частини ґрунтового профілю.

Профіль лучно-черноземних ґрунтів має таку будову:

Н - гумусовий горизонт глибиною 35-55 см, темно-сірий, орний шар грудкувато-пилуватий, підорний - зернистий, пухкий, перехід поступовиі:

Нр/к - верхній перехідний горизонт глибиною 20-30 см, темно-сірий з буруватим відтінком, зернистий або грудкувато-зернистий з горіхуватими включеннями, слабоущільнений, в нижній частині карбонатний, перехід поступовий;

Рhк(gl) - нижній перехідний горизонт глибиною 15-30 см і більше, темно-бурий або сіробурий, грудкуватий або грудкувато-горіховий, ущільнений, карбонатний, карбонати у вигляді плісняви, слабко виражене оглеєння у вигляді буруватих плям, перехід поступовий;

Pngl - ґрунтотворна порода – лес, палево-бурий, з ознаками оглеєння, оливковий відтінок і наявність іржаво-бурих плям, карбонати у вигляді рідких прожилок або мергелізованих плям.

Лучно-черноземні опідзолені ґрунти поширені на від’ємних елементах рельєфу з близьким рівнем залягання підґрунтових вод (3-5 м) серед чорноземів опідзолених. Будова профілю близька до чорноземів опідзолених, але оглеєна нижня частина профіля і ґрунтотворна порода.

Будову профілю можна описати таким поєднанням генетичних горизонтів: He+Hpi+Phi+Pi(h)gl+PKgl.

Лучно-чорноземні осолоділі ґрунти поширені переважно на слабостічних або безстічних пониженнях річкових терас і вершинах балок, рідше на плато де застоюються поверхневі води. Періодичне сезонне поверхневе перезволоження обумовлює розвиток глеєелювіальних процесів, внаслідок чого весь ґрунтовий профіль оглеєний і чітко диференційований за елювіально-ілювіальним типом. Легкорозчинні солі, як правило, вимиті з ґрунту у підґрунтові води.

Профіль лучно-чорноземних осолоділих ґрунтів має таку будову:

He(gl) - гумусовий елювійований горизонт глибиною 25-45 см, темно-сірий, орний шар порошисто-грудкуватий, підорний – грудкувато-зернистий, пухкий, на гранях структурних окремостей рясна борошниста присипка і SiО2, перехід поступовий;

Hpigl - гумусово-перехідний ілювіальний горизонт глибиною 20-35 см, темно-сірий з сизуватим відтінком, грудкуватий або грудкувато-горіхувато-призматичний, ущільнений, на гранях структурних окремостей іржаво-бурі плями, перехід поступовий;

Phgl - нижній перехідний горизонт глибиною 20-40 см, нерівномірно гумусований, темно-брудно-оливковий або темно-бурий, наявність кротовин, грудкувато-призмовидний, ущільнений, на структурних окремостях вохристо-бурі плями; перехід поступовий;

Pкgl - лесовидна карбонатна оглеєна порода, багато іржаво-бурих плям, карбонати у вигляді плісняви або мергелізованих плям.

Лучно-чорноземні солонцювато-солончакуваті ґрунти поширені на лесових тересах Дніпра, його правобережний приток та північній частині Придніпров'я, на понижених елементах рельєфу при наявності мінералізованих підґрунтових вод. За умов випітного водного режиму і наявності соди формуються поверхнево-солонцюваті, а при сезонному пульсуючому водному режимі – глибоко-солонцюваті лучно-чорноземні ґрунти, з профілем диференційованим за елювіально-ілювіальним типом.

Будову профілюлучно-чорноземних поверхнево солонцюватих солончакуватих ґрунтів можна описати таким поєднанням генетичних горизонтів:

Hsls(k)15-20см+Hpks(i)15-30см+Phkgls30-60см+Pkgl,

 

а лучно-чорноземних солончакуватих ґрунтів, відповідно:

 

He35.40cм+Hpi25-40cм+Phkgls20.40cм+Pksgl.

 

 








Дата добавления: 2017-01-13; просмотров: 1119;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.006 сек.