Індивідуальні стилі реагування

Під стилем реагування розуміється індивідуальна поведінка, що характеризується способом взаємодії людини зі складними ситуаціями, що проявляються або в формі психологічного захисту від неприємних переживань, або у вигляді конструктивної активності особистості спрямованої на вирішення проблеми.

Стилі реагування є проміжною ланкою між стресовими подіями і їх наслідками у вигляді, наприклад, тривожності, психологічного дискомфорту, соматичних розладів, що сприяють захисній поведінці, або характерних для совладающего стилю поведінки духовного піднесення і радості від успішного вирішення проблеми:

ВПЛИВ СТИЛЮ РЕАГУВАННЯ НА РЕЗУЛЬТАТ ПОВЕДІНКИ

® захист ® тривожність, ® дезадаптація

Негативні ® стилі ½ хвороби

події реагування ½

®совладание ® радість, ® успіх

(володіння натхнення

ситуацією)

Як захисні, так і совладаючі стилі реагування пов’язані з установками і переживаннями, ставленням до себе та до інших, з когнітивними, афективними та поведінковими рівнями ієрархічної структури психіки.

Недивлячись на різноманітність поведінки в стресовій ситуації, на думку Ріхарда Лазаруса (1966, 1991), одного провідних спеціалістів у галузі вивчення “способів реагування в стресових ситуаціях”, існує 2 типи стилей реагування:

1. проблемно-орієнтовний ( орієнтований на предмет);

2. субєктно-орієнтований ( орієнтований на себе);

Проблемно-орієнтовний стиль, спрямований на раціональний аналіз проблеми, пов’язаний зі створенням та виконанням плану розв’язання складної ситуації і проявляється в таких формах поведінки, як:

Ø самостійний аналіз того, що трапилось;

Ø звернення за допомогою до інших;

Ø пошук додаткової інформації.

Суб’єктн0-орієнтований стиль є наслідком емоційного реагування на ситуацію, що не супроводжується конкретними діями і проявляється

· у вигляді спроб не думати про проблему взагалі;

· бажання забутися уві сні;

· розчинити (втопити) свої труднощі в спиртному;

· компенсувати негативні емоції їжею.

Канадські психологи Норман Едлер і Джеймс Паркер (1993) вважають, що

· ті, хто вирішує проблему, є предметно-орієнтованими, тобто зацікавленими в аналізі сутності того, що відбувається;

· ті, хто переживає проблему, – особистісно-орієнтовані й більше схвильовані своїм власним станом або думкою навколишніх;

· є ще третій стиль реагування – уникнення

Наприклад,

у орієнтованих на предмет студентів такий стиль проявляється, коли вони дивляться телевізійні передачі замість підготовки до іспитів;

у працелюбних домогосподарок неможливість отримання значного результату компенсується вживанням великої кількості солодощів;

особистісно-орієнтовані теж можуть вдаватися до стилю уникнення, ховаючись за думки компетентних людей, що гарантують їм соціальну підтримку.

.