Тема 3. Сучасні комп’ютерні психодіагностичні системи

3.1. Склад комп’ютерних психодіагностичних систем

На початку 60-х років ХХ століття були розроблені перші версії автоматизованих психодіагностичних систем (ПДС). Висока вартість і складність в експлуатації були на перепоні широкого впровадження нових засобів психодіагностичних досліджень.

Разом з появою ПЕОМ на початку 80-х років стає можливим розвиток і впровадження в практику автоматизованих методик і розробки складних психодіагностичних систем. Цьому сприяла поява «дружніх» операційних систем з розвинутими мовними засобами, розробка нових систем оперування знаннями і одержання логічних висновків, накопичений досвід використання ПДС в різних практичних галузях. Розробки ПДС на базі ПЕОМ звичайно здійснюються з урахуванням того, що в якості користувача системи виступає психолог-практик, який не має спеціальної підготовки в галузі програмування.

Комп’ютерні ПДС багатоцільового призначення можуть включати в себе:

1) інструментальну підсистему, призначену для маніпулювання спеціалізованими ПДС;

2) спеціалізовані комп’ютерні ПДС, призначені для вирішення конкретних дослідницьких задач.

До типових структурних складових ПДС можна віднести:

1) набір методик, орієнтованих на різні аспекти психологічних проявів;

2) сукупність статистичних засобів обробки одержуваних в результаті психодіагностичного дослідження даних;

3) засоби для автоматизованої інтерпретації результатів досліджень на різних рівнях представлення (для обстежуваного, особи, що приймає рішення, психолога);

4) спеціалізовану базу даних, що дозволяє накопичувати і обробляти первинну інформацію.

3.2. Типова комплектація існуючих ПДС

Як приклад типової комплектації ПДС наведемо комплектацію автоматизованої системи психологічної діагностики (АСПД) (відповідно до Компьютерная психодиагностика.-СПб., издательство “Братство”, 1994,-364 с.):

1) диференціально-діагностичний опитувальник Є.А.Клімова;

2) “інтроверсія - екстраверсія” Г.Айзенка;

3) тип особистості по Голланду;

4) комунікативні і організаторські прихильності;

5) самооцінка (по С.Будассі);

6) орієнтаційна анкета М.Кучери та В.Смекала;

7) субтест 7 “Вибір фігур” та субтест 8 “Кубики” тесту Г.Амптхауера “Структура інтелекту”;

8) пізнавальна потреба;

9) методика А.Лихмуса “Прогноз успішності навчання в технічному ВУЗі”;

10) карта інтересів по спеціальності ТИ.АСУР;

11) мотивація в навчальній діяльності Г.Ільїної;

12) “Тривожність” Спілбергера-Ханіна;

13) “Емоційна направленість особистості” Б.Додонова;

14) “Обсяг уваги” Шульте-Заремби;

15) Диференційно-діагностичний опитувальник Є.А.Клімова (варіант ІІ);

16) Субтест 9 “Пам’ять” тесту Г.Амптхауера “Структура інтелекту”;

17) 4-факторний опитувальник психодіагностики тесту В.Мельникова та Л.Ямпольського.

Тобто система має 17 експрес-методик оцінки професіональних інтересів, прихильностей, особливостей уваги та пам’яті, деяких спеціальних спроможностей та індивідуально-характеристичних особливостей особистості. Ці методики достатньо відомі і адаптовані до умов технічного ВУЗу.

3.3. Типові режими роботи ПДС

Розглянемо типові функції ПДС на прикладі автоматизованої системи психологічної діагностики (АСПД). Система функціонує в трьох режимах: “Школяр”, “Оптант” і “Вільний”.

Режим “Школяр” дозволяє здійснювати профдіагностику інтересів, нахилів та особистих особливостей школярів, починаючи з 11-річного віку.

Спеціалізований режим “Оптант” зорієнтовано на обстеження школярів старших класів з метою виявлення спрямованості і професійно важливих якостей особистості.

Режим “Вільний”, як це видно з назви, не прив’язано до будь-яких стратегій психодіагностичного обстеження.

В режимах “Школяр” і “Оптант” у відповідності з виявляємою професійною спрямованістю система автоматично формує батарею тестів, які дозволяють визначити характеристичні особливості і рівень розвитку здібностей підлітків.

У “Вільному” режимі усі методики АСПД організовані за принципом “меню”, і потрібний набір їх представлення визначається оператором системи або самим користувачем.

АСПД була реалізована на обчислювальних комплексах М-600 та СМ-4 в операційних системах РТЕ-2 та РАФОС-2 відповідно. Дисплеї цих систем дають можливість організації обстеження у діалоговому режимі.

3.4. Процедура психодіагностичного обстеження

Процес психодіагностичного обстеження в АСПД починається із знайомства обстежуваного з інструкцією, яка з’являється на екрані дисплея. В ній вказується ціль проведення дослідження, підкреслюється необхідність відповідати на питання швидко і щиро, пояснюються правила роботи з комп’ютером.

Оператор системи в кожному конкретному випадку підбирає і задає кодом необхідний набір методик, притримуючись принципу почерговості пред’явлення вербальних і невербальних завдань.

Вивід на екран дисплею інструкції та питань відбувається послідовно в автоматичному режимі, а відповідні інтерпретації діагностичного результату з’являються одразу після виконання кожного тесту.

В тексті вербальної інтерпретації дається у загальному вигляді характеристика особливостей конкретної особистості, пропонується примірний перелік професій і т.д. Відомості такого роду допомагають людині краще розібратися в своїх інтересах, прихильностях, особливостях, що активізує процес самопізнання. Крім того, на екран дисплею виводиться кількісна характеристика результатів тестування, призначена для профконсультантів, і яка є основою для індивідуальної співбесіди.

3.5. Склад і особливості супер-системи ПДС

АСПД є частиною профорієнтаційної системи “Орієнтир”. Крім АСПД до неї входять:

· автоматизована інформаційно-пошукова система (АІПС);

· автоматизована профконсультаційна система (АПКС);

· автоматизована система адаптації студентів (АСАС);

· автоматизована система профвідбору абітурієнтів (АСПА);

· автоматизована система обробки експериментальних даних (АСОД).

АІПС призначена для професійної просвіти школярів та абітурієнтів і складається з двох підсистем: “Вектор” і “Абрис”. “Вектор” є інформаційно-пошуковою професіографічною підсистемою, призначеною для первинної діагностики інтересів молодих людей, інформування їх про потреби народного господарства в кадрах та про навчальні заклади, а також для одержання описових професіограм.

“Абрис дозволяє в режимі діалогу з ПЕОМ одержувати відомості про конкретний інститут, його наукову діяльність, історію, традиції, життя студентів.

АПКС представляє собою автоматизоване робоче місце профконсультанта (АРМ “Консультант”) і автоматизоване місце школяра, який обирає професію (АРМ “Школяр”).

АСПА призначена для вирішення питань формування ВУЗівського контингенту: за її допомогою оцінюється інтелектуальний потенціал і професійна пригодність абітурієнтів, прогнозується успішність навчання, здійснюється профвідбір на спеціальності інституту.

АСАС дозволяє на основі соціально-демографічних характеристик і прогнозу успішності навчання вирішувати питання оптимального комплектування навчальних груп і на основі соціально-психологічних характеристик абітурієнтів формувати студентський актив.

АСОД застосовується для аналізу даних, що зберігаються в архіві системи “Орієнтир”. Для аналізу застосовуються математико-статистичні методи, реалізовані в підсистемі АСОД. Використання цих методів дозволяє виявити взаємозв’язки і тенденції зміни вимірюваних характеристик, що сприяє удосконаленню якісного аналізу змодельованого процесу. АСОД також формує вихідні документи та видає результати обробки накопичених даних у зручному для користування вигляді (графіки, таблиці, гістограми і т. ін.).

3.6. Програмні засоби сучасних ПДС

Програмні засоби системи “Орієнтир” включають чотири компоненти:

1) операційна система комп’ютера, яка забезпечує режим розподілу часу між одночасно працюючими користувачами.

2) пакет прикладних програм, який здійснює діалог з користувачем, запис протоколу, списування результатів в архів системи, статистичну обробку результатів, накопичених в архіві;

3) інформаційна база системи, куди входять сконструйовані набори даних (файли), які містять тексти психодіагностичних методик, довідкову інформацію, професіограми;

4) архів, призначений для реєстрації і довгострокового зберігання відповідей користувача.

Програмна частина системи “орієнтир” по типу вирішуваних задач розгалужена на чотири автоматизовані підсистеми:

1) інформаційно-довідкова підсистема збору і контролю даних;

2) підсистема профдіагностики;

3) підсистема формування вихідних документів;

4) підсистема статистичного аналізу експериментальних даних.

Програма, що реалізує психодіагностичне опитування, звертається до інформаційної бази системи, до складу якої входять тести психодіагностичних методик. Кожний файл з тестом має в системі свій унікальний номер, по якому здійснюється ідентифікація і видача потрібної методики на екран дисплею.

В деяких режимах перелік номерів методик в залежності від мети обстеження визначається програмою і не може бути зміненим в ході опитування. Після виконання чергової психодіагностичної методики відповіді обстежуваного обробляються системою АДОС по відповідному алгоритму і на екран виводиться інтерпретація результату. Протокол опитування передається керуючою програмою для запису в архів.

На заключному етапі роботи в системі на друк виводиться особиста картка обстежуваного з результатами кількісного аналізу первинної діагностики, призначеної для консультанта.

Підсистема формування вихідних документів формує послідовне зчитування даних з архіву, виділення в кожному запису інформації по конкретній методиці, її обробку і вивід на друк у вигляді таблиці. По завданню оператора можна виводити списочний склад усього контингенту обстежених, списочний склад по факультетах, по спеціальностям та ін.

Програмне забезпечення системи “Орієнтир” допускає розширення можливостей системи без зміни основної програми. Постійним ядром системи є керуюча програма, яка координує роботу усіх режимів з базою даних. Модифікація системи і модернізація її можливостей досягається за рахунок інформаційного накопичення бази.

Архів системи “Орієнтир” має файлову організацію. Файли з даними розміщуються на пристроях зовнішньої пам’яті. Для кожного досліджуваного у відповідній області архіву формується запис, необхідною складовою якої є шифр користувача, який представляє собою унікальний номер обстежуваного. Шифр складається з декількох інформаційних полів – атрибутів. Прізвище, Ім’я, по батькові, дати народження, опитування, стать і т. ін. Програма по будь-якому атрибуту може знайти інформацію про конкретного обстежуваного.