Інтелектуальні психодіагностичні системи

Відмінною рисою сучасних комп’ютерних систем є максимальна їх наближеність до користувача, вивільнення його від процесу програмування. Функції програміста передаються програмному забезпеченню комп’ютера. При цьому складність спілкування користувача з ПЕОМ повинна бути на рівні складності користування побутовою технікою. Для вирішення цих проблем в нових комп’ютерних системах акумулюються знання про способи вирішення різних задач, функціонують спеціальні процедури синтезу програм, а також засоби взаємодії з користувачем, максимально наближуючи таку взаємодію до форми звичайного спілкування людей.

Сучасні ПЕОМ беруть на себе не тільки значну частину творчої професіональної праці програміста, але й вчаться “думати” в самих різних предметних областях. Цей напрямок почав формуватися у 80-ті роки минулого століття на засадах дослідження штучного інтелекту і відомий як виробництво інтелектуальних систем.

Інтелектуальні системи призначені для виконання на ПЕОМ таких практичних задач, які називаються інтелектуальними, якщо вони виконуються людьми. Прикладами інтелектуальних задач є задачі розуміння і синтезу текстів на природній мові, розуміння і синтезу мови, аналізу, обробки і синтезу зображень, перекладу з однієї природної мови на іншу, прийняття рішення в умовах змінного оточення і т. п. [Дюк, 1994]. Головним і найбільш трудним завданням побудови інтелектуальної системи є формалізація алгоритмів вирішення тих чи інших задач.

Погано сконструйованими і неформалізованими вважають задачі, в яких є хоча б одна з наведених особливостей:

· алгоритм вирішення задачі невідомий (хоч він може і є) або не може бути застосованим через обмеженість ресурсів ПЕОМ (час, пам’ять тощо);

· задача не може бути визначена в числовій формі (потрібне символічне представлення);

· цілі задачі не можуть бути виражені в термінах точних визначень цільової функції.

Психодіагностиці притаманні усі перелічені особливості погано сконструйованої предметної області. Багато в чому ці особливості зумовлені загальною ситуацією в системі психологічного знання:

· по-перше, велика кількість психологічних шкіл призвела до того, що результати досліджень різних шкіл трудно зіставити між собою, хоча за цими результатами однакова чи східна емпірія;

· по-друге, трансляція психодіагностичного досвіду (а це одна з проблем професійного навчання) є надзвичайно трудною справою;

· по-третє, “змішування мов” різних психодіагностичних шкіл, яке в психології є фактом, заважає об’єднанню багаточисельних даних і теоретичних ідей для моделювання психологічних феноменів.

Вказані причини та ряд інших більш специфічних обставин обумовлюють те, що велика кількість професійних вмінь і знань у виборі стратегії і тактики, інструментарію, в інтерпретації результатів дослідження в галузі психодіагностики недостатньо формалізовані. Лише невелика доля цих знань і вмінь утворюють чітку технологічну структуру, інші цілком визначаються мистецтвом професіонала.

З іншої сторони сама інформація про об’єкт психодіагностики є погано структурованою і часто буває неповною. Ця інформація різнорідна, має якісний і описовий характер, і її аналіз знаходиться у прямій залежності від індивідуального досвіду і кваліфікації психолога-психодіагноста.

Підвищення ефективності психодіагностики, розвиток цієї галузі на сучасному етапі, враховуючи вищенаведене, фахівці пов’язують із створенням експертних систем (активно прогресуючим на цей час відгалуженням інтелектуальних систем).

Експертна система – це програма, яка замінює експерта в тій чи іншій галузі.

Експертні системи – це комп’ютерні програми, які можуть накопичувати професійні знання і вміння кваліфікованих спеціалістів з різних джерел і моделювати процес прийняття рішень спеціалістами тої чи іншої предметної області на основі свого досвіду.

На відміну від психодіагностичного тесту, психодіагностична експертна система накопичує і використовує знання експертів в галузі психодіагностики, при чому не тільки для діагностики, але й для надання рекомендацій по усуненню патології. Основою для психодіагностичного висновку є не середні бали по різним шкалам, а знання експертів закладені в систему. Характерною експертною системою, в її практичному виконанні, є експертна система індивідуального супроводу "Лонгитюд"(Методические материалы к экспертной системе индивидуального сопровождения "Лонгитюд". 2-е издание, переработанное и дополненное - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та. 2002. 56 с.). В ній знання експертів це знання про те, що і в якому віці може робити здорова дитина, наскільки вірогідні індивідуальні розходження у віці засвоєння різних дій і знань, а також, які заняття корисні для дитини у тому випадку, якщо вона засвоїла ці дії і ще не засвоїла інші. Тобто одержуваний висновок – це висновок, який видали б спеціалісти, якщо б вони самі аналізували одержані відповіді. Аналогічним чином експертною системою формується такий курс занять, спрямованих на розвиток певних знань. вмінь та навичок, який для конкретної дитини надали б батькам і вихователям спеціалісти. Усе це робить програму "Лонгитюд" уже не просто тестом, а іншою інформаційною технологією – експертною системою. Остається відкритим питання, чи не може бути реалізована така експертна система в „ручному” варіанті? На це питання самі розробники програми "Лонгитюд" відповідають таким чином: "вручну" цю методику можна виконати тільки так, як аналогічні методики в шкальній формі виконувалися на протязі десятиріч - шляхом побудови висновків по окремих питаннях і потім – їх складування в стовпчик для узагальнення у висновку про рівень розвитку дитини. Математична реалізація алгоритмів експертної системи в цьому разі буде набагато складнішою, ніж, наприклад, у випадку з методикою Векслера. Усе це робить застосування цієї методики і одержання детальних кількісних даних практично неможливим без використання комп’ютерних технологій.

Основними компонентами типової експертної системи є інтелектуальний інтерфейс з користувачем, база знань та вирішувач.

Інтелектуальний інтерфейс з користувачем характеризується наявністю системи спілкування, яка дозволяє правильно оцінювати зміст мовних повідомлень з обстежуваної галузі, має розвинуті засоби графіки, використовує знання, які забезпечують розгляд текстового повідомлення. Інтелектуальний інтерфейс з користувачем здібний аналізувати побічну інформацію за допомогою розвинутих логічних засобів і може за бажанням користувача видавати йому відповіді у звичайній для людини формі і пояснювати, яким чином ці відповіді були одержані.

В базі знань зберігаються довгострокові дані, які описують обстежувану предметну галузь і власне знання цієї галузі, формалізовані у вигляді фреймів, сценаріїв, продуктивних систем або семантичних мереж.

І, нарешті, вирішувач забезпечує маніпулювання базами знань. Крім того, у так званих гібридних експертних системах вирішувач виконує функцію монітора по відношенню до пакету прикладних програм, який включає методи системного аналізу, дослідження операцій, математичної статистики, обчислювальної математики.

Роботи по створенню експертних систем в галузі психодіагностики знаходяться на початковій стадії. Реально діючим на цей час комп’ютерним психодіагностичним програмам притаманні слабо виражені ознаки інтелектуальності. В той же час дослідження в галузі розробки інтелектуальних систем в психодіагностиці знаходяться на магістральному напрямку розвитку комп’ютерної інформаційної технології.