Постановка індивідуального психодіагностичного діагнозу

Головною і найбільш складною задачею створення комп’ютерних психодіагностичних методик є задача конструювання діагностичних висновків за результатами обстеження конкретних досліджуваних у вигляді зв'язних і несуперечливих текстів, що досить повно відображають психологічні параметри, вимірювані тестом. При цьому автоматизований висновок повинний носити індивідуальний характер для кожного досліджуваного, а не відображати деякі «усереднені» характеристики і параметри, що відповідають певному контингенту людей.

Така задача може бути вирішеною за допомогою інженерії знань. Нагадаємо, що (за Червинською):Інженерія знань як напрямок досліджень в області штучного інтелекту вивчає питання витягу, структурування, формування й обробки знань досвідчених фахівців для побудови експертних систем. Технологія інженерії знань у психодіагностиці дозволяє «переносити» у комп'ютер знання і досвід психологів по інтерпретації результатів тестування досліджуваних для створення комп'ютерних психодіагностичних методик. За допомогою комп'ютерних психодіагностичних методик, побудованих на засадах цієї технології, користувач має можливість одержати розширену інтерпретацію результатів тестування не гірше тієї, яку б надав професійний психолог.

У звичайній практиці психодіагностичного дослідження інтерпретація результатів і написання психодіагностичного висновку – це творчий процес, здійснюваний психологом після рутинної обробки одержаних даних. Причому, чим більше досвіду має психолог, тим більш точним, конкретним і адекватним буде “портрет” особистості досліджуваного. Розробка автоматизованого психодіагностичного висновку припускає моделювання міркувань психолога при інтерпретації результатів тестування і “перенос” знань і досвіду психолога в деякі структури, що сприймаються комп'ютером. Головні труднощі при проведенні таких робіт полягають у вирішенні питань витягу знань і досвіду психолога, їхньому структуруванні і представленні в деякій формі (формалізації), що сприймається комп'ютером.

Напрямок досліджень, що зародився в рамках досліджень щодо штучного інтелекту і виділився в самостійну дисципліну, пов'язану з питаннями витягу, структурування, формування, обробки і одержання знань, зветься інженерією знань (Knowledge Engineering). Фахівця предметної області, чиї знання і досвід “витягаються”, називають експертом, а фахівця, що займається витягом і структуруванням знань – інженером по знаннях.

Під витягом знань розуміють процедуру взаємодії інженера по знаннях із джерелом знань (експертом, літературою і т.д.), у результаті якої стають явними процес міркувань фахівців (експертів) при прийнятті професійних рішень і структура їхніх уявлень про предметну область [Гаврилова, Червинська, 1992].

Проблема витягу експертних знань традиційно вважається “вузьким місцем” у проектуванні інтелектуальних систем [Feigenbaum, 1980; Boose, 1989; Gaines, 1993]. Для того щоб відповісти на питання, у чому полягають труднощі витягу експертних знань і яким чином їх вирішити, фахівці в галузі інженерії знань звертаються до психологічних і психолінгвістичних досліджень, що стосуються таких проблем як:

· процес проведення експертизи досвідченими фахівцями і усвідомлення природи експертизи;

· застосування теоретичних знань на практиці і специфіка практичного мислення;

· характеристика системи обробки інформації людиною і поведінки людини, що вирішує професійні задачі;

· взаємозв'язок природної мови і розумового процесу людини.

Дослідження цих проблем, а також практична робота з витягу знань, дозволяє відзначити ряд ефектів або явищ, що спостерігаються при роботі з експертами й істотно впливають на процес витягу знань. До них відносяться:

· існування так званих мовчазних знань або знань, що маються на увазі (tacit knowledge), зумовлене трьома причинами:

· неусвідомлюваним характером експертного уміння;

· труднощами процесу вербалізації;

· недооцінкою експертом важливості деяких знань, що використовуються при вирішенні професійних задач;

· особлива форма організації знань експертів у порівнянні з організацією знань новачків;

· досить висока швидкість вирішення експертом професійних задач;

· обмеженість обсягу короткочасної пам'яті людини;

· некоректність деяких способів одержання інформації (присвоєння ваг ознак, присвоєння імовірностей і т.д.);

· існування механізму когнітивного захисту;

· наявність психолінгвістичних проблем, зокрема, розходжень між комунікативною мовою і мовою розумового процесу, що у процесі спілкування інженера по знаннях з експертом призводить до значної втрати інформації.

Для подолання названих вище проблем у рамках інженерії знань (як у теоретичному плані, так і в результаті практичних розробок конкретних систем) створюються так називаніметоди витягу знань або техніки (knowledge elicitation techniques), що представляє собою деяку процедуру або форму взаємодії інженера по знаннях з експертом.

Під концептуальним аналізом знань (або структуруванням) розуміється процес аналізу інформації, одержаної від джерела знань, і синтез її (або кодування) у деякі структури, що не залежать від якої-небудь програмної реалізації.

Витяг і структурування знань – це єдиний процес взаємодії інженера по знаннях з експертом, що розрізняється лише своїми аспектами. Якщо проблема витягу знань полягає у виборі форми взаємодії інженера по знаннях з експертом, то проблема концептуального аналізу знань припускає розгляд власне предмета, заради якого така взаємодія організована, а саме, тієї інформації, зміст якої в процесі перетворення від представлень експерта до представлення в комп'ютері повинний залишитися незмінним.

Процес перетворення знань від представлень експерта до представлення в комп'ютері можна розглядати як проблему перетворення інформації, здійснюваного шляхом переходу від одного матеріального носія знань до іншого. У залежності від виду матеріального носія знань можна виділити такі рівні представлення знань:

· представлення знань у пам'яті людини (експерта);

· концептуальне або напівформалізоване представлення знань як результат взаємодії експерта й інженера по знаннях (можливо на папері);

· формалізоване представлення знань на спеціалізованих мовах штучного інтелекту (на папері або в комп'ютері);

· представлення знань на машинних носіях інформації (база знань).

У цьому відношенні концептуальний аналіз знань – це перехід від представлення знань у пам'яті експерта до деяких концептуальних, напівформалізованих представлень або структур, що відбивають розуміння експертом предметної області в цілому і стратегій міркувань при вирішенні професійних задач.

2.5. Сучасні інформаційно-аналітичні технології

Реалізація сучасних і перспективних комп’ютерних психодіагностичних методик неможлива без застосування в них сучасних інформаційних технологій. Основними з них є:

· комп’ютерні методи аналізу даних;

· бази психодіагностичних даних;

· інтелектуальні психодіагностичні системи;

· мережеві технології.