Методи рестандартизації.

Застосовуються по мірі накопичення даних.

Мінімально необхідним набором методичних засобів, призначених для роботи в рамках підсистеми “Шкільний вік” (відповідно до Шевардин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. М.: «Владос»,-1998) на першому етапі можна вважати:

1) методика “Малюнок неіснуючої тварини”

2) “Намалюй людину” (Гудінаф)

3) шкільний тест розумового розвитку (ШТУР) (Гуревич та ін.);

4) кольоровий тест (Люшер);

5) особистісний опитувальник (Кеттел);

6) тест “Малюнок сім’ї”;

7) тест особистісних конструктів (Келлі);

8) експертні оцінки (на засадах репертуарних методик).

4.4. Визначення засад розробки і побудови сучасних ПДС

Сучасна КПДС – це досить складна технологічна система дослідницького типу, основою якої є декілька (не менше двох) об’єднаних інформаційною мережею ПЕОМ із спеціально створеним прикладним програмним забезпеченням, призначена для виконання наперед визначеного класу психодіагностичних задач.

Слід визнати, що побудову ПДС, як і будь-якої іншої системи, неможливо здійснити без усебічного її забезпечення. Напрямками такого забезпечення можуть бути: нормативно-правовий, організаційний, технічний.

Нормативно-правове забезпечення складають акти нормативного змісту компетентних органів влади, якими регулюються суспільні відносини з приводу:

- визначення концепції створення КПДС (завдання, функції, етичні норми, замовники, розробники, виконавці та ін.);

- програми створення КПДС (етапи, заходи, засоби, ресурси, строки, виконавці, відповідальність виконавців);

- затвердження переліків методик, які можуть бути введеними до КПДС;

- встановлення (при необхідності) стандартів, інших норм;

- затвердження результатів роботи експертних груп по перевірці якості виконання робіт по створенню КПДС на вузлових етапах і в цілому;

- дозвіл на введення в експлуатацію новостворених КПДС;

- визначення сфери і порядку застосування КПДС;

- забезпечення питань освоєння новостворених КПДС (базовий заклад, порядок проведення декваліфікації, персонал, оплата тощо);

- питання захисту права інтелектуальної власності тощо.

Організаційне забезпечення складають заходи органів влади організаційного плану, змістом яких є:

- забезпечення широкого обговорення питань необхідності створення КПДС, задач, які вирішуватимуться нею та основних вимог, яким вона повинна відповідати;

- забезпечення створення нормативно-правової бази;

- визначення закладу (установи, організації) – замовника КПДС;

- визначення базового закладу (установи, організації) – виконавця робіт по створенню КПДС;

- призначення безпосередніх виконавців робіт;

- здійснення контролю за ходом робіт (додержання стандартів, строків, витрата ресурсів тощо);

- заходи заохочення і дисциплінарного впливу в ході проведення робіт тощо.

Технічне забезпечення складають заходи та засоби технічного плану безпосереднього виконання робіт. Їх змістом є:

- визначення типу ПЕОМ, яка буде базою КПДС (тип, технічні дані, вартість тощо);

- визначення структури КПДС;

- визначення алгоритму роботи КПДС;

- розробка програмного забезпечення;

- розробка і виготовлення периферійних засобів;

- випробування, виявлення та усунення недоліків;

- виготовлення дослідного зразка тощо.

На цей час сумнівними є спроби створення цілісної, структурно-функціональної психодіагностичної системи, яка в необхідній мірі забезпечила б реалізацію задач, що стоять перед психодіагностом. Це пояснюється недостатнім рівнем розвитку самого психодіагностичного знання і методів, низькою аналітичністю об’єктів діагностики і корекції, високою варіативністю ситуацій і рядом інших причин. Зважуючи на це, більш реальною є стратегія розробки, при якій вона мала б характер деякого ітераційного (пошагового) процесу взаємодії теоретичних пошуків з практичною апробацією розробленого на цей час варіанту системи (кожен шаг включає в себе: попередні пошукові роботи, розробку, апробацію, виправлення недоліків, наступну апробацію, впровадження).

Створення складної багаторівневої аналітико-інтегруючої системи також є важкою і витратною справою. Тому, необхідно обмежитися на попередньому етапі розробкою розглянутої вище системи. Приведений набір методик, в цьому плані, має необхідну кількість змістовних, саме психологічних, функціональних зв’язків, доступних для не дуже витратної реалізації на ПЕОМ.

Ця підсистема дозволяє в необхідному обсязі реалізувати вимоги функціональних систем. Корисними результатами роботи такої системи може бути підвищення навчально-виховного-розвиткового процесу в цілому і в окремих його складових (мотиваційних, пізнавальних, моральних характеристик клієнтів, їх міжособистісних відносин, рівня знань, професійної орієнтації, психічного здоров’я і т.п.).

Сукупність подібних підсистем була б достатньо ізоморфна по своїй структурі, забезпечувала б вибіркову мобілізацію результатів різних рівнів. Така система дозволяє передбачити можливість її розвитку і удосконалення.

4.5. Стратегічні напрямки діяльності по створенню сучасних ПДС

На засадах попередньо викладених міркувань можна виділити такі стратегічні напрямки діяльності по створенню і впровадженню комп’ютерних психодіагностичних систем (КПДС), на яких, на наш погляд, треба зосередити зусилля:

1. Доведення до свідомості фахівців-психологів і особливо клінічного напрямку діяльності необхідності та неминучості переходу від психодіагностики традиційної до комп’ютерної психодіагностики.

2. Інвентаризація та адаптація існуючого спеціального програмного забезпечення психодіагностичних методик для потреб сучасних КПДС.

3. Продовження робіт по створенню нових прикладних програмних продуктів, реалізуючих психодіагностичні методики.

3. Створення периферійного обладнання для психофізіологічних вимірів (виготовлення або дообладнання для підключення до комп’ютерів тренажерів, реалізуючих фізичні навантаження, пристроїв больових, шокових, нюхових та інших, подразників, індикаторів та зондів температури, пульсу, артеріального тиску, біополя, шкіряного опору тощо).

4. Створення драйверів (спеціальних програм адаптації пристроїв до аналогових та цифрових входів/виходів комп’ютера) підключення периферійних пристроїв.

5. Створення програмних оболонок систем, якими забезпечується маніпуляція психодіагностичними методиками, базами даних, засобами мат-статистичної обробки, засобами комплексної інтерпретації, пристроями вводу/виводу інформації, адаптація системи до конкретних завдань, взаємодія системи з оператором (психодіагностом або досліджуваним) тощо.

6. Перетворення комп’ютера в універсальний психолого-фізіологічний діагностичний прилад.

7. Закладення в КПДС можливостей системи дослідницького типу (модернізації і пристосування до виконання нових задач (технологічної переорієнтації) без залучення кваліфікованих програмістів) та ін.