Класифікація сучасних психодіагностичних методик

Будь-які класифікації, типологізації здійснюється за певними ознаками або елементами об’єктів, що піддаються класифікації. Так, сучасні комп’ютерні тести можна розподілити за такими видами:

1. По структурі:

а) аналоги бланкових тестів (комп’ютеризовані тести);

б) комп’ютерні тести.

2. По кількості осіб, що тестуються:

а) комп’ютерні тести індивідуального тестування;

б) комп’ютерні тести групового тестування (усі комп’ютери об’єднані в мережу, на них подається стимульний матеріал, а обробка даних і створення бази даних відбувається на одному комп’ютері – сервері).

3. по ступеню автоматизації:

а) такі що автоматизують один або декілька етапів дослідження;

б) такі що автоматизують усе дослідження.

4. По задачі тестування:

а) діагностичні комп’ютерні тести;

б) навчаючі комп’ютерні тести (тести – тренажери, програми забезпечення розвитку якостей тощо);

в) комбіновані комп’ютерні тести (діагностика з можливістю тренування і навчання).

5. За адресатом:

а) професіональні психологічні (користувач – психолог);

б) полупрофесійні (користувачі - не психологи. Наприклад, тести для менеджерів по персоналу. В інтерпретації відсутні психологічні терміни);

в) непрофесійні (розважальні, розвантажувальні тощо).

З позицій формального аналізу і конкретних потреб комп’ютеризації класифікацію психодіагностичних тестів доцільно здійснювати на порівняно самостійних елементах психодіагностичного експерименту, що відбивають його зовнішню сторону. До них відносяться впливи на досліджуваних в ході експерименту (стимули), відповіді (відгуки, реакції) досліджуваного на ці впливи і операції з інформацією, породженою реакціями досліджуваного на стимули. Відповідно, підставою для класифікації психодіагностичних методик можуть служити різні сполучення форм тестових завдань (стимулів) із способами реагування досліджуваних (реакціями), доповненими характеристиками процедур обробки експериментальних даних (аналізу та інтерпретації).

Для комп’ютерної психодіагностики значним атрибутом психодіагностичних методик [Дюк, 1994] може бути можливість формалізації цих методик, якою визначається можливість використання в психодіагностичному експерименті комп’ютерних інформаційних технологій.

Такій формалізації (у різних психодіагностичних методиках у різній мірі) піддаються:

1) впливи на обстежуваних в ході експериментів (стимули);

2) відповіді обстежуваних на ці впливи (відгуки, реакції);

3) операції з інформацією, породженою відповідями (відгуками, реакціями) досліджуваного;

4) інтерпретація результатів операцій з цією інформацією.

Якими ж бувають впливи на обстежуваних (стимули) та відповіді (відгуки, реакції) досліджуваних на ці впливи, а саме з них (стимулів і відповідей) і доцільно починати комп’ютеризацію психодіагностичних методик. В додатку 1 посібника “Класифікація психодіагностичних методик” представлені можливі форми тестових завдань психодіагностичних методик (стимулів) та форми можливих відповідей на них. Класифікація психодіагностичних методик здійснюється по градації головної ознаки, або за ознаками, що відрізняються одна від одної (атрибутами). Дамо деякі пояснення до цієї класифікації.

Стимули

Вербальні стимули – це питання, ствердження і завдання виражені словами.

Стандартизовані стимули – стимули однакові для усіх досліджуваних.

Індивідуально орієнтовані стимули – стимули, що підбираються для кожного досліджуваного окремо.

Невербальні стимули – малюнки, фігури, плями і т. ін. Крім того вони можуть бути звернені не тільки на зір (зорове сприйняття), але й на інші почуття (слух, дотик, нюх, смак).

Параметри статичних невербальних стимулів постійні в часі. У динамічних невербальних стимулів (об’єктів) параметри можуть змінюватись в часі (форма, колір, висота тону і т. ін.).

Формалізувати можна і порядок пред’явлення стимулів в процесі психодіагностичного експерименту (фіксований і змінний).

Змінний може бути рондомізованим (випадковим) і із зворотнім зв’язком (адаптованим). Змінний із зворотнім зв’язком може, наприклад, враховувати реакцію обстежуваного на попередній стимул.

Відповіді

Закриті відповіді передбачають, що усі відповіді складають певну групу, тобто усі можливі відповіді заздалегідь передбачені (меню відповідей, оцінка по заданій шкалі, відновлення фігури по частинах, переструктурування даних).

Відкриті відповіді передбачають свободу відповіді на стимули при регламентації лише самих загальних вимог до форми відповіді (вербальна чи невербальна, обсяг, час та ін.). Відкриті способи включають відповіді у вигляді доповнення до стимулів та відповіді у вигляді вільного конструювання.

Динамічне реагування через органи управління передбачає використання перцептивних і моторних психодіагностичних методик.

Наведена класифікація є фактично класифікацією стимулів і відповідей на них і може стати класифікацією психодіагностичних методик після віднесення існуючих психодіагностичних методик до тієї чи іншої клітинки (групи клітинок) таблиці, наведеної в додатку 1.

Класифікацію можна продовжити і за іншими ознаками, але розгортати наведену таблицю у трьох або четиримірну є недоцільним, бо таке графічне зображення не допоможе сприйняттю того, про що йдеться, а лише його ускладнить (не буде сприяти наочності - меті побудови таких таблиць).