Технологія використання вбудованих функцій EXCEL для фінансових розрахунків

Розглянемо технологію використання деяких засобів середовища моделювання MICROSOFT EXCEL для здійснення фінансового аналізу. До цих засобів належать:

• фінансові функції EXCEL;

• підбір параметра;

• диспетчер сценаріїв; таблиця підстановки.

Фінансові функції EXCEL призначені для обчислення базових ве­личин, необхідних для проведення складних фінансових розрахунків.

Розділ З МОДЕЛІ І МЕТОДИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ РОЗРАХУНКІВ

Методика використання фінансових функцій EXCEL потребує дотри­мання певної технології:

1) на робочому аркуші в окремих комірках здійснюється підготовка значень основних аргументів функції;

2) для розрахунку результату фінансової функції EXCEL курсор встановлюється в нову комірку для введення формули, яка ви­користовує вбудовану фінансову функцію; якщо фінансова функ­ція викликається як продовження введення іншої формули, даний пункт опускається;

3) здійснюється виклик Майстра функції за допомогою команди Вставка/Функція або натисканням однойменної кнопки на панелі інструментів Стандартна;

4) виконується вибір категорії Фінансові (рис. 3.1). У списку Функція міститься повний перелік доступних функцій вибраної категорії. Пошук функції здійснюється шляхом послідовного переглядання списку. У нижній частині вікна приводяться стислий синтаксис і довідка про призначення вибраної функції. Кнопка Довідка викли­кає екран довідки для вбудованої функції, на якій встановлений курсор. Кнопка Скасування припиняє роботу Майстра функцій.

Рис. 3.1

Екран виклику Майстра функції, крок 1

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. _*лА\-

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЩИТНИХУСТАНОВАХ

Рис. 3.2

Д/'алогове вікно введення аргументів функції

Кнопка Готово переносить у рядок формули синтаксичну кон­струкцію вибраної вбудованої функції. При натисканні на кнопку Далі здійснюється перехід до роботи з діалоговим вікном вибраної функції;

5) виконується вибір у списку необхідної фінансової функції, в результаті вибору з'являється діалогове вікно для введення ар­гументів (рис. 3.2). Для кожної фінансової функції існує регламен­тований за складом і форматом значень перелік аргументів;

6) у поля введення діалогового вікна можна вводити як посилання на адреси комірок, що містять значення аргументів, так і значення аргументів;

7) якщо аргумент є результатом розрахунку іншої вбудованої функ­ції EXCEL, можна організувати обчислення вкладеної вбудованої функції шляхом виклику Майстра функції однойменною кноп­кою, розташованою перед полем введення аргументу;

8) можлива робота з екраном довідки, яка пояснює призначення і правила задания аргументів функції; виклик довідки здійснюється шляхом натискання кнопки Довідка;

9) для відмови від роботи із вбудованою функцією натискується кнопка Скасування;

Рис.3.3

Діалогове вікно для редагування

10) завершення введення аргументів і завантаження розрахунку зна­чення вбудованої функції виконується натисканням кнопки Готово. В разі необхідності коригування значень аргументів функції (змі­на посилань, сталих значень і т. п.) необхідно встановити курсор в ко­мірку, яка містить формулу, і викликати Майстер функцій. При цьому з'являється вікно для редагування (рис. 3.3.)

Технологія роботи у вікні редагування аналогічна розглянутій вище. Можливий також варіант безпосереднього введення формули, яка містить імена та параметри вбудованих фінансових функцій (без викли­ку Майстра функцій).

Формула розпочинається зі знака =. Далі вказується ім'я функції, а в круглих дужках вказуються її аргументи в послідовності, яка відпові­дає синтаксису функції. За роздільник аргументів використовується ви­браний при налаштуванні Windows роздільник, як правило, це крапка з комою (;) або кома (,). Окремі аргументи функції можуть бути як кон­стантами, так і посиланнями на адреси комірок.

Розглянемо специфіку задания значень аргументів фінансових функцій:

1) всі аргументи, які означають витрати коштів (наприклад, що­річні платежі), вважаються від'ємними числами, а аргументи, які

Рис. 3.4

Діалогове вікно для редагування

означають надходження (наприклад, дивіденди), вважаються до­датними числами;

2) всі дати як аргументи функції мають числовий формат подання, наприклад, дата 1 січня 2001 року подається числом 34 700. Якщо значення аргументу типу дата береться з комірки, то дата в комірку може записуватися у звичайному вигляді, наприклад, як 1.01.01. При введенні аргументу типу дата безпосередньо в поле введен­ня Майстра функції можна скористатися вбудованою функцією ДАТА, яка здійснює перетворення рядка символів у дату. Для цьо­го натискується кнопка виклику Майстра функцій, яка знаходиться перед полем, і вибирається функція категорії Дата і час — ДАТА. Далі заповнюється екран введення (рис. 3.4). Кнопка Скасування дозволяє відмовитися від використання викликаної функції;

3) для аргументів типу логічне можливе безпосереднє введення кон­стант типу ІСТИНА або НЕПРАВДА, або використання вбудова­них функцій аналогічної назви категорії Логічні;

4) при безпосередньому введенні формули в комірку необхідно сте­жити за тим, щоб кожний аргумент знаходився строго на своєму місці. Якщо певні аргументи не використовуються, то необхідно поставити відповідне число розділових знаків. Якщо не викорис­товується останній аргумент або декілька останніх аргументів, які розміщуються послідовно, то відповідні розділові знаки можна

ПО

Розділ З МОДЕЛІ І МЕТОДИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ РОЗРАХУНКІВ

опустити (у більшості випадків це зауваження відноситься до ар­гументів тип і базис).

Розглянемо декілька прикладів на використання вбудованих функ­цій для розв'язування фінансових задач.