Травми обличчя та шиї

При травмах обличчя та шиї можуть виникати пошкодже­ння шкірних покривів, м’яких тканин, кісток лицьового відділу черепа, шийного відділу хребта, гортані, щитовидної залози, трахеї, стравоходу, кровоносних судин, нервів, очних яблук. Ушкодження артеріальних кровоносних судин нерідко супрово­джується небезпечною для життя кровотечею. При руйнуванні, здавлені або блокуванні повітропровідних шляхів виникають дуже тяжкі ускладнення, такі як розлади дихання та його зупинка.

При травмі обличчя або шиї необхідно:

1. Звільнити дихальні шляхи потерпілого (ротову порожнину) від крові, слизу, часток відламаних зубів або кісток тощо.

2. Зупинити кровотечу шляхом накладання пов’язки або методом пальцевого притиснення судини, що кровоточить, в типовому місці на обличчі, черепі або скроні. Якщо у потерпілого є ознаки перелому щелеп, то діяти потрібно обережно, не чинячи великого тиску на череп.

3. При кровотечі з ротової порожнини та свідомому стані пораненого, придати йому сидяче положення з нахилом тіла вперед, а голови вниз. Даний захід сприяє вільному витоку крові та слизу назовні (рис. 4.4. а).

Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, то його укладають на бік як показано на рис. 4.4. б.

а)	б)
Рис. 4.4. Положення потерпілого при кровотечі з ротової порожнини

4. Здійснити заходи щодо запобігання або зниження ризику розвитку шоку (розд. 3).

5. Евакуювати потерпілого на вищий рівень медичного забезпечення.

4.3.1. Перша медична допомога при травмі обличчя та шиї

Пошкодження повік. Головним симптомом є кровотеча. Перша медична допомога включає накладання стерильної пов’язки на рану, заспокоєння потерпілого.

Пошкодження очного яблука. Травми очного яблука поділяються на проникаючі та непроникаючі, з наявністю чужорідного тіла та без нього.

Головними ознаками непроникаючих поранень є біль, сльозотеча, почервоніння повік та склер.

Проникаючі поранення ока можуть призвести до втрати зору, а тому є дуже небезпечними. Характерними їх ознаками є різкий біль, крововилив, випадіння кришталика, склоподібного тіла, послаблення зору. Перша медична допомога полягає в введенні знеболюючого та накладенні стерильної пов’язки на обидва ока з метою запобігання їх поєднаним рухам. При цьому слід пам’ятати, що при накладанні пов’язки слід уникати надмірного тиску на пошкоджене око, так як це може призвести до витоку рідини очного яблука та втрати зору. Забороняється власноруч виймати чужорідні тіла з очного яблука. Потерпілого евакуюють на вищий рівень медичного забезпечення.

Випадання очного яблука. Потерпілого потрібно покласти на спину, дуже обережно накласти вологу пов’язку на обидва ока, заспокоїти його, ввести знеболююче та якнайшвидше евакуювати на вищий рівень медичного забезпечення.

Опіки ока. Розрізняють термічні, хімічні та променеві опіки.

Термічні опіки виникають під час пожеж, при потраплянні гарячих рідин (напалм та ін.), частинок металу та пару. Характерними ознаками є почервоніння повік, склер, у більш тяжкому випадку – помутніння роговиці та втрата зору.

Перша медична допомога полягає в накладанні стерильної пов’язки на обидва ока, введенні знеболюючого, заспокоєні потерпілого та евакуації на вищий рівень медичного забезпечення.

Хімічні опіки виникають внаслідок дії кислот, лугів та ін. При опіках кислотами виникає сухий струп, який згодом відпадає. На відміну від цього, перебіг при опіках лугами значно тяжчий, при цьому тканини пошкоджуються на більшу глибину, виникає вологий струп, який тривалий час не відпадає. Характерними ознаками хімічних опіків є почервоніння повік, помутніння роговиці, погіршення та втрата зору.

Перша медична допомога полягає в ретельному промиванні ока водою протягом 5-20 хвилин, накладанні пов’язки на обидва ока, введенні знеболюючого, заспокоєні потерпілого, терміновій евакуації на вищий рівень медичного забезпечення.

Променеві опіки виникають внаслідок дії ультрафіолетово­го, іонізуючого або лазерного випромінювання. Їх характерними ознаками є тимчасова сліпота, опік сітчатки, випадання полю зору та ін.

Перша медична допомога полягає в накладанні стерильної пов’язки на обидва ока, заспокоєні потерпілого та його евакуації вищий рівень медичного забезпечення.

Пошкодження м’яких тканин обличчя характеризуються значною кровотечею. Порядок накладання пов’язки подібний, що і при травмі верхньої частини голови.

Пошкодження вуха. Травми вуха можуть супроводжуватись пошкодженням вушної раковини (подряпини, синці, відрив) та його внутрішніх структур. Кровотеча або витікання прозорої рідини з вух може свідчити про пошкодження кісток черепа (перелом щелеп, основи черепа). В даному випадку кровотечу не зупиняють, а обережно накладають пов’язку на вухо та евакуюють потерпілого на вищий рівень медичного забезпечення. При незначних пошкодженнях зовнішнього вуха накладають пов’язку – "краватку" (рис. 4.5).

Рис. 4.5. Накладання пов’язки при травмі вуха

Пошкодження носа. Характерними ознаками травми носа є його деформація та кровотеча.

Перша медична допомога включає зупинку кровотечі – стискають ніздрі або тампонують їх марлевими шариками. Кровотечу також можна зупинити помістивши подушечку з марлі поміж верхніми зубами та губою.

При тяжких травмах носа накладають пращоподібну пов’язку, зроблену з надрізаного з двох кінців бинта (рис. 4.6).

Пошкодження щелеп. Перед накладанням пов’язки необхідно вилучити з ротової порожнини потерпілого усі чужорідні предмети. Якщо потерпілий перебуває у непритомно­му стані, обов’язково перевіряють прохідність дихальних шляхів. Порядок накладання пов’язки подібний, що і при травмі верхньої частини голови (при цьому, подушечку ППІ або бинт підкладають під травмовану щелепу).

Пошкодження шиї. Розрізняють відкриті та закритітравми шиї, з пошкодженням шийного відділу хребта та спинного мозку та без нього. Слід пам’ятати, що в ділянці шиї розташовані глотка, гортань, щитовидна залоза, трахея, стравохід, крупні кровоносні судини, нервові стволи, які також можуть пошкоджуватися при травмі.

Закриті травми шиї характеризуються наявністю деформацій, зниженням рухомості шийного відділу хребта. Під впливом болю потерпілий тримає голову у вимушеному положенні, нахиляючи її у бік ураження. При закритому пошкодженні сонної артерії на передній боковій поверхні шиї формується зростаюче пульсуюче підшкірне випинання (припухлість).

Перша медична допомога полягає в приданні потерпілому горизонтального положення з підкладанням під шию валика; іммобілізації голови, шиї та тулуба.

Пошкодження гортані та трахеї. Виникають під час удару по передній поверхні шиї. Характерними ознаками є: посиніння губ, шкіри, хриплий голос, біль в ділянці рани, кровотеча. Відламки хрящів гортані, кілець трахеї можуть спричинити розлади дихання і навіть появу асфіксії.

Перша медична допомога полягає у відновленні прохідності дихальних шляхів (розд. 3).

Пошкодження крупних кровоносних судин (сонних артерій та яремних вен). Характерною ознакою пошкодження сонної артерії є фонтануюча кровотеча, яка протягом декількох секунд призводить до втрати свідомості, а без надання термінової адекватної допомоги – смерті.

Перша медична допомога полягає в притисненні пальцями кровоносної судини нижче рани, накладанні тугої пов’язки як показано на рис. 4.7. При цьому на місце рани накладуть валик, а на непошкодженому боці – опорну дошку. Даний захід направлений на запобігання надмірному стисненню фіксуючою пов’язкою кровоносних судин та нервових стволів протилежної сторони шиї та перекриттю повітроносних шляхів.

Рис. 4.7. Накладання пов’язки при пошкодженні судин шиї

При пошкодженні яремної вени кровотеча – помірна, але із-за різниці внутрішнього й атмосферного тисків може виникнути повітряна закупорка (емболія) порожнин серця та кровоносних судин, що призведе до смерті.

Перша медична допомога полягає в терміновій зупинці кровотечі методом пальцевого притиснення, накладанні тугої оклюзивної пов’язки як було описано вище.