Умови забезпечення ефективності систем преміювання

Для забезпечення ефективності систем преміювання за зростаннякількісних показниківпреміювання слід виходити з наступних положень:

· високого рівня організації нормування витрат праці;

· не допускати погіршення якісних показників продукції, втрати її конкурентоспроможності;

· не допускати відносного перевитрати фонду заробітної плати на підприємстві;

· забезпечити зниження собівартості та зростання прибутку за рахунок покращення показників преміювання;

· ретельно обґрунтовувати гранично припустимий розмір премій за перевиконання показників преміювання.

Граничний розмір премії за перевиконання показників преміювання за зростання обсягів виробництва встановлюється на підставі:

а) зниження собівартості (економія на умовно-постійних витратах на одиницю продукції) и росту понадпланового прибутку за рахунок збільшення кількості виробленої продукції;

б) відносної економії по фонду заробітної плати, розрахованої до заводського нормативу заробітної плати.

Для визначення економічно обґрунтованого розміру премії приймається найменша з двох отриманих величин, це автоматично забезпечує економію за другим обмеженням. Розрахунки проводяться за формулами:

а)

б)

,

де П пр – граничний розмір премії, %; С дв – планова собівартість додаткового випуску продукції, грн; Д упв – планова частка умовно постійних витрат; О дв – обсяг додаткового випуску товарної продукції, грн; П прб плановий відсоток прибутку в собівартості продукції; ФЗП пр – прямий фонд заробітної плати працівників, що підлягають преміюванню, грн; К е – частка економії, що спрямовується на преміювання; Н зп – заводський норматив фонду заробітної плати на гривню товарної продукції, яку випущено понад план.

Для забезпечення ефективності систем преміювання за економіюсировини та матеріалівнеобхідно:

· застосування прогресивних норм витрат матеріальних цінностей;

· ретельний облік витрат матеріальних ресурсів за допомогою вимірювальної апаратури (лічильників електроенергії, води, пару, газу ін.);

· загальний розмір премії не повинен бути більше отриманої економії.

Сума премії (Пе) за економію матеріальних ресурсів визначається за формулою:

де Рф та Рн – фактичні та нормативні витрати даного виду матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції ( робіт, послуг) в натуральному виміру (т, кг, м ін.); Ц – ціна за одиницю ресурсу, грн; О – обсяг виробленої фактично продукції (робіт, послуг) в прийнятих одиницях виміру; Ке – коефіцієнт, який показує частку економії, що спрямована на преміювання.

Стимулювання за економію матеріальних ресурсів можливо лише за умов перевищення фактичних витрат ресурсів на виробництво одиниці продукції над нормативними з об’єктивних причин (через недосконалість техніки, не якісної сировини, в процесі засвоєння нової технології тощо).

До умов забезпечення ефективності систем преміювання за якісніпоказникивідносяться:

· обов'язкове виконання встановлених нори часу, виробітку, нормованих завдань;

· строге дотримання встановлених термінів виконання робіт (послуг);

· недопущення перевитрати будь-яких видів матеріальних ресурсів;

· на преміювання доцільно спрямовувати лише частину економії, другу частину економії слід спрямовувати на зростання прибутку.

Економія від дії систем преміювання за покращення якісних показників може бути отримана за рахунок :

а) зростання питомої ваги продукції більш високого ґатунку якості порівняно з нормативною або плановою структурою. Сума премії визначається за формулою:

де Оф – обсяг продукції першого ґатунку в фактичному випуску продукції, одиниць; О пл – обсяг продукції першого ґатунку в фактичному випуску за плановою структурою ґатунку, одиниць; Ц1 та Ц2 – відповідно ціна продукції першого та другого ґатунку, грн;

б) реалізації додатково виготовленої продукції в результаті зростання виходу придатної продукції або підвищення ступеня видобування цінних продуктів із сировини;

в) відносної економії від надпланового зниження собівартості продукції через скорочення втрат від браку. Сума відносної економії створюється за рахунок відносного зростання випуску продукції (визначають як добуток планової собівартості додаткового випуску продукції (Сдв) на планову частку умовно-постійних витрат (Д упр) в собівартості продукції), зменшення витрат матеріальних ресурсів на виправлення браку або на брак

невиправний (Р мб) і зменшення витрат на заробітну плату з виправлення браку (Р зпб).

Розрахунок розміру премії за кожен процент скорочення браку (здавання продукції не з першого пред’явлення, невиправного браку) до прямої заробітної плати працівників, які підлягають преміюванню, здійснюється за формулою:

де Пбр – середній відсоток втрат продукції або випадків здавання з повторного пред’явлення за базовий період,%.

Важливими умовами забезпечення ефективності будь-якої системи преміювання є:

· позитивне її сприйняття працівниками, які підлягають преміюванню;

· справедливий розподіл сум преміювання між робітниками на підґрунті оцінки індивідуального трудового вкладу;

· спрямованості системи на підвищення престижу даного виду праці, закріплення кадрів на підприємстві,формування позитивного іміджу фірми тощо.