РОБОТА З ФАЙЛОВИМИ МЕНЕДЖЕРАМИ

1. На Робочому столі створіть папку з назвою „Інформатика”.

2. У папці „Інформатика” створіть папку „1 семестр”.

3. Створіть у папці „1 семестр” текстовий файл, куди внесіть інформацію про кількість вільного місця на диску C, назвавши його „system_disk”.

4. Скопіюйте файл „system_disk” у папку „Інформатика”.

5. Знайдіть файл „iexplore.exe”, скопіюйте його в папку „Інформатика”.

6. Перенесіть файл „iexplore.exe” з папки „Інформатика” у папку „1 семестр”, перейменувавши його в „viewer.exe”.

7. Переконавшись у тім, що виконані Вами дії коректні, покажіть результат роботи викладачеві.

8. Видаліть створені Вами об’єкти.

1. 4. ТЕМА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ. ПРОГРАМИ-АРХІВАТОРИ

У процесі роботи на комп’ютері завжди накопичуються програми, документи, з’являються нові системи, і, яким би об’ємним не був у вас вінчестер, у якийсь момент виявляється, що на ньому зовсім не залишилося вільного місця.

Нині в досить великій кількості існують спеціальні програми, які називаються програмами стискання, упакування або просто програмами-архіваторами. Такі програми дозволяють зменшити обсяг інформації на диску. Є більше десятка різних програм-архіваторів.

Одна від одної вони відрізняються по різних характеристиках: за ступенем стискання архіву, за швидкістю роботи, за зручністю користування. Розглянемо деякі формати архівації файлів.

Архіви ZIP

Основна перевага формату ZIP – його популярність і безкоштовність. Так, більшість архівів в Internet мають формат ZIP.

Якщо ви хочете комусь відправити архів, але не впевнені, що в адресата є програма WinRAR для розпакування архіву, то доречно використовувати формат .ZIP. З іншого боку, у цьому випадку можна відправити архів, що саморозпаковується (SFX). Такі архіви трохи більші за звичайні, але для їхнього розпакування не потрібні інші програми.

Інша перевага ZIP – швидкість. Архіви ZIP зазвичай створюються швидше архівів RAR.

Архіви RAR

Формат RAR у більшості випадків забезпечує істотно краще стискання, ніж ZIP, особливо в режимі створення безперервних архівів. Інша важлива можливість RAR – підтримка багатотомних архівів. Вони набагато зручніші й простіші у використанні, ніж так

звані “розділені по дисках” архіви ZIP. Багатотомні архіви можна створювати тільки у форматі RAR.

Крім того, RAR має кілька істотних можливостей, відсутніх в ZIP:

– додавання інформації для відновлення, що дозволяє відновити фізично ушкоджений файл;

– блокування важливих архівів для запобігання їхньої випадкової модифікації.

Формат RAR дозволяє обробляти файли досить великого розміру, а максимальний розмір одного файлу в архіві ZIP обмежений 4 Гб.

Крім повної підтримки архівів RAR і ZIP, в WinRAR реалізована підтримка основних операцій для архівів форматів CAB, ARJ, LZH, TAR, GZ, ACE і UUE, створених за допомогою інших программ архівування. До них належать: добування файлів, а також перегляд вмісту архіву, коментарів і інформації про архів. Для роботи із цими архівами не потрібні ніякі додаткові програми.

Види архівів

Безперервні архіви

Безперервний архів – це архів RAR, упакований спеціальним способом, при якому всі стиснуті файли розглядаються як один послідовний потік даних. Безперервна архівація підтримується тільки у форматі RAR, для формату ZIP такого типу архіву не існує. Метод

стискання для архівів RAR (звичайний або безперервний) вибирає користувач. Файли в безперервних архівах звичайно відсортовані за розширенням, однак за допомогою спеціального файлу можна задати альтернативний порядок сортування.

Безперервна архівація значно збільшує ступінь стискання, особливо при додаванні значної кількості невеликих схожих файлів.

Однак варто враховувати деякі недоліки безперервної архівації:

• відновлення безперервних архівів відбувається повільніше, ніж звичайних;

• зашифровані безперервні архіви неможливо змінювати;

• для добування одного файлу з безперервного архіву необхідно проаналізувати всі попередні заархівовані файли, тому добування окремих файлів із середини безперервного архіву відбувається повільніше, ніж добування зі звичайного архіву. Однак якщо з безперервного архіву витягають всі або декілька перших файлів, тоді швидкість розпакування практично дорівнює швидкості розпакування звичайного архіву;

• якщо в безперервному архіві який-небудь файл виявиться ушкодженим, то не вдасться витягти й інші файли, що розташовані після нього. Тому при збереженні безперервного архіву на ненадійному носії (наприклад, на дискеті) рекомендується додавати інформацію для відновлення.

Безперервні архіви краще використовувати в тих випадках, коли:

o архів рідко оновлюється;

o немає необхідності часто добувати з архіву один або декілька файлів;

o ступінь стискання важливіша за швидкість стиску.

Багатотомні архіви.

Такі архіви також можуть бути безперервними.

Том – це фрагмент такого архіву, який складається з декількох частин. Томи підтримуються тільки у форматі RAR. Зазвичай томи використовуються для збереження великого архіву на декількох дискетах або інших змінних носіях.

Перший том у послідовності має звичайне розширення .rar, а розширення наступних томів нумеруються: .r00, .r01, r02 і т.д. Томи можуть бути також безперервними й такими, що самі розпаковуються.

Перший том архіву, який сам розпаковується, має розширення .exe.

Архівні томи не допускають наступного додавання, відновлення або видалення файлів.

Для розпакування томів необхідно починати добування з першого тому (з розширенням .rar). Якщо томи перебувають на незмінному носії (наприклад, на жорсткому диску), то спочатку потрібно записати всі томи в одну папку.

Архіви, що самі розпаковуються

Архів, що сам розпаковується (SFX, від англ. SelF-eXtracting) – це архів, до якого приєднаний спеціальний модуль, що виконується. Цей модуль дозволяє витягати файли простим запуском архіву як звичайної програми. Таким чином, для добування вмісту SFX-архіву не потрібно додаткових зовнішніх програм. При цьому WinRAR може працювати з SFX-архівом так само, як і з будь-яким іншим, тому якщо ви не хочете запускати SFX-архів (наприклад, коли не можете гарантувати, що в ньому немає вірусів), то для перегляду або витягу його вмісту можна використовувати WinRAR.

SFX-архіви, як і будь-які інші файли, що виконуються, зазвичай мають розширення .EXE. SFX-архіви зручні в тих випадках, коли потрібно передати комусь архів, але немає впевненості, що в адресата є відповідний архіватор для його розпакування. При створенні нового архіву в оболонці WinRAR треба включити опцію “Створити SFX- архів” у діалозі введення параметрів архіву. Якщо ж потрібно створити SFX-Архів із уже існуючого, то треба ввійти у нього й натиснути кнопку [SFX].

1. 5. ТЕМА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ. СТАНДАРТНІ ТА СЛУЖБОВІ ПРОГРАМИ