Терміни, професіоналізми та номенклатурні назви. Творення професіоналізмів та номенклатурних назв.

Безперечно, професійне спілкування неможливе без використання термінів. Проте в мовленні фахівців, крім термінів, широко побутують і інші спеціальні одиниці - професіоналізми та номенклатурні назви.

Професіоналізми- це слова або вислови, притаманні мові людей певної професійної групи. Суттєва різниця між термінами та професіоналізмами полягає в тому, що терміни - це офіційні наукові назви поняття, а професіоналізми виникають як розмовні, неофіційні замінники термінів (платіжка - платіжне доручення; вишка - вища математика, пара - дві академічні години) або коли та чи інша професія, рід занять, ремесло, промисел не має розвиненої термінології (наприклад, рибальство (кльов, насадка, зорька, улов); шахтарська справа (штрек, антрацит, терикон, видавати на-гора); комп’ютерні технології (мама, клава, скинути інформацію). Професіоналізми на відміну від термінів, як правило, емоційно забарвлені, є переосмисленими словами загального вжитку. Вони можуть бути незрозумілі людям, які не належать до певної професії, пор.: підвал у мові поліграфістів; бобик, бублик у мові водіїв; што­пор, бочка, петля, піке у мові льотчиків; зняти касу, підбити, при­кинути баланс у мові працівників банківської та торгівельної справи тощо.

Оскільки це звичайні слова, ужиті в незвичайному значенні або в незвичній формі, їх використання в діловому стилі неприпустиме – вони базуються на метафоричних асоціаціях, невідомих для більшості, тому провокують двозначність (наприклад, козел у металургів, будівників; уточнити свої обсяги в управлінців; арбуз, гарбуз, кавун, куватка, аршинник, астраханка, білом’ясий із загальним значенням «кавун» у баштанників). Значна частина професіоналізмів з часом стає термінами, однак деякі з них не набувають за­гального поширення і літературного нормування.

У художній літературі професіоналізми використовують також з метою створення професійного колориту, відтворення життєдіяльності певного професійного середовища у своїх творах.

Отже, професіоналізми можуть використовуватися в неофіційному професійному спілкуванні, проте вони є ненормативними в професійних документах, текстах, в офіційному усному мовленні.

Від XVIII ст. активно вживається слово номенклатура. Воно стає поширеним після того, як шведський ботанік К. Лінней створює класифікацію рослин. Упродовж наступних століть це слово перетворюється у фактичний дублет термінології. Усе ж потрібно чітко розмежовувати ці поняття. В основі терміна лежить загальне поняття, а в основі номенклатурної назви -одиничне. Сьогодні під номенклатурними назвами розуміють: 1) сукупність номенів, тобто назв; 2) сукупність умовних символів, графічних позначок, що нерідко складаються з цифр та букв; 3) сукупність термінів без дефініцій; 4) сукупність міжнародних (греко-латинських) назв на позначення видів та елементів у біології, хімії, медицині тощо. Отже, номенклатура (від лат. nomenclatura - перелік, список імен) - сукупність назв конкретних об’єктів певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Їх потрібно відрізняти від термінів, що позначають абстраговані наукові поняття. Номенклатурою є серійні назви машин, приладів, верстатів, продукції, що випускається, назви рослин, звірів, найменування організацій, підприємств, географічних назв і т. ін.

Номенклатуру становлять іменники та словосполучення, які передають як систему назв об’єктів певної науки, так і сукупність назв одиничних об’єктів (наприклад, у географічній номенклатурі - Чорне море, Шацькі озера, річка Десна), видові назви (у ботанічній лексиці назви дерев: дуб, смерека, ялина). Існує номенклатура медична, мовознавча, хімічна, економічна (пор. термін валюта і номенклатурні назви долар, євро, крона, песо і т. д.), технічна (пор. термін борознороб-щілиноріз і номенклатурні назви ДЩН-1, ДЩН-2, ДЩН-3).

Професійні слова й вирази є одним із найважливіших джерел творення термінів.