Визначення дохідності кредитного портфеля та методи ціноутворення кредитів
Мета проведення кредитних операцій банку полягає в одержанні доходів, а тому саме цей параметр є визначальним у виборі напряму кредитування. Формуючи кредитний портфель, менеджмент банку звичайно керується правилом — видавати ті кредити, які приносять максимальні доходи за інших однакових умов.
Дохідність характеризується абсолютними (сума доходів у грошовому вираженні) та відносними показниками (середній рівень дохідності кредитних ресурсів). У загальному випадку дохідність кредитного портфеля банку протягом зафіксованого періоду залежить від обсягу портфеля та рівня відсоткових ставок за кредитами. Останній є узагальнюючим показником, оскільки через рівень відсоткової ставки опосередковано враховуються й такі чинники, як тривалість користування кредитом (триваліший термін — вища ставка), ступінь ризику, метод нарахування та спосіб сплати відсотків, забезпеченість позички.
У процесі кредитування значна увага приділяється вибору методу ціноутворення за кредитом. У світовій банківській практиці застосовується кілька основних методів установлення ставки за кредитом.
Метод | Сутність методу |
Метод «вартість плюс». (використовується на ринках із низьким рівнем конкуренції) | Враховує вартість залучених коштів та всі витрати банку з надання кредиту |
Метод «базова ставка плюс». | Кредитна ставка визначається як сума базової ставки і кредитного спреду. За базову можна взяти ставку міжбанківського ринку; ставку першокласного позичальника; ставку міжнародних ринків (LIBOR, FIBOR), інші загальноприйняті ставки на конкретних ринках (вУкраїні – це ставка KIBOR). |
Метод «надбавки»(використовує-ться для надання кредитів великим компаніям на короткі строки (до 30 днів),включаючи кредити овернайт. | визначення кредитної ставки як суми процентних витрат із залучення коштів на грошовому ринку та надбавки |
Метод «аналізу дохідності клієнта» застосовується насамперед для кредиту-вання великих компаній, які мають постійні та різноманітні зв’язки з банком | Базується на врахуванні всіх взаємостосунків із конкретним клієнтом. Визначення ціни кредиту має на меті зниження кредитної ставки нижче від загально-прийнятого рівня для заохочення найвигідніших клієнтів. |
Крім методів установлення кредитної ставки, вартість кредиту залежить і від обраної системи нарахування відсотків за позичкою. Відсоткові ставки за кредитами можуть бути фіксовані, якщо вони визначаються в момент видачі кредиту і лишаються незмінними протягом усього періоду кредитування, або плаваючими, тобто такими, що переглядаються періодично. Коли відбувається загальне зниження ставок на ринку, для банку вигіднішою є фіксована ставка за кредитами, а в разі зростання ставок — плаваюча.
У банківській практиці використовують дві основні системи нарахування процентів: за простою і складною ставкою
Дата добавления: 2016-11-28; просмотров: 1356;