Стратегії формування портфеля цінних паперів

Вкладення коштів у ЦП за значимістю та розмірами займають друге місце серед активних операцій банку після кредитування. І хоча надання кредитів залишається головною функцією банків, дедалі частіше менеджмент переглядає структуру активів, ставлячи собі за мету збільшення питомої ваги портфеля цінних паперів у сукупних активах – від 1/5 до 1/3 грошових ресурсів.

Такі структурні зрушення зумовлені двома групами чинників. З одного боку, це — недоліки, які властиві кредитним операціям, а саме: висока ризиковість, оскільки кредити — найбільш ризикова частина активів банку; низька ліквідність, оскільки надані кредити не можуть бути швидко повернені тоді, коли банку необхідні грошові кошти; повне оподаткування доходів за кредитними операціями за ставками податку з прибутку промислових підприємств; обмеження застосування методу географічної диверсифікації кредитного портфелю, особливо для малих і середніх банків, що погіршує загальну якість активів.

З іншого боку, портфель цінних паперів виконує ряд важливих функцій, що й спонукає менеджерів до перегляду структури активів на його користь.

Банківський портфель ЦП –це сукупність усіх придбаних цінних паперів, паїв та вкладень в інші компанії, які здійснені за рахунок коштів, що перебувають у розпоряд­женні банку, з метою отримання доходів у вигляді відсотків, дивідендів, прибутків від перепродажу та інших прямих і непрямих доходів.

Функції портфеля цінних паперів:генерування доходів; диверсифікація активів з метою зниження ризиків; зниження податкових виплат; можливість використання як застави; поліпшення фінансових показників діяльності банку, оскільки ЦП в цілому мають вищу якість порівняно з іншими активами; забезпечення гнучкості портфелю активів, так як за рахунок цінних паперів можлива швидка реструктуризація балансу банку; стабілізація доходів банку незалежно від фаз ділового циклу: коли відсоткові ставки на ринку знижуються, дохідність цінних паперів зростає, і навпаки.

Отже, портфель цінних паперів сприяє менеджменту банку досягти певних цілей і результатів, які неможливо одержати шляхом здійснення традиційних видів діяльності.

Згідно із Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» в нашій державі можуть випускатися та обертатися такі види цінних паперів: акції; облігації внутрішніх позик Уряду; облігації внутрішніх позик органів місцевої влади; казначейські зобов’язання; облігації підприємств (банків); ощадні сертифікати; векселі; приватизаційні папери; похідні ЦП (деривативи) — форвардні та ф’ючерсні контракти, опціони тощо; цінні папери іноземних інвесторів, які допущені до обігу на території України.

На ринку ЦП можуть функціонувати в двох формах: документарній (паперовій) та бездокументарній, тобто у вигляді електронних записів на рахунках.

До складу портфеля можуть входити ЦП одного типу, наприклад акції, це буде портфель акцій, - або входити різні фінансові інструменти, які будуть формувати його структуру - певне співвідношення між конкретними видами ЦП у портфелі.

Основними принципами формування портфеля цінних паперів є: ризиковість - невизначеність, пов'язана з величиною та часом отримання доходу за портфелем цінних папері); дохідність - показник, що відображає очікуваний у майбутньому дохід за портфелем цінних паперів; безпечність - це принцип, що досягається за рахунок зниження дохідності й темпу зростання вкладень у портфель ЦП і визначає невразливість їх (цінних паперів) до потрясінь на фондовому ринку та стабільність в отриманні доходу; ліквідність - спроможність швидкого перетворення всього портфеля цінних паперів або його частини в грошовий капітал при відсутності значних втрат.

Механізм формування портфеля орієнтований на пріоритети інвестора, визначають мету його формування і тип. Взаємозв'язок мети і типу портфеля представлений на рис..