Аналіз обігових коштів і джерел їхнього формування

Сучасний бухгалтерський баланс значною мірою наближений до балансів, які складаються у більшості країн світу і мають по три розділи в активі і пасиві. Валюта балансу є одночасно і обліковою (балансовою) ціною підприємства.

Структура коштів, а інколи і джерел може добре відбивати галузеві особливості підприємства.

Вивчення показників бухгалтерських балансів у динаміці дає змогу простежити не тільки загальні зміни фінансового стану, а й напрями розвитку підприємства.

Починаючи аналіз активу балансу (майна), треба розрахувати частку основних засобів та інших позаобігових активів та обігових коштів.

Після цього треба визначити структуру обігових коштів, тобто частку матеріальних обігових коштів та інших, які знаходяться в розрахунках і грошових коштах.

Аналізуючи стан активів підприємства, не можна обійти увагою питання ліквідності балансу, яка відображає можливість швидкої мобілізації власних коштів для своєчасної і повної сплати боргів (позик і кредиторської заборгованості).

Всі кошти за ступенем їхньої ліквідності слід об’єднати в кілька груп:

1. Швидколіквідні (грошові кошти в касі та на рахунках у банках, цінні папери підвищеного попиту та векселі надійних підприємств і фінансових установ).

2. Високої та середньої ліквідності (дебіторська заборгованість поточного характеру, запаси готової продукції на складі й товари покупні).

3. Малоліквідні (виробничі запаси ресурсів виробництва, залишки незавершеного виробництва, витрати майбутніх періодів, прострочені суми дебіторської заборгованості).

4. Неліквідні (всі основні засоби і довгострокові фінансові вкладення, інші позаоборотні активи).

З аналізом складу майна за ступенем його ліквідності пов’язані розрахунки коефіцієнтів ліквідності.

1. Коефіцієнт абсолютної або миттєвої ліквідності

Нормативне значення цього коефіцієнта має становити 0,25 – 0,35.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності:

Нормативне значення коефіцієнта має бути не менше ніж 1.

3. Коефіцієнт покриття:

Нормативне значення цього коефіцієнта має становити 2,0 – 2,5.

Аналіз статей пасиву балансу передбачає передусім поділ усіх джерел формування коштів на власні та прирівняні до них кошти (розділ 1) і залучені джерела (розділи 2 і 3 пасиву). Вважається, що власних коштів має бути не менше ніж 50 % загальної суми джерел фінансування (валюти балансу). Чим більша їхня частка, тим вища фінансова стійкість (незалежність) підприємства.

Власні кошти спрямовують насамперед для фінансування основних фондів (розділ 1 активу), а також в обігові кошти (власні).

Розрахунок суми (наявності) власних обігових коштів здійснюється так:

Власні Підсумок Підсумок Підсумок

обігові = розділу 1 + розділу 2 - розділу 1

кошти пасиву пасиву активу

балансу балансу балансу

Аналіз джерел залучених коштів є особливо відповідальною справою. Потрібно з’ясувати необхідність їхнього залучення, структуру джерел та ефективність їхнього використання.

Також під час аналізу проводять розрахунки численних інших фінансових показників, які сприяють вивченню й оцінці окремих фінансових процесів. Проте слід добре усвідомлювати обмежені можливості цих показників, на що слушно звертають увагу деякі закордонні автори.

Завершуючи аналіз бухгалтерського балансу, слід побудувати порівняльний аналітичний баланс, який дає змогу комплексно сприйняти всі головні тенденції у зміні фінансових ресурсів і фінансового стану в цілому.