Аналіз собівартості окремих видів продукції
Як уже зазначалося, важливим показником собівартості є собівартість окремих видів продукції. Для аналізу використовують планові й фактичні калькуляції собівартості продукції. Об'єктом калькулювання можуть бути продукція чи роботи (послуги). Проте головний об'єкт калькулювання – це готові вироби, які поставляються за межі підприємства. Враховуючи значну трудомісткість процесу калькулювання, підприємства обмежуються калькулюванням собівартості лише найбільш важливих видів продукції.
Під час аналізу встановлюють ступінь виконання плану за собівартістю окремих видів продукції, вивчають відхилення за статтями калькуляції від плану або базових показників, визначають причини, що зумовили значні відхилення за найбільш вагомими статтями калькуляції.
Якщо підприємство тривалий час випускає певний вид продукції, обов'язково треба вивчити динаміку показників її собівартості за цей період. Вважається, що собівартість продукції має тенденцію до постійного зниження. І це правильно. Проте існують і протилежні напрями її зміни. Так, підвищення якості продукції в деяких виробництвах поєднується із зростанням її собівартості. Причому її зростання, починаючи з визначеної межі, може мати нестримний характер.В інших випадках періоди сталого зниження витрат виробництва поступово переходять наприкінці в повільне їхнє зростання, коли погіршуються умови роботи або склад руд у гірничій промисловості. У машинобудуванні та інших фінішних виробництвах, де періодично оновлюється асортимент продукції, зміна показників собівартості може мати пульсуючий характер. Періоди плавного зниження витрат чергуються із різким стрибком внаслідок освоєння виробництва нової моделі виробу.
Аналіз собівартості окремих видів продукції слід завершувати пошуком резервів її зниження. Поточні резервисобівартості включають усі види непродуктивних витрат (як явні, так і приховані), а також виявлені під час аналізу перевитрати ресурсів і надмірні витрати грошових коштів.
Перспективні резерви зниження собівартості продукції, як правило, передбачають проведення значних організаційних, технологічних, конструкторських та інших видів робіт, що потребує певних додаткових інвестицій. Насамперед це стосується можливого збільшення обсягів виробництва. Добре відомо, що за інших однакових обставин збільшення обсягів виробництва приводить до зниження собівартості продукції через відносно сталі витрати на управління виробництвом (так звані умовно-постійні витрати). Цей шлях зниження собівартості хоч і дуже простий, проте має певні згасаючі можливості отримання позитивного ефекту. До того ж наявні виробничі потужності підприємства і попит на даний виріб можуть обмежувати зростання обсягів виробництва продукції.
Питання для самоперевірки
1. Значення та завдання аналізу собівартості продукції.
2. Джерела інформації, які використовуються під час аналізу собівартості.
3. Види собівартості в економіці.
4. Показники собівартості продукції.
5. Методика аналізу за елементами витрат.
6. Аналіз витрат на 1 грн товарної продукції.
7. Як обчислити вплив обсягу і структури продукції на зниження собівартості?
8. У чому особливості аналізу за прямими і накладними витратами в собівартості продукції?
9. Особливості аналізу умовно-постійних і умовно-змінних витрат.
10. Як аналізують комплексні витрати?
Література: [2, с. 87-97; 7, с. 272-303; 9, с. 460-482].
Дата добавления: 2016-10-17; просмотров: 873;