Фразеологічні одиниці, мовні стереотипи, кліше та використання їх у мовленні.

Щоб професійне мовлення було переконливим, живим, необхідно використовувати фразеологізми, допустимі в офіційно-діловому стилі. Цілком природно будуть вжиті стійкі сполуки такі, як: круглий стіл, докласти зусиль, внести лепту, увійти в ритм (у роль), держати курс.

Особливо актуальною в діловому мовленні є проблема штампів (трафарет, шаблон, мовний стереотип з негативним забарвленням) - готових зразків для висловлення думки, які механічно відтворюються і в результаті багаторазового повторення втратили свою образність і стилістичну виразність: вище зазначені, що нижче підписалися, беручи до уваги, зупинитися на питанні, доводити до відома, взяти за основу. Недоречне їх використання призводить до беззмістовної фрази, до неконкретного змісту і є порушенням мовної норми. Не варто переносити в усне мовлення кліше писемного ділового мовлення, які в документі є логічними зв'язками між частинами.

Канцеляризми (або кліше) - складні, громіздкі слова та фрази, граматичні форми чи конструкції, які визначають специфіку адміністративно-канцелярського підстилю офіційно-ділового стилю літературної мови. Відзначаються сухістю, без емоційністю, словотвірною одноманітністю. За формою вони відповідають нормам літературної мови, що утруднює боротьбу з ними:

У справі підвищення кваліфікації на сьогоднішній день ми маємо...

Має місце наявність порушення техніки безпеки виробництва...

Виконати планове завдання по лінії усіх показників...

Належить розробити заходи. щодо усунення наявних недоліків...

Вирішили акцентувати увагу на впровадженні нових форм організації праці...

Приступили до конкретної реалізації намічених планів..

Розрізняють доречне (традиційне) використання канцеляризмів в офіційно-діловому стилі й недоречне - поза межами цього стилю (у розмовному, науково-популярному, епістоляр­ному, почасти в публіцистичному стилі), наприклад:

восени й узимку - в осінньо-зимовий період;

хвилюватися - переживати стан занепокоєння;

зголодніти - відчувати потребу в харчуванні.

Сучасною тенденцією більшості розвинених країн є «усування канцеляриту». Канцелярський стиль стає анахронізмом, а отже, перешкоджає ясності та спричиняє дискомфорт.

Канцеляризми і професіоналізмипоза властивими для них стилями (офіційно-діловим і професійно-виробничим) сприймаються не лише як стильовий дисонанс, а й як ознака бідності, неестетичності мовлення. Канцеляризми як штампи позбавляють мову простоти, образності, емоційності, знижують дієвість усного й писемного слова. Напр. плеоназми: по лінії боротьби з правопорушниками, у розрізі теми, в питанні поліпшення харчування; канцеляризми: при цьому додаю, на порядку денному..., пункт перший...; готовий підписатися під кожним словом, доводжу до відома та ін.; професіоналізми: вікно (перерва), пауза (вільний час), аргументувати (доводити), експеримент (спроба), приплюсувати (додати, приєднати), від 'ємне (негативне) враження, приємно в степені (дуже приємно). Засмічення мови такими елементами свідчить про лінощі думки.

Беззмістовною мову робить і надмірне вживання встав­них слів, які нічого не виражають у тексті: значить, отже, взагалі, ну, так би мовити, розумієте, буквально та ін. Часте вживання «пустих слів» створює враження некомпетентності, нерішучості, низької мовної культури.