Психологічні прийоми активізації творчості

Уява і фантазія. Уява у творчості грає особливо важливу роль. А.Ейнштейн писав з цього приводу: "Уява часто важливіша, ніж знання. Знання обмежені, тоді як уява охоплює весь світ, стимулюючи прогрес, даючи початок еволюції".

Як показує практика, цю важливу властивість людської психіки можна й треба розвивати, для цього вже зараз розроблено ряд прийомів і методів, які складають окремий самостійний курс розвитку творчої уяви. Розвинута уява -один з найважливіших елементів інженерного мислення. Уява часто приводить до фантазії, яка зв'язана з бажанням, щоб сталось те, чого хочеться. Часто буває корисно розглянути ідеальні рішення, навіть з деякою долею фантазії, щоб спробувати знайти потрібний розв'язок. Прекрасним джерелом розвитку уяв­лення є науково-фантастична література. Зрозуміло, наукова фантастика - перш за все художня література. Але, крім цього, є в науково-фантастичній літературі й здатність одночасно розвивати уяву, приглушувати психологічну інерцію, ро­бити мислення гнучким, готувати розум людини до сприйняття "диких" ідей, без яких неможлива сучасна науково-технічна революція. Тому необхідно чи­тати науково-фантастичну літературу, хоча б одну книгу в один-два місяці.

Інверсія (з латинської - перевертання, переставляння) є одним із засобів отримання нової точки зору. Цей метод вимагає свідомого переборення психо­логічної інерції, відмову від колишніх поглядів на задачу, з тим, щоб подиви­тись на неї з іншого боку чи іншої позиції.

Суть інверсії, яку використовують для отримання нових ідей: перевернути об'єкт уверх дном, вивернути навиворіт, з горизонтального зробити вертикаль­ним або навпаки, чи поставити під деяким кутом, зупинити рухомі частини й рухати нерухомі.

Задача. Нехай на конвеєрі треба витягувати ядро з грецького горіха. Усі зусилля щодо розколювання, розпилювання, розрізування та інших подібних операцій за тих чи інших причин не увінчались успіхом. Як бути? Прийнято обдумувати цю задачу, знаходячись ззовні горіха. Застосуємо метод інверсії, і будемо розглядати задачу, знаходячись наче всередині горіха. Чи не можна продавити шкаралупу зсередини, із боку ядра? Відповідь: потрібно потримати деякий час горіхи під підвищеним тиском повітря, а потім раптово скинути тиск до атмосферного і шкаралупа розколеться (а.с. 340400). В США також прийшли до цього методу, але із просвердлюванням отворів у шкаралупі. Інве­рсія - дуже легкий і дуже потужний метод для отримання нових поглядів.

Аналогія. Велика кількість оригінальних думок народжується за аналогією, і цей процес можна з успіхом застосовувати для стимулювання нових ідей. Часто розв'язок підказується аналогічними ситуаціями, які зустрічаються в інших за­дачах, у природі чи в художній літературі. До речі, таким чином вирішили про­блему очистки дрібних рачків (креветок) від панцира, використавши спосіб ае-ролущення зерна. Повітряний струмінь захоплює варений кріль в інжектор, тиск під панциром рачка виявляється більшим, ніж ззовні, і кріль "вибухає". Далі все падає у воду, де панцир і все інше спливає, а "ядерце" (м'ясо) тоне.

Емпатія. Це ототожнення особистості однієї людини з особистістю іншої і проник­нення її в почуття іншої особи. Емпатія часто використовується в сфері людсь­ких стосунків і характеризує стан, коли доводиться ставити себе на місце іншої людини. Цим терміном можна ототожнювати й людину з розроблюваним пред­метом, детатлю або процесом. Задача полягає в тому, щоб "стати" деталлю і подивитися з її позиції та її точки зору, що можна зробити, тобто необхідно ввійти в образ і уявити себе у вигляді деталей (підшипника, поршня) або маши­ни і з їхніх позицій подивитись, що можна зробити для вирішення проблеми.

Рівні творчої діяльності. Творчі задачі бувають різними і їх потрібно відрізняти за ступенем склад­ності. У відповідності з цим винахідницькі задачі умовно розділяють на 5 рівнів:

Незначні удосконалення вже відомих технічних систем. На першому рі­вні задача і засоби її розв'язування лежать в межах однієї професії (одного роз­ділу галузі).

Винаходи, в яких проста технічна суперечність усувається відомими в даній галузі техніки способами. Наприклад, машинобудівна задача розв'язується способом, вже відомим у машинобудуванні, але в іншій його га­лузі. Задачі другого рівня звичайно вимагають перебору декількох десятків ва­ріантів. І зробити це під силу будь-якому грамотному спеціалісту. Таких вина­ходів ~ 45 %. Винаходи перших двох рівнів найбільш численні - вони склада­ють приблизно 77 % патентного фонду.

Винаходи, в яких суперечність усувається шляхом повної зміни одного з елементів системи способом, відомим в межах однієї науки, хоча і в різних га­лузях техніки. Ціна такого винаходу - сотні варіантів розв'язків, сотні невдалих спроб. Наприклад, заміна чорнила в авторучках на густу пасту усунула небез­пеку чорнильних плям, які, як відомо, потрапляють на найважливіші папери і в найбільш невдалий час. Кулькова ручка - типовий приклад винаходу третього рівня. Винаходів третього рівня — 19 %?

Масштабні ідеї, на основі яких створюються нові технічні системи. При­чому, розв'язок слід шукати не в техніці, а в науці, використовуючи фізичні ефекти і явища. Наприклад, до винаходів 4 рівня можна віднести використання лазерного променя для розкрою матеріалів в легкій промисловості. Винаходи 4 рівня складають 3,7 %, а число спроб може досягати кількох тисяч.

Винаходи, які виникають безпосередньо за новими відкриттями. При цьому, як правило, створюється нова галузь техніки. Таких винаходів всього 0,3 %, а число спроб може досягати десятків тисяч (до 100 тисяч). Передача першої в світі радіограми була першим кроком новонародженого винаходу 5 рівня -радіо. До 5 рівня можна віднести винахід автомобіля, літака, ЕОМ.

Необхідно відзначити, що на протязі практично всієї багатовікової історії технічної творчості винахідники йшли до мети старим малопродуктивним ме­тодом спроб і помилок, суть якого полягає в переборі (часто безсистемному, ви­падковому) можливих варіантів розв'язків. Причому, чим складніша задача, тим більше можливих варіантів її розв'язків, тим більше спроб потрібно здійс­нити. Так, до речі, працював Едісон. Він знаходив розв'язки задач 4 рівня шля­хом величезного числа спроб не наодинці, а за допомогою великого колективу своїх співробітників. Наприклад, йому довелося поставити 50 тис. дослідів, щоб винайти лужний акумулятор.

Головні недоліки методу проб і помилок:

повільне генерування нових ідей;

відсутність захисту від психологічної інерції.

Як не парадоксально, але розв'язати задачу вищих рівнів тим легше, чим більша кількість людей безуспішно намагалася це зробити. Бо кожна невдала спроба - це додаткова інформація, яка допомагає краще зрозуміти задачу й зву­зити поле пошуків. Тут важливим є ступінь підготовки й широта ерудиції інже­нера. На фініші хтось робить останній ривок, тим же методом спроб і помилок і знаходить вирішення. Але метод спроб і помилок й побудована на ньому орга­нізація творчої праці прийшли у суперечність з вимогами науково-технічної ре­волюції, оскільки вона вимагає розв'язування задач вищих рівнів у короткі строки. Знання сучасних методик науково-технічної творчості озброює винахі­дника формулами, за допомогою яких можна отримати нові оригінальні сильні технічні рішення [6].