Методичні прийоми показу

Методичні прийоми показу організують спостереження об'єкта й дозволяють виділити його з навколишнього середовища. Вони підрозділяються на кілька груп залежно від їхнього призначення.

Попередній огляд використається на початку спостереження об'єкта. Існують два варіанти цього прийому. Перший починається зі слів екскурсовода: "А це такий-то пам'ятник, ознайомтеся з ним". Тим самим екскурсантам пропонується самостійно провести первісне спостереження об'єкта, познайомитися з його зовнішнім виглядом, побачити якісь деталі. Після цього екскурсовод націлює увагу групи на визначення сутності об'єкта, що дає екскурсантам можливість:

- скласти уявлення про історичну місцевість, де відбувалися розглянуті події;

- представити даний об'єкт у природній обстановці;

- дати певну оцінку об'єкту;

- отримати уявлення про його природне оточення.

У другому варіанті прийому попереднього огляду початком служить коротке вступне слово екскурсовода, у якому він орієнтує групу на те, що саме варто побачити в ході спостереження об'єкта, які його якості та конкретні особливості рекомендується при цьому виявити.

Панорамний показ дозволяє спостерігати широкий вид місцевості. Для цього прийому можна використати вежі, дзвіниці, мости та інші високі точки, звідки відкривається панорама міста, поля бою, долини, ріки. З метою активізації сприйняття панорамної картини необхідно виявити в ній композиційний центр і звернути на нього увага екскурсантів. Також для розкриття теми потрібно вказати ті об'єкти, які цьому сприяють, і перейти від загального до частки.

Даний прийом використається в екскурсіях по Святогіррю, на Савур-Могилу тощо.

Зорова реконструкція (відновлення). Термін "реконструкція" означає відновлення первісного виду (вигляду) чого-небудь по залишкам або письмовим джерелам. Сутність даного прийому полягає в тім, що шляхом словесного опису відновлюється первісний вигляд історичного будинку. Екскурсовод при цьому спирається на зорові враження екскурсантів. Такий прийом широко використається при показі пам'ятних місць, де проходили, наприклад, військові бої, народні повстання, страйки, революційні маївки, мітинги та інші події. Сюди можна віднести місця, які пов'язані з життям державних діячів, відомих письменників, учених, композиторів, художників.

Завдання даного прийому - надати екскурсантам можливість відновити пам'ятне місце, будинок, спорудження, історична подія в їхньому первісному виді в їхній уяві. Якщо будинок перетворився в руїни (внаслідок війни, землетрусу, часу), зробити його зорову реконструкцію екскурсоводові допомагають уцілілі частини й деталі. Якщо ж будівля зовсім не збереглася, допоможуть наочні приладдя "портфеля екскурсовода" (фотографії об'єкта, малюнки, креслення, схеми, образотворчий матеріал, що характеризує обстановку, у якій відбувалися події).

Успіх використання прийому зорової реконструкції залежить від ступеня підготовленості екскурсовода. Його компетентність дозволяє не тільки переконливо розповісти екскурсантам про подію, але й дати зорове подання про нього.

Зоровий монтаж є одним з варіантів методичного прийому реконструкції. Екскурсовод, використовуючи цей прийом, створює потрібний образ, підсумовуючи зовнішній вигляд декількох пам'ятників, а також їхніх окремих частин. Складові частини можуть бути "запозичені" з тих об'єктів, які в цей момент служать предметом спостереження екскурсантів. У зоровому монтажі використаються фотографії, креслення, малюнки.

Локалізація відіграє важливу роль у конкретизації подій. Цей прийом дає можливість обмежити увага учасників екскурсії відомими рамками, прикувати їхні погляди в межах даної конкретної території саме до того місця, де відбулася подія. При викладі матеріалу передбачається перехід від загального до частки. Наприклад, ефективне використання прийому прив'язки подій до певного місця в екскурсіях на виробничі теми: "У цьому цеху був побудований перший у країні трактор").

Прийом локалізації вимагає від екскурсовода точності відтворення історичної події й часто сполучається із прийомом реконструкції. Використання даного прийому викликає в екскурсантів почуття причетності до подій, робить сильний емоційний вплив й одержало образну назву "влада місця". Найчастіше прийом використається в екскурсіях на історичні та воєнно-історичні теми.

Абстрагування передбачає уявне виділення частин із цілого для наступного глибокого спостереження. Воно може бути побудоване на спостереженні одного з об'єктів за допомогою уявного відволікання від інших об'єктів, розташованих поруч, однієї із частин будинку (поверху, балкона, колонади) при відволіканні від інших частин, які менш істотні при розкритті теми. Дуже часто застосовується в екскурсіях на архітектурно-містобудівні теми.

Порівняння. В екскурсійній методиці використаються різні види цього прийому: зорове, словесне, порівняння об'єкта, що сприймається зором, з тим, що подумки реконструюється або показаним раніше. Прийом побудований на зоровому зіставленні різних об'єктів або частин одного об'єкта, що перебувають у поле зору екскурсантів. При цьому рівняються об'єкти, як схожі, так і різні по своєму зовнішньому вигляді.

Використання предметів зорового порівняння дає можливість екскурсантам представити дійсну величину об'єкта (наприклад, висоту пам'ятника, довжину кріпосних стін, ширину вулиці), скоротити кількість цифр у розповіді, число використовуваних фактів і прикладів, затрачуване на пояснення.

Одне із завдань даного методичного прийому - виявити характерні риси, особливості об'єкта, показати його оригінальність, неповторність. Підводячи підсумки "спостереження", екскурсовод називає подібні або відмінні елементи порівнюваних об'єктів.

Наприклад, в оглядовій екскурсії по м. Донецьк, демонструючи копію пальми Мерцалова, що зображена на гербі Донецької області, екскурсовод пропонує зрівняти даний об'єкт із рослиною пальми, виявляючи загальні й відмітні риси.

Інтеграція (возз'єднання). Прийом побудований на об'єднанні окремих частин спостережуваного об'єкта в єдине ціле. Показуючи будинок, спорудження, екскурсовод іде шляхом об'єднання різних сторін, деталей, властивостей. Прийом не викликає труднощів, тому що кожна людина починає пізнання навколишнього світу з вивчення одиничних предметів.

Може бути використаний при показі архітектурного ансамблю. Спочатку показується кожен будинок окремо , потім екскурсовод поєднує (інтегрує) зорові враження, і на заключному етапі група спостерігає ансамбль як єдність декількох будинків.

Зорова аналогія. Прийом більше складний, ніж зорове порівняння, тому що завдання екскурсовода - залучити екскурсантів до активного пошуку аналогії, викликати в пам'яті уявлення про зовнішній вигляд подібного об'єкта. При цьому в кожного екскурсанта може бути своя аналогія. Даний прийом іноді називають прийомом асоціації. Особливо часто він будується на асоціації за подібністю. Рідше використаються асоціації за протилежністю.

Перемикання уваги. Після спостереження об'єкта екскурсанти за пропозицією екскурсовода переводять погляд на інший об'єкт (наприклад, з будинку, побудованого на початку ІX ст., на нинішній багатоповерховий будинок). Присутність контрастів збагачує новими враженнями.

Показ меморіальної дошки. При наявності її на екскурсійному об'єкті екскурсоводові варто почати з аналізу об'єкта та розповіді про події, з ним пов'язані. Тільки після цього увагу обертають на меморіальну дошку. Якщо вона добре видна екскурсантам, екскурсоводові не слід читати підпис на ній.

У випадку якщо об'єкт, про який мова йде, не збереглася та меморіальна дошка встановлена на будинку (спорудженні, меморіалі), спорудженому на місці, де відбувалися події, висвітлення підтеми може бути почате з меморіальної дошки. Наприклад, у тематичній екскурсії "Донецьк літературний" при розповіді про В. Стуса та університет, у якому він учився, можна продемонструвати меморіальну дошку на будинку корпуса філологічного факультету. При цьому читати напис не треба, але можна звернути увагу на оригінальність меморіальної дошки, зрівнявши її з іншими, раніше побаченими.

Показ експонатів портфеля екскурсовода. Заповнити відсутній зоровий ряд або більш конкретно сприйняти екскурсійний об'єкт і пов'язані з ним події допомагають наочні посібники. Вони не повинні підмінювати зоровий матеріал, який можна побачити на екскурсії. Наочні посібники - це додаткове джерело знань про об'єкт і події, пов'язані з ним; вони особливо необхідні при огляді та реконструкції пам'ятних місць, об'єктів, де відбувалися історичні події. "Портфель екскурсовода" широко застосовується в оглядових і тематичних екскурсіях.