Показ - основний елемент екскурсії

Чільну та визначальну роль в екскурсії відіграє показ.

Показ- багатоплановий процес витягу зорової інформації з об'єктів, що екскурсанти одержують під керівництвом екскурсовода в певній послідовності, з конкретною метою.

Термін «показ» не має загальноприйнятого тлумачення, але широко використається в методичній літературі, іноді ототожнюючись із поняттям «демонстрація». Однак між даними поняттями є деякі розходження, тому що показ - це цілеспрямовані дії екскурсовода й екскурсантів, спостереження об'єктів під керівництвом фахівця. Показ припускає аналіз об'єктів, активну самостійну роботу екскурсантів (рис. 5.1).

Особливістю показу є здатність виявити, розкрити ту або іншу якість (властивість, здатність) спостережуваного об'єкта, можливість зробити явним, очевидним те, що непомітно при першому погляді на предмет (рис. 5.2.).

Завдання та умови показу.Ефективність показу залежить від організації правильного спостереження об'єктів екскурсантами.

Ціль показу - навчити екскурсантів певним чином дивитися й бачити, спостерігати й вивчати. У ході екскурсії ціль реалізується шляхом рішення таких завдань, як показ:

- об'єктів, що перебувають перед екскурсантами;

- об'єктів, яких уже немає;

- історичних подій, що відбувалися на даному місці;

- дій історичної особи;

- об'єкта таким, яким він був у період події, що описується.

Рис. 5.1. Еволюція показу в екскурсії

Рис. 5.2.Структура показу в екскурсії

Показ базується на спогляданні й огляді.

При огляді людина сприймає тільки зовнішній вигляд об'єкта, при показі ж вивчає його різні сторони за допомогою пояснень екскурсовода.

Існує сюжетний і безсюжетний показ. Сюжетний відрізняється присутністю конкретних особистостей з їхніми характерами, діями. Такий показ пожвавлює екскурсію, активізує екскурсантів: вони краще запам'ятовують побачене, засвоюють суть подій. Безсюжетний показ характерний найчастіше для оглядових екскурсій, при цьому екскурсанти одержують загальні враження (наприклад, про забудову міста).

Для ефективного показу екскурсійних об'єктів потрібно виконати наступні умови:

- правильно вибрати точки показу та сприятливий для нього час;

- передбачити можливість відволікти увага екскурсантів від об'єктів, що не розкривають тему;

- використати прийоми руху;

- підготувати екскурсантів до сприйняття.

Сюди ж необхідно віднести вміння та навички екскурсовода. Існують особливі умови показу архітектурних об'єктів. Наприклад, при показі архітектурного пам'ятника не слід підходити до нього з фасаду, тому що сприйняття об'єкта екскурсантами буде площинним, мальовничим, але не архітектурним. Групу до такого пам'ятника потрібно підводити збоку, що дозволить побачити його тривимірність (довжину, висоту, ширину). Щоб правильно показати об'єкт, потрібно враховувати також погодні умови та рельєф місцевості.

Дані щаблі застосовні не до всіх екскурсій. Виключення становить, наприклад, панорамний показ міста, архітектурного ансамблю. Щоб відтворити його у свідомості, екскурсантам доводиться глянути на нього багато разів. Сума цих поглядів дає подання про зовнішній вигляд об'єкта. Напрямок поглядів визначають методичні ради екскурсовода та хід думок екскурсанта.

Ефективність показу залежить не тільки від знань і умінь екскурсовода, але і від форм допомоги екскурсантам у засвоєнні об'єктів показу. Так, екскурсовод допомагає знайти крапку, звідки відкривається найкращий вид удалину, зрозуміти просторові відносини між об'єктами, їхнє розташування відносно один одного.

Показ припускає активні дії всіх учасників екскурсії: екскурсовода, що керує сприйняттям, і екскурсантів, які спостерігають, досліджують.

Екскурсовод своїми поясненнями допомагає екскурсантам розглянути те, що з'являється перед їхніми поглядами. Вказівки екскурсовода розрізняють за часом їхнього впливу на аудиторію. Вони даються до зустрічі з екскурсійним об'єктом, у ході показу й, нарешті, наприкінці спостереження з метою ознайомити з методикою самостійного огляду.

Вказівки екскурсовода можуть:

- орієнтувати на певні частини або деталі об'єкта (за часом - до спостереження): "Зараз ліворуч на тлі заходу можна буде побачити вежі будинку - пам'ятника архітектури";

- націлювати увагу екскурсантів на певний об'єкт: "Праворуч буде видний пам'ятник Т.Г. Шевченку";

- рекомендувати зрівняти даний об'єкт із яким-небудь іншим, баченим ними раніше (наприклад, пам'ятники Артему в Донецьку та у Святогірську);

- роз'ясняти особливості об'єкта показу з метою його більше глибокого розуміння (у ході спостереження);

- виділяти об'єкт із ансамблю або з ряду подібних йому в навколишнім середовищі;

- пропонувати зробити висновки на основі загальних спостережень.

Важливого значення набуває попереднє вивчення особливостей об'єктів. У містобудівній екскурсії такий показ змусить об'єкти "заговорити" особливостями своєї конструкції, у яких реалізувався задум архітектора. Щоб це відбулося, при показі об'єктів необхідно враховувати їхні ознаки - розміри, об'ємну форму, призначення, функції, виконувані в цей час, колір, тощо.