Обслуговування крапельниць

1. При тривалому догляді, змінюйте місця внутрішньовенного введення кожні 48 годин.

a. Стежте за місцем уколу, чи немає інфільтрації або флебіту (запалення вени).

b. Переконайтеся, що випустили все повітря, коли замінюєте систему.

2. Якщо первинний катетер ставився у надзвичайній ситуації, коли буде можливо, замініть його новим, використовуючи засоби знезараження.

a. Перевірте нове місце введення перед витяганням старого катетера.

3. Стежте, чи появляються у пацієнта ознаки передозування рідини:

a. Ускладнене дихання, підвищення частоти дихання, підвищення тиску

b. Надмірний кашель

c. Виступання яремних вен

d. Якщо підозрівається надмірне введення рідини:

· Повільне введення для того, щоб підтримувати прохідність катетера або замок з фіз. розчином.

· Введіть О₂

· Покладіть пацієнта так, щоб йому було зручно і легко дихати.

4. Якщо використовуєте замок з фіз. розчином:

a. Промийте його 3.0-5.0 мл стерильного фіз. розчину або водою кожні 8 годин, якщо попередньо не промили, вводячи препарати.

Вираховування швидкості внутрішньовенного введення:

крапель/хв.= об’єм, який треба ввести х крапель/хв. з системи

Час інфузії (у хвилинах)

Приклад: внутрішньовенна інфузія 100 мл/год з апаратом для макровведення (10крапель/хв.): крапель/хв.= 100 х 10 = 1000 = 17 крапель/хв.

Швидкість введення з системи

b. З апаратом для мікровведення = 60 крапель/хв.

c. З апаратом для макровведення = 10 або 15 крапель/хв.

Введення та виведення

1. Використовується для контролю інфузійної терапії, гідрації, втрати рідини.
2. Виміряйте (у мл) та запишіть усе введення рідини: оральне, внутрішньовенне/внутрішньо кісткове, за допомогою назогастрального зонда
3. Виміряйте (у мл) та запишіть усе виведення: сеча, блювання, дренаж за допомогою назогастрального зонда і/або хірургічний дренаж.
4. Записуйте проміжні результати введення/виведення кожні 8 годин та загальні кожні 24 години.
5. Якщо пацієнт у критичному стані і серйозно хворий, записуйте об’єм стандартної початкової дози та об’єм сечі кожної години.
6. Об’єм сечі, менший 30 мл/год може означати, що робота нирок погіршилася.

Харчування

1. У пацієнтів можуть бути різні обмеження харчування, залежно від релігії, культури та медичних показань.

2. Нормальна потреба калорій для дорослого.

3. Дієта для пацієнтів з гастроентеритом.

Якщо пацієнт притомний і може їсти, обговоріть усі обмеження харчування, які у нього можуть бути

Їжа є важливим моральним питанням. Докладіть усіх розумних зусиль, щоб задовольнити харчові уподобання пацієнта.

a. Загалом 2000 калорій

b. 2500 калорій для активних дорослих чоловіків молодших 45 років.

c. Починайте з дієти з тільки прозорою рідиною або повної рідинної дієти.

d. Якщо пацієнт сприймає їжу, розвивайте дієту.

e. Якщо симптоми знову появилися або погіршилися, поверніться до дієти з прозорою рідиною або до повної рідинної дієти.

f.Дієта з прозорої рідини включає:

· Ароматизовані питні суміші, фруктовий пунш, газовані напої, з яких вийшов газ (напр. ситро), електролітичні (спортивні) напої, чай

· Чистий бульйон

· Желатин, фруктовий лід

· Кава чи газовані напої ЗАБОРОНЕНІ

g. Повна рідинна дієта включає:

· Какао

· Фруктові соки (напр. яблуко, виноград, журавлина)

· Овочеві соки

· Проціджені супи

· Вівсянка/Рисова каша в консистенції пюре

h. М’яка дієта включає:

· Білий хліб або тости

· Варена/готова вівсянка (БЕЗ висівок)

· Негострий сир, домашній сир

· Паста, рис, варена картопля/пюре

· Печиво з непросіяної муки

· Яблучне пюре, банани, кавуни без кісточок

· Варені/консервовані фрукти

i. М’яка дієта плюс включає:

· Яйця (напр. некруто зварені, яйця пашот, зварені вкруту, омлет)

· М’яке м’ясо, риба чи птиця

· М’які кекси (БЕЗ горішків чи родзинок)

· Масло, вершки, маргарин, желе

Годування за допомогою назогастрального зонду

1. Їжу можна вводити через назогастральний зонд, якщо:

a. Якщо шлунково-кишковий тракт нормально функціонує

b. Пацієнт непритомний або через інші причини не здатний їсти

c. Відбулася значна затримка евакуації

d. Затримка евакуації продовжується

e. Годування не погіршить і не ускладнить стан

2. Якщо готові засоби харчування недоступні, можна використовувати відновлений бульйон, вивар, протеїнові напої, яблучне пюре тощо.

3. Техніка:

a. Перевірте, чи є здуття живота та звуки у кишечнику.

· Відкладіть годування, якщо живіт здутий, або відсутні звуки кишечника.

b. Перевірте, чи є кінцевий вміст шлунка, провівши відсмоктування.

· Якщо його більше 50-100 мл, відкладіть годування через зонд, поки кількість вмісту шлунка не зменшиться.

c. Покладіть пацієнта на правий бік у сидячому положенні (тіло зігнуте під кутом 90 градусів).

d. Заповніть кінчик катетера 30-60 мл речовиною для годування.

e. Повільно вводьте речовину через назогастральний зонд.

f. Завершіть введення, промивши зонд 30-60 мл води або фіз. розчину

Щоденний догляд

1. Щоденний догляд підтримує загальне здоров’я та запобігає ускладненням, якщо пацієнт прикований до ліжка.

2. Усі процедури залежать від погодніх умов.

3. Бажано, щоб пацієнти були ходячі.

4. Процедура догляду:

a. Можливо, пацієнтові доведеться допомогти іти

b. Якщо необхідно, супроводжуйте пацієнта, щоб продовжити стеження

c. Перевірте, чи усі трубки відкриті та правильно розміщені, переконайтеся, що ніщо їм не заважає.

a. Зона догляду за пацієнтом

· Поправте та розпрямите постіль пацієнта.

· Приберіть та розпрямите місце, на якому він лежить.

· Перевірте укриття пацієнта.

b. Можливість випорожнення

· Бажано, щоб пацієнт був ходячим/амбулаторним

· Допоможіть лежачим пацієнтам. Використовуйте готові, або зробіть з підручних матеріалів судно або сечоприймач.

c. Купання

· Бажано, щоб пацієнт був ходячим

· Допоможіть пацієнту, якщо він прикутий до ліжка або непритомний

· Можливість вмити обличчя, руки, почистити зуби

· Помитися цілком (якщо можливо)

· Креми для сухої шкіри

· Присипка для вологої шкіри (гарячі та вологі погодні умови)

Гігієна рота

1. Виконуйте кожного ранку, після кожного прийому їжі та перед сном.
2. Допоможіть пацієнтові, якщо необхідно, використовуючи:

a. М’яку зубну щітку
b. Марлеву губку, обгорнуту навколо медичного шпателя
c. Готові тампони для оральної гігієни
d. Уникайте салфеток з лимоном/гліцерином або спиртових ополіскувачів
e. Непритомного пацієнта слід класти на бік для проведення догляду за порожниною рота, якщо це можливо.

3. Гігієна рота особливо важлива для пацієнтів, яким дають О₂.
4. Для губ використовують зволожувачі (вазелін, кокосове масло тощо) щоб захистити їх від пересихання та розтріскування.

Прибирання

1. Стежте, чи пацієнт випорожнюється у ліжко, оскільки сеча та кал подразнюють шкіру та можуть спричиняти пролежні.

2. Потрібно ретельно відмивати тіло від відходів. Висушіть шкіру та замініть постільну білизну

3. Для непритомних пацієнтів, чи пацієнтів, загорнутих для захисту від переохолодження, необхідні підгузники для дорослих або рушники.

4. Подумайте про можливість уретрального катетера. Катетер-презерватив (для чоловіків) або підгузники для непритомних або лежачих пацієнтів.

Запобігання появі пролежнів

1. Використовуйте м’який матрац або каремат.

2. Підкладіть м’який матеріал під усі точки тиску, включно з:

a. Точками між частинами тіла (напр. голова, лікті, стегна та сідниці, п’ятки).

b. Точками між пацієнтом та носилками, стіною, бильцями ліжка тощо.

3. Змінюйте положення пацієнта кожні 2 години та підкладайте м’який матеріал під нові точки тиску.

4. Поверхня ліжка пацієнта (беддінг) повинна бути рівною, без складок та/або зморшок.

5. Під час щоденного догляду перевіряйте тіло пацієнта на наявність пролежнів.

6. Поставте примочки та додатковий м’який матеріал на місця, де проявляється почервоніння та/або подразнення через положення тіла.

Знизьте ризик тромбозу глибоких вен у лежачих пацієнтів

1. Використовуйте високі (до стегна) стискуючі панчохи, якщо вони наявні

2. Заохочуйте виконувати ізометричні вправи на нижні кінцівки

3. Трішки підніміть ноги, якщо є можливість

Фізичне/фармакологічне знерухомлення пацієнта

Правильно застосовані засоби знерухомлення пацієнта можуть знизити імовірність його ушкодження, потенційний ризик ушкоджень для військового медика та допоможуть надати вчасну та необхідну допомогу та перевезти пацієнта до відповідного медичного закладу. Вони можуть знадобитися незалежно від того, чи агресивна поведінка є наслідком стану здоров’я, інтоксикації, психіатричного невідкладного стану, якщо пацієнт є військовополоненим або психічно неврівноваженим.

Види знерухомлення

1.Вербальне: Використання вербальних технік для заспокоєння пацієнта.

a. Уникайте прямого зорового контакту та вторгнення у особистий простір пацієнта.

b. Продумайте шлях відходу для військових медиків.

2. Фізичне: Використання матеріалів та технік, які дозволять обмежити рухи пацієнта (напр. м’які засоби [простирадла або зв’язування зап’ясть], жорсткі засоби [пластикові хомути, наручники]. Повинні легко зніматися на випадок, що пораненого знудить або у нього розвинеться дихальна недостатність.

3. Хімічні: використання фармацевтичних препаратів, таких як нейролептики або седативні засоби для заспокоєння пацієнта.