Аналіз фінансового стану малого підприємства

Фінансовий стан підприємства – це економічна категорія, яка відображає стан капіталу в процесі його обертання і здатність суб‘єкта господарювання до саморозвитку на фіксований проміжок часу.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) та кризовим. Здатність підприємства вчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити не передбачені кризові моменти, зберігати свою платоспроможність за несприятливих умов свідчить про його фінансову стійкість.

Для попередньої оцінки фінансового стану підприємства необхідно дослідити структуру і динаміку змін у активі і пасиві балансу за звітній період.

Для дослідження цієї мети аналітик складає аналітичний (агрегатний, порівняльний) баланс, в якому робить аналітичне групування статей активу і пасиву балансу.

В такому аналітичному балансі обов’язково повинні бути дані на початок і кінець звітного періоду. За горизонтальним аналізом визначають абсолютні відхилення і темпи зміни за кожною групою аналітичного балансу. За вертикальним аналізом визначають структуру активів і пасивів балансу на початок і на кінець звітного періоду і структурні зміни (відхилення), що відбулись у звітному періоді.

За аналітичним балансом можна проаналізувати зміни, які відбулись у активах і джерелах їх формування і дати попередню оцінку фінансовому стану підприємства за звітний період на підставі проведення експрес аналізу балансу.

Наступним етапом аналізу і оцінка майнового стану підприємства.Проведення аналізу майнового стану є першим етапом аналізу фінансового стану підприємства. Тому при проведенні аналізу майна та джерел його утворення необхідно вивчити склад, структуру майна, бажано у динаміці, та джерела його утворення, а також з’ясувати причини змін, що відбулись як у звітному періоді, так і за ряд років.

Для оцінки виробничого потенціалу використовують наступні показники:

1) Наявність, динаміка і питома частка виробничих активів у загальній вартості майна.

2) Наявність, динаміка і питома частка основних засобів у реальній вартості майна.

3) Визначення показників, а також їх аналіз:

- сума наявних у підприємств коштів

- питома вага активної частини основних засобів (ПВ _ачоф ).

(11.1)

Чим більше зростання вага активної частини основних засобів , тим краще.

Коефіцієнт зносу (Кз):

К _з= (11.2)

Коефіцієнт придатності (К_п).

К_п= (11.3)

Коефіцієнт зносу та коефіцієнт придатності характеризують частку основних засобів у загальній їх вартості та відображують частку вартості основних засобів, що залишилися до списання у наступному періоді. Коефіцієнти доповнюють один одного і в підсумку дають одиницю. Ступінь значимості основних засобів більш чітко характеризує показник зносу.

Коефіцієнт оновлення (Ко)

(11.4)

Коефіцієнт вибуття (Кв).

. (11.5)

Коефіцієнт оновлення і коефіцієнт вибуття відображають, яку частку наявних та кінцевих періодів становлять нові основні засоби і яка частка основних засобів, що вибули, якщо в динаміці коефіцієнт оновлення збільшується – позитивно; якщо коефіцієнт вибуття менший за коефіцієнт оновлення - нормальна інвестиційна політика.

Наявність, динаміка і питома вага капітальних вкладень і співвідношення їх з фінансовими вкладеннями, якщо в процесі аналізу збільшується частка виробничих активів, то це свідчить про підвищення виробничих можливостей. Частка виробничих потужностей повинна бути 0,5 і вище.

Для характеристики майна розраховують коефіцієнт мобільності майна (К_мм).

(11.6)

Коефіцієнт мобільності оборотних активів (К_моа)

(11.7)

Чим вище в динаміці значення цих показників, тим краще.

Всі перелічені показники розраховують на початок і на кінець звітного періоду або за ряд років, дають оцінку їх змін, а також порівнюють з теоретично обґрунтованими значеннями.

Метою аналізу оборотності оборотних коштів є також визначення суми грошей, що їх було вивільнено з обороту в наслідок прискорення оборотності оборотних коштів, або додатково залучено в оборот у наслідок уповільнення такої оборотності.

Швидкість обертання капіталу характеризується наступними показниками (додаток Р):

Коефіцієнт оборотності (Коб), який обчислюється як відношення виручки від реалізації продукції, робіт та послуг (Вр) до середньої вартості капіталу або його частини (К):

, (11.8)

Тривалість одного обороту в днях (Тоб), який обчислюється як відношення добутку середньої вартості капіталу і кількості календарних днів у періоді до виручки від реалізації продукції тобто:

, (11.9)

або , (11.10)

де Тоб – тривалість одного обороту в днях;

Д – кількість днів у періоді;

Коефіцієнт закріплення оборотних коштів, що є зворотним коефіцієнту оборотності:

(11.11)

Бажано визначити показники оборотності активів підприємства для визначення впливу їх на фінансовий стан підприємства в цілому.

При загальній оцінці фінансового стану та фінансової стійкості визначають коефіцієнт незалежності.

. (11.12)

Мінімальне значення 0,5 і вище.

При аналізі ліквідності підприємства використовують такі показники:

Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття, поточна ліквідність) - це відношення поточних активів (А_пот) до поточних зобов’язань (З_пот):

або (11.13)

де - поточні активи балансу;

- поточні зобов'язання балансу

Цей коефіцієнт показує, скільки гривень поточних активів припадає на одну гривню поточних зобов’язань або показує частку короткострокових зобов’язань, яку можна покрити за рахунок поточних активів.

При К_л.заг.<2 вважається, що платоспроможність підприємства невисока існує певний фінансовий ризик. Співвідношення 2:1 вважається нормальним, але для деяких сфер бізнесу воно може коливатись від 1,2 до 2,5 [25].

Коефіцієнт швидкої ліквідності - це відношення активів високої ліквідності (А_лікв) до поточних зобов’язань:

або (11.14)

де А_лікв - активи високої ліквідності = поточні активи – запаси.

Мінімальне значення 0,6-0,8 і вище. 0,5 – критичне значення. Чим вище значення цього показника, тим вище ступінь ліквідності і краще для підприємства. Якщо нижче 0,5, це вказує на зниження ліквідності балансу і підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності або платоспроможності характеризується відношенням грошових засобів та короткострокових цінних паперів (Г,Ц_п) до поточних зобов’язань:

або (11.15)

де Г,Ц_п – грошові засоби та короткострокові цінні папери.

Мінімальне значення – 0,2-0,25. Показує абсолютну ліквідність балансу і підприємства, тобто яку частку поточних зобов’язань підприємство може погасити негайно. Зростання – позитивне, вказує на добру фінансову стійкість і платоспроможність. Інколи при доброму фінансовому стані може бути менше 0,2. Якщо він > 0 – це вже абсолютна ліквідність.

Після цього проводять аналіз коефіцієнтів платоспроможності. За різними методиками коефіцієнти платоспроможності визначають з деякими відмінностями.

Розрахункова платоспроможність:

(11.16)

Це проміжний коефіцієнт, повинен перевищувати 0,8-0,9 і краще, коли він наближений до 1.

Коефіцієнт загальної ліквідної платоспроможності

(11.17)

Характеризує здатність підприємства розрахуватися за всіма заборгованостями і повинен бути більше 1.

Коефіцієнт термінової ліквідності (К_л.терм.) – це відношення активів високої ліквідності (А_лікв) до поточних зобов’язань:

(11.18)

Теоретичне найнижче значення цього показника 1, найвище – 2.

(К_{л. абс.}) або платоспроможності характеризується відношенням грошових засобів та короткострокових цінних паперів (Г,Ц_п) до поточних зобов’язань:

(11.19)

Запорукою діяльності підприємства й основою його розвитку в конкурентному середовищі є стабільність (стійкість).

Відносні показники:

1. Коефіцієнт автономії (незалежності) Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт фінансової незалежності або автономії) визначається як відношення власного капіталу до усього господарчих засобів (нетто):

К_авт= або (11.20)

де ВК – власний капітал, Б – загальна сума господарських коштів (валюта балансу).

- показує залежність підприємства від зовнішніх інвесторів, а також частку власного капіталу, яка належить власникам. Чим вище значення коефіцієнту незалежності, тим вище фінансова стійкість і незалежність підприємства.

2. Коефіцієнт фінансової залежності.

(11.21)

Наприклад, якщо коефіцієнт дорівнює 1,4, то на кожну гривню вкладених в активи коштів 40 копійок є позиченими.

1. Коефіцієнт маневреності власного капіталу

(11.22)

Теоретично обґрунтоване значення 0,4-0,6.

Аналіз фінансового становища підприємства закінчують комплексною його оцінкою. При аналізі фінансового становища свого підприємства після комплексної оцінки розробляють заходи щодо поліпшення фінансового становища, звертаючи особливу увагу на розробку фінансової стратегії підприємства на перспективу і в найближчі періоди