Виробнича потужність фірми

Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (видобутку і переробки сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва.

Існують спільні для більшості галузей економіки методичні принципи розрахунку виробничих потужностей діючих підприємств.

Виробничу потужність підприємства визначають за всією номенклатурою профільної продукції.

Виробнича потужність підприємства встановлюється, виходячи з потужності провідних цехів (дільниць, технологічних ліній, агрегатів) основного виробництва з урахуванням заходів для ліквідації вузьких місць і можливого внутрішньовиробничого кооперування.

У розрахунки виробничої потужності підприємства включають: усе чинне і нечинне внаслідок несправності, ремонту та модернізації устаткування основних виробничих цехів; устаткування, що перебуває на складі і має бути введене в експлуатацію в основних цехах протягом розрахункового періоду; понаднормативне резервне устаткування; понаднормативне устаткування допоміжних цехів, якщо воно аналогічне технологічному устаткуванню основних цехів.

Виробничу потужність підприємства треба обчислювати за технічними або проектними (не завищеними) нормами продуктивності устаткування, використання виробничих площ і трудомісткості виробів, нормами виходу продукції з урахуванням застосування прогресивної технології та досконалої організації виробництва.

Для розрахунків виробничої потужності підприємства береться максимально можливий річний фонд часу (кількість годин) роботи устаткування.

У найзагальнішому вигляді виробничу потужність провідного цеху (дільниці) з виготовлення однорідної продукції (переробки сировини, виконання інших виробничих операцій) можна визначити за однією з таких формул:

Вn_i = Пв × Фn × КУс, (9.1)

(9.2)

де Вn_i – потужність і-го виробничого підрозділу підприємства, одиниць продукції;

П_в – продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру продукції за годину;

Ф_п – ефективний (плановий, корисний) річний фонд часу роботи одиниці устаткування, год;

КУ_С – середньорічна кількість устаткування;

Т_р – трудомісткість виготовлення одиниці продукції з урахуванням коефіцієнта виконання норм, яка визначається за такою формулою:

(9.3)

де t₀ - норма часу на виготовлення одиниці продукції (годин);

К_в.н. — коефіцієнт виконання норм часу.

Інакше потужність можна визначити за такою формулою:

(9.4)

Розраховується також технологічна спроможність (потужність) решти виробничих ланок підприємства.

Визначення виробничої потужності підприємства завершується складанням балансу, що відбиває зміни її величини протягом розрахункового періоду і характеризує вихідну потужність.

Визначення і регулювання резервної потужності підприємства здійснюється з допомогою розрахунків необхідної кількості резервних агрегатів та обґрунтування розмірів експериментально-дослідних виробництв.

Результати розрахунків окремих показників технічного та організаційного рівня виробництва.

Від рівня матеріально-технічної бази підприємства, ступеню використання його виробничого потенціалу залежать всі кінцеві результати господарювання, зокрема обсяг випуску продукції, рівень її собівартості, прибуток, рентабельність, фінансовий стан і ін.

Якщо виробнича потужність підприємства використовується недостатньо повно, то це призводить до збільшення частки постійних витрат в загальній їх сумі, зростання собівартості продукції і, як наслідок, зменшенню прибутку. Тому в процесі аналізу необхідно встановити, які зміни відбулися у виробничій потужності підприємства, наскільки повно вона використовується і як це впливає на собівартість, прибуток, рентабельність, беззбитковий обсяг продажів, зону безпеки підприємства і інші показники.

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі (Вп_вих), обчислюється за формулою:

Вп_вих = Вп_вх + Вп_вв – Вп_вив, (9.6)

де Вп_вх – виробнича потужність на початок періоду, грн.;

Вп_вв – введена в календарному періоді виробнича потужність, грн.;

Вп_вив – виведена в календарному періоді виробнича потужність, грн.

Середньорічна виробнича потужність (Впсер.р) підприємства (цеху) обчислюється за формулою:

(9.7)

де к – кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

Виробнича потужність на підприємствах з безперервним технологічним процесом визначається за формулою:

, (9.8)

де m - маса сировини, що завантажується в агрегат;

к_в - коефіцієнт виходу готової продукції з сировини;

Фп - ефективний фонд часу роботи устаткування;

Тц - тривалість виробничого циклу.

Виробнича потужність постійної потокової лінії визначається за формулою:

, (9.9)

де r - такт потокової лінії.

6. Виробнича потужність змінної потокової лінії визначається за формулою:

, (9.10)

де К_пер - коефіцієнт, який враховує витрати часу на переналагодження потокової лінії;

r₁, r₂, rn - такти на виробництво першого, другого, n-ого виду продукції;

d₁, d₂, dn - доля першого, другого, n-ого виду продукції в загальному обсязі продукції.

Для оцінки використання виробничої потужності служить коефіцієнт використання виробничої потужності:

, (9.11)

де В - випуск продукції в натуральному виразі;

Вп_сер.р - середньорічна виробнича потужність.

Пропускна спроможність устаткування, верстато-годин:

Пспр = Фn × КУс, (9.12)

(9.13)