Функції ВЕЗ. Макроекономічні цілі та локальні задачі

При формуванні зон важливо визначити, якими показника­ми можна вимірювати їх досягнення. Це можуть бути показники експорту, зайнятості, створення підприємств, передачі технології чи модернізації промисловості.

Але треба мати на увазі, що на практиці багато зон не ви­правдали сподівань своїх засновників, подекуди все закінчилось цілковитим провалом, а початкові розрахунки та економічні і соціальні переваги зони у більшості випадків не виправдали себе.

Якщо врахувати всі ці зауваження, зони можуть мати такі довгострокові переваги:

• модернізуючий вплив на господарство країни, яка їх приймає;

• можливість експериментувати з політичними інструмен­тами, які не використовувались в інших секторах еко­номіки;

• їх здатність полегшувати перехід від закритої до відкритої економіки.

Поряд з макроекономічними цілями створення ВЕЗ покли­кано вирішувати і локальні завдання окремих регіонів (рис. 7.4):

• сприяти розвитку відсталих у економічному відношенні регіонів;

• забезпечувати більш повну зайнятість робочої сили у ВЕЗ та прилеглих регіонах;

• залучення іноземних інвестицій;

• організацію у ВЕЗ таких виробництв, продукція яких мог­ла б йти на експорт, не обмежуючи місцеві підприємства;

• спільна підготовка фахівців;

• спільна діяльність у галузі рекреації і туризму тощо.

Рис. 7.4 Цілі створення ВЕЗ

В економічний літературі пропонують деякі концептуальні підходи щодо формування вільних економічних зон у нових державах Східної Європи. Виділяються два концептуальні підходи:

1. вільні економічні зони як конкретно означені території, на які поширюється певний режим ("територіальний підхід"),

2. режим, якій надає певні переваги фірмам, розташованим у будь-якій місцевості країни, яка приймає, якщо вони відповідають певним критеріям ("режимний підхід").

Територіальний та режимний підходи можуть співіснувати разом.

ВЕЗ можуть розглядатися як один з інструментів, спрямо­ваних на досягнення стратегічних цілей країн.

Для того, щоб правильно оцінити ефективність функціону­вання ВЕЗ, перш за все, слід чітко визначити, яку мету, які цілі переслідують ВЕЗ?

Найбільш повно мета створення ВЕЗ визначена в Концепції створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні. Во­на складається з таких пунктів:

- стимулювання структурних перетворень в економіці шляхом залучення іноземних інвестицій;

- активізація спільної з іноземними інвесторами підп­риємницької діяльності для нарощування експорту то­варів та послуг;

- збільшення поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг;

- активізація науково-технічного обміну, залучення і впро­вадження нових технологій;

- запозичення передового організаційного та управлінсько­го досвіду, ринкових методів господарювання;

- створення сучасної ринкової інфраструктури;

- поліпшення використання природних і трудових ресурсів;

- прискорення соціально-економічного розвитку окремих регіонів та України в цілому, підвищення життєвого рівня населення.

Таким чином, ці пункти можуть бути орієнтиром при визна­ченні ефективності функціонування ВЕЗ і ТПР.

Історичний досвід та особливості функціонування ВЕЗ у різних країнах (довідково)

У 1992 році створена Північноамериканська зона вільної торгівлі у складі США, Канади і Мексики (НАФТА). Цей но­вий економічний простір характеризується сукупним обсягом виробництва у 7 трильйонів доларів і нараховує 360 мли. спо­живачів.

Зараз ВЕЗ існують майже у всіх промислово розвинутих країнах. Але більше всього їх у США - майже 200. Найстаріша ВЕЗ у Нью-Йорку. Крім того, вони діють у Бостоні, Чикаго, Клівленді, Сан-Франциско, Сіетлі та інших містах.

Але найбільше поширились ВЕЗ у країнах, що розвивають­ся. У 1981 році у цих країнах було 96 зон, а на початок 1990 р. - вже майже 300. До середини 90-х років кількість зайнятих у ВЕЗ в країнах, що розвиваються перевищила 3 млн. чол. (табл.7.1).

Таблиця 7.1 Збільшення кількості експортно-виробничих зон у країнах, що розвиваються (1970 - 1995рр.)

Експорт з світових ВЕЗ складає 20% загальносвітового екс­порту та значну частину експорту багатьох держав, в яких вони розташовані. У таблиці 7.2 наведені статистичні дані по країнах, які активно розвивають ВЕЗ.

Таблиця 7.2 Об'єми експорту світових ВЕЗ (по країнах)