C Р Функції комерційних банків.

 

Функції комерційних банків можна розділити на дві групи: активні і пасивні.

Пасивні операції спрямовані на формування власного капіталу банка, залучених та емісійних коштів банку, тобто це кошти для проведення активних операцій. Активні операції банка спрямовані на розташування власних та залучених коштів з метою отримання прибутку.

Так, основними видами банківської діяльності є:

· Приймання вкладів

· Кредитування

· Розрахункове обслуговування

· Врахування векселів

· Інформаційно-консультаційне обслуговування

· Торгово-комісійна діяльність

· Трастові операції

· Лізинг

· Факторинг (банк авансує частину угоди, допомагає постачальнику скоріше отримати гроші за товар).

 

Питання 3. Завдання та інструменти грошово-кредитної політики.

Грошово-кредитна, або монетарна, політика є одним із головних інструментів державного регулювання економіки. Саме на цій політиці держави акцентують свою увагу монетаристи. Грошово-кредитна політика найбільш ефективно виконує функції регулювання економічного циклу, попередження і подолання спаду виробництва.

Грошово – кредитне регулювання економіки здійснює Національний банк за допомогою монетарної політики. Теоретичною базою монетарної політики слугує монетаристська теорія, в основі якої лежить кількісне рівняння:

M*V=P*Y

Згідно з монетаристською теорією, швидкість обертання грошей V є стабільною, а можливі її зміни легко передбачити. За цих умов держава, регулюючи грошову масу М, може цілеспрямовано впливати на номінальний ВВП, тобто на добуток P*Y. Спираючись на це положення, Мільтон Фрідмен, який є засновником монетаристської теорії, запропонував встановити „монетарне правило”, за яким грошова маса має щорічно збільшуватися такими самими темпами, що й темпи приросту реального ВВП.

Монетаристська теорія істотно відрізняється від кейнсіанської щодо тлумачення передатного механізму, на основі якого монетарна політика впливає на економіку.

Грошова маса впливає не лише на інвестиції, а й на всі компоненти сукупного попиту, в результаті зростає обсяг пропозиції товарі та послуг. При цьому вплив сукупного попиту на реальний ВВП забезпечується лише в короткостроковому періоді, а в довгостроковому він викликає лише зростання цін.

Прихильники монетаризму вважають гроші головним засобом регулювання економіки, а фіскальну політику неефективною. Це пояснюється тим, що стимулювальна фіскальна політика, яка породжує бюджетний дефіцит і використовує для його фінансування державні позики, підвищує відсоткову ставку і викликає ефект витіснення інвестицій, унаслідок чого її вплив на економіку вважається несуттєвим.

Мета грошово-кредитної політики — досягнення на національному ринку рівноваги, що характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Суть цієї політики полягає в регулюванні обсягу грошової пропозиції для стабілізації економіки. Так, під час спаду виробництва монетарна політика зводиться до стимулювання зростання грошей, а в періоди високої інфляції, навпаки, до її обмеження. Головним суб'єктом монетарної політики держави є Національний банк, який здійснює грошову емісію і регулює грошово-кредитну діяльність комерційних банків.

У своїй політиці Національний банк застосовує такі методи:

· операції на відкритому ринку;

· зміна рівня мінімальної резервної норми;

· визначення рівня облікової ставки.

Операції на відкритому ринку —полягають в купівлі-пролажу Національним банком (урядовим) цінних паперів на відкритому ринку, таким чином Національний банк здатний збільшувати або –зменшувати резерви в банківській системі і впливати на пропозицію грошей.

Зміна норми резервування – це частина (у відсотках) банківських депозитів, яка повинна знаходитися у розпорядженні НБУ. Збільшення норми резерву призводить до скорочення грошової пропозиції і підвищення відсоткової ставки. Гроші стануть “дорогими”, що означає рестриктивну політику. І навпаки, знижуючи резервну норму, Національний банк здійснює експансіоністськуполітику, тобто політику “дешевих” грошей.

Облікова ставка (ставка рефінансування)— це відсоток, під який Національний банк надає кредити комерційним банкам. Національний банк може надавати позику безпосередньо комерційним банкам, призначаючи низьку (дисконтну) облікову ставку, це відповідно збільшує грошову пропозицію.

Розглянута грошово-кредитна політика держави має безпосередній вплив на виробництво, забезпечення зайнятості в економіці та цінову стабільність.

Залежно від умов функціонування економіки Національний банк може застосовувати різну політику:

1. експансіоністська („дешевих грошей”), яка полягає у

· купівлі цінних паперів

· зниженні норми резервних вимог

· зниженні облікової ставки

Використовується в умовах неповної зайнятості, коли виникає необхідність стимулювати ділову активність. В результаті проведення політики „дешевих грошей” збільшується грошова пропозиція і знижується відсоткова ставка.

2. рестриктивна („дорогих грошей”), яка використовує

· продаж цінних паперів

· зростання норми резервних вимог

· підвищення облікової ставки

використовується в умовах інфляційного зростання, коли постає необхідність стримувати ділову активність. Завдяки політиці „дорогих грошей” зменшується грошова пропозиція і підвищується відсоткова ставка.

Приоритетною функцією монетарної політики є антиінфляційна. Згідно з кількісним рівнянням Фрідмена ціна є функцією трьох чинників P=F(M,V,Y). головним серед них є грошова маса, яку контролює Національний банк. В умовах економічного зростання і невисокої інфляції він, регулюючи грошову масу і прогнозуючи V і Y, дістає можливість забезпечувати досягнення цільового рівня інфляції.

Набагато складнішою стає антиінфляційна діяльність НБУ в умовах стагфляції. Щоб стримати інфляцію, він повинен застосовувати політику дорогих грошей. Але така політика одночасно може спричинити ще більше падіння виробництва. Тому перед монетарною політикою постає альтернатива: стримання інфляції чи підвищення рівня зайнятості. За різних умов ця альтернатива вирішується по - різному.

 

 

Питання 5. Модель IS-LM та її обґрунтування.

Досі ми розглядали умови рівноваги на товарному і грошовому ринках окремо. Насправді економічна рівновага – це рівновага на обох ринках одночасно. Аналітичним засобом поєднання двох ринків є модель IS-LM. Двома її складовими є крива IS (інвестиції – заощадження) та крива LM (ліквідність – гроші).

Крива IS відображає зв’язок між реальною відсотковою ставкою і доходом в умовах рівноваги на товарному ринку.

Крива LM відображає зв’язок між доходом і реальною відсотковою ставкою в умовах рівноваги на грошовому ринку. Оскільки відсоткова ставка впливає на товарний ринок (через інвестиційний попит) і одночасно є елементом грошового ринку, то завдяки цьому вона пов’язує між собою обидва ринки. Модель IS-LM пристосована для умов , якщо ціни стабільні.

Криву IS можна побудувати на основі синтезу моделі “кейнсіанський хрест” і графіка інвестиційного попиту. Крива IS набирає вигляду від’ємно похилої лінії і свідчить про обернену залежність між відсотковою ставкою і доходом.

Криву LM можна побудувати на основі синтезу моделі “кейнсіанський хрест” і графіка грошового ринку. Крива LM набирає вигляду додатно похилої лінії і свідчить, що між доходом і відсотковою ставкою існує пряма залежність.

Об’єднавши обидва графіки отримаємо модель IS-LM.

 
 

 


На рисунку економічна рівновага моделі IS-LM – це точка в якій перетинаються обидві криві. Ця точка визначає відсоткову ставку і дохід , які відповідають умовам рівноваги як на товарному так і на грошовому ринках. У точці рівноваги фактичні видатки дорівнюють запланованим, а грошовий попит – грошовій пропозиції.

Модель IS-LM використовують для пояснення впливу фіскальної і монетарної політики на дохід у короткостроковому періоді із припущенням, що ціни є стабільними. При цьому слід брати до уваги, що в даній моделі до екзогенних змінних належать державні закупівлі, чисті податки, грошова пропозиція, а до ендогенних – дохід і відсоткова ставка. Це визначає характер впливу фіскальної та монетарної політики на криві IS та LM.

У разі застосування стимулювальної фіскальної політики відбувається збільшення доходу і зростання відсоткової ставки, що з урахування ефекту витіснення переміщує криву IS вгору. Із застосуванням стимулювальної монетарної політики відбувається зниження відсоткової ставки і збільшення доходу, що переміщує криву LM вниз. Модель IS-LM пояснює не лише автономний вплив фіскальної та монетарної політики на економіку, оскільки об’єктами їх впливу є однакові ендогенні змінні, то завдяки цьому модель IS-LM дає можливість узгоджувати між собою дію окремих складових макроекономічної політики.

 








Дата добавления: 2016-04-06; просмотров: 1076;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.008 сек.