Лекція 5.Творче використання фотоспалаху.

1.Основи роботи з вбудованим фотоспалахом.

В умовах,коли недостатньо світла для реєстрації зображення ,виникає потреба в додаткових джерелах світла,зокрема в спалахах. Слід зауважити,що останнім часом всі цифрові камери обладнані вбудованими спалахами. Компакти середнього рівня мають слабкі спалахи, дальність дії яких складає всього 3-4 метри. Більш просунуті моделі мають відкидні спалахи і «гарячі черевики» для підключення зовнішніх спалахів.

Найпростіший спалах – вбудований в фотокамеру. Головна його перевага – компактність і мобільність («завжди під рукою»). Але такий спалах має і недоліки – малий розмір,недостатня потужність,додаткове навантаження на акумулятор камери,жорстке і плоске освітлення,що в свою чергу дає плоский знімок,глибокі тіні за об’єктом,ефект червоних очей.

Спалах використовується не тільки при недостатньому освітленні,але і при контровому світлі, при небажаних тінях на об’єкті при сонячній погоді,при фотографуванні вночі та ін..

Головна характеристика спалаху – його провідне число. Визначається як добуток відстані до об’єкту зйомки на діафрагму об’єктиву. Характеризує потужність спалаху. Чим вище провідне число,тим потужніший спалах. Так,наприклад, провідне число фотоспалаху Nikon SB900 складає 34 (при ISO 100). Стандартизовано провідне число фотоспалаху визначається при ISO 100,витримці 1/30 сек. і фокусній відстані об’єктиву 50мм. З підвищенням чутливості матриці провідне число спалаху збільшується (наприклад,при ISO 200 провідне число Nikon SB900 буде 48).

Для прикладу,якщо діафрагма об’єктиву буде встановлена на 2,то нормально експонований зі спалахом кадр буде на відстані до 17 метрів(34:2),а якщо діафрагма 8,то до 4,25 метра(34:8).

2.Режими вбудованого фотоспалаху.

Переважна більшість сучасних фотокамер надає декілька режимів роботи,правильне застосування яких відкриває цілий світ дивовижних можливостей.

1.Режим «Auto» - включається безпосередньо камерою при недостатньому або задньому освітленні,коли спускова кнопка затвору натиснута наполовину,і спрацьовує за необхідності , а автоматика камери розраховує потужність спалаху. Слід зауважити,що відстань до об’єкту обмежується незначною потужністю вбудованого спалаху і більш-менш нормально експонований кадр буде на відстані всього 2-3 метри. Можливості автоматичного спалаху досить обмежені, позаяк рішення про її застосування автоматика приймає на підставі оцінки загальної яскравості сцени, а не рівня освітленості конкретного об’єкту.

2. Вимушений або обов’язковий спалах включається незалежно від освітленості об’єкту. Зображується символом «блискавка». Добре підходить при зйомці проти світла або при контровому освітленні.

3. Вимкнутий спалах. Зображується перекресленим символом «блискавка». Спалах не вмикається навіть при недостатньому чи контровому освітленні. Цей режим використовується в зонах з забороною використання спалахів (наприклад, більшість музеїв, церков та ін.).

4. Режим пригнічення ефекту «червоних очей» (графічне зображення ока). Використовується при зйомці портретів. Лампа пригнічення ефекту «червоних очей» запалюється перед спрацьовуванням спалаху і пригнічує вказаний ефект. Можливе використання з іншими режимами: автоматичним режимом повільної синхронізації або заповнюючим спалахом. На коротких дистанціях пригнічення «червоноокості» працює найбільш ефективно.

5. Режим повільної синхронізації (зображення SLOW). Витримка збільшується автоматично для зйомки освітлення фону вночі або при слабкому освітленні. Використовується також для зйомки фонового світла на портретах.

6. Синхронізація по задній шторці (зображення REAR). Спалах спрацьовує перед закриттям затвору (шторки). Якщо цей значок не відображається ,то спалах спрацює зразу після відкриття затвору (шторки).

3. Синхронізація по передній і задній шторці.

Найкоротша витримка синхронізації спалаху обмежується величиною 1/200 – 1/250 сек.(в залежності від моделі камери). Така витримка недостатньо пропрацьовує задній фон. Тому бажано по можливості максимально відкрити діафрагму і встановити вищу чутливість ISO. При стандартній синхронізації автоматика камери,використовуючи спалах,вважає його єдиним джерелом світла, не зважаючи на слабке постійне світло (наприклад,фон нічного неба). При «повільній синхронізації» камера, не дивлячись на використання спалаху, не забуває про інші джерела світла (встановлюються інші витримки). В цьому випадку спалах спрацьовує на самому початку експонування кадру, а потім затвор залишається відкритим трохи довше, щоб збалансувати слабко освітлений фон з проробленими спалахом об’єктами переднього плану. Можна отримати інтересний ефект – поєднання холодного імпульсу спалаху і більш теплого навколишнього світла.

При синхронізації спалах запускається після того,коли перша шторка вже відкрила кадрове вікно, але перед тим, як друга шторка його закриє. На коротких витримках 1/200 – 1/250 сек. – це фактично один і той же момент. Але на довших витримках («повільна синхронізація») друга шторка починає закривати кадрове вікно з помітною затримкою. І тут є різниця чи по першій шторці проводиться синхронізація ( в момент відкриття кадрового вікна) режим SLOW, чи по другій – в момент його закриття,режим REAR. Як і повільна синхронізація, режим синхронізації по задній шторці працює з більшими витримками, які дозволяють розмити в кадрі рухливі об’єкти і захватити деталі фону. Особливість цього режиму в тому,що спалах спрацьовує якраз перед закриттям затвору, що зупиняє об’єкт у кадрі в останній точці його траєкторії і дозволяє чітко пропрацювати деталі. Для зйомки руху можна використовувати і повільну синхронізацію. Але спрацьовування спалаху по задній шторці є більш підходящим методом, позаяк за рухомим об’єктом на знімку залишається красивий шлейф.

4.Види накамерних спалахів.

Зовнішні спалахи значно потужніші і ефективніші від вбудованих – для серйозно налаштованого аматора, а тим більше для професіонала,вони є обов’язковим аксесуаром. Дальність дії зовнішніх спалахів може досягати 30 і навіть більше метрів, а можливість нахилу і повороту дозволяють відбивати світло імпульсу від рефлекторів,стін та стелі.

Головною перевагою накамерних спалахів є їх потужність та універсальність. Накамерні спалахи класифікуються:

- автоматичні TTL, які обладнані власним датчиком чи датчиком, вбудованим в камеру;

- автоматичні E-TTL, які мають здатність вимірювати рівень освітленості під час основного спалаху або попередніми оціночними спалахами;

- неавтоматичні, які випромінюють заздалегідь встановлену потужність.

Системний спалах – це той, що підходить тільки до камер певних виробників.

Універсальний спалах - з одним центральним контактом. Відносно недорогий і широко поширений. Без обмежень їх можна використовувати на камерах з механічним затвором. На сучасні камери ставити їх не можна,позаяк їх висока напруга може пошкодити електроніку.

При виборі накамерного спалаху варто звертати увагу на:

-провідне число;

-режим TTL - обмін даними між спалахом та камерою;

-наявність поворотної голови;

-час перезарядки;

-автоматичний зум (Zoom).

5. Накамерне і позакамерне кріплення спалаху.

По розташуванню по відношенню до камери спалахи бувають:

- не прикріплені до камери (керуються за допомогою дротового з’єднання або за допомогою радіосинхронізатора). Можна управляти декількома спалахами;

- закріплені на камері. Потужні,швидше перезаряджаються,можуть повертатись,зменшують ефект «червоних очей» або допомагають його уникнути;

- вбудовані фотоспалахи;

- макроспалахи (використовуються при макрозйомці).Мають вигляд кільця,що розміщується на камері з об’єктивом посередині.