Гранично допустимий обсяг накопичення відходів на території підприємства. Ліцензування при поводженні з відходами

Промислові відходи (або відходи виробництв) – це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що утворилися при виробництві продукції або виконанні робіт і втратили повністю або частково споживні властивості.

При виборі способу утилізації відходів важливо знати їхній хімічний склад, вологість, теплотворну здібність, розчинність компонентів у воді, густину та інші характеристики. Усі вони змінюються в дуже широкому діапазоні в залежності, насамперед від фракційного складу відходів.

Під токсичністю згідно з Н.Ф. Реймерсом розуміють отрутність, здатність деяких хімічних елементів, сполук і біогенних речовин чинити шкідливу дію на організми (людини, тварин, рослин, грибів, мікроорганізми). Токсичність відходів визначити значно складніше, ніж повітря і води, оскільки відходи діють на організми, як правило, опосередковано через ґрунт.

Шкідливість відходів оцінюється за концентрацією в них найбільш шкідливих речовин, а також за розчинністю їх у воді. Чім більше відносна доля Cj шкідливої речовини у відходах і вище розчинність його S_і, тім при даному ГДКг більш небезпечні ці відходи. Для інтегральної оцінки небезпеки відходів необхідно знати індекси токсичності K_Tl складових речовин у данних відходах:

К_Ті = , мг/кг (3.4)

Чім менше К_т, тим більш небезпечна речовина. З усіх речовин, що містяться у відходах, вибирають три найбільш токсичні і по них підраховують індекс токсичності К_а, як середнє арифметичне індивідуальних індексів. Його величина визначає клас токсичності і ступінь небезпеки відходів (таблиця 3.3)

Таблица 3.3 - Ступінь небезпеки відходів

Якщо для даної шкідливої речовини не встановлена величина ГДК_г (є орієнтовно безпечний рівень впливу — ОБРВ або інші приближені оціночні критерії), то розрахунки ведуть по концентрації компонентів, що викликають летальність у 50 % теплокровних.

Гранично допустимий обсяг накопичення відходів на території підприємства

Виникла необхідність визначити, яку шкоду може нанести навколишньому середовищу й здоров'ю робітників скупчення токсичних промислових відходів на промисловій площадці підприємства, якщо відходи, що утворяться, не вивозити. Для цього розроблений і рекомендований для впровадження в практику документ: «Гранична кількість нагромадження токсичних промислових відходів на території підприємства (організації)».

Гранична кількість відходів на території підприємства - це кількість відходів, яку допускається розміщати на території промислової площадки в закритому або відкритому виді за умови можливого виділення шкідливих речовин у повітряне середовище території підприємства в концентраціях, що не перевищують 30 % ГДК у робочій зоні, і відсутності забруднення ґрунту й водних об'єктів у кількостях, які перевищують санітарні норми.

Гранична кількість відходів на території визначається підприємством за узгодженням з органами й установами санітарно-епідеміологічної служби на основі класифікації відходів по класам небезпеки речовин - компонентів відходів, по їх фізико-хімічних властивостях - агрегатному стану, летючості, можливості хімічних реакцій, спрямованості біологічної дії з урахуванням можливості комбінованого впливу. Нагромадження й зберігання відходів на території підприємства допускається тимчасово в наступних випадках:

- при використанні відходів надалі технологічному циклі з метою їх повної утилізації;

- при тимчасовій відсутності полігонів для захоронення або тари для зберігання відходів, транспортних засобів для вивозу відходів на полігони знешкодження й захоронення.

Спосіб тимчасового зберігання відходів визначається класом небезпеки речовин - компонентів відходів.

Токсичні промислові відходи становлять небезпеку для навколишнього середовища й здоров'я населення не тільки у твердому стані, але й у вигляді стічних вод, що видаляють, як правило, у накопичувачі, де їх піддають частковому знешкодженню. Разом з тим перевантаження накопичувачів концентрованими стічними водами значно забруднює навколишні сільськогосподарські угіддя й населені пункти.

Ліцензування при поводженні з відходами

Відповідно до Закону України «Про відходи», Постанови Кабінету Мінистрів України № 1212 від 3 серпня 2000 р., Закону України «Про ліцензування визначених видів господарчої діяльності» № 1775-111 від 01.06.2000 р. визначені правові, організаційні й економічні основи діяльності, пов'язаної із зменшенням обсягів утворення відходів, їх збором, перевезенням, збереженням, обробкою, утилізацією і видаленням, знешкодженням і похованням, збором і переробкою ресурснокоштовних компонентів відходів, а також із запобіганням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище і здоров'я людини на території України.

Статус діяльності державних, комерційних підприємств, юридичних і фізичних осіб, що займаються збором і переробкою ресурснокоштовних компонентів відходів в основному повинен визначатись Статутом підприємства, ліцензією на право збору і переробки, іншими дозвільними документами (робочий проект, комплексна експертиза робочого проекту на право переробки, проект ОВОС).

Одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, в тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, здійснюється у встановленому порядку. Він є обов'язковим для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і видів їхньої діяльності (далі - підприємства), а також громадянами-підприємцями.

Підприємства, а також громадяни - підприємці повинні одержати дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів. Без відповідного дозволу провадження зазначеної діяльності забороняється.

У разі виробництва, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізації отруйних речовин підприємства та громадяни - підприємці зобов'язані дотримувати норми, які гарантують безпеку для здоров'я населення та навколишнього природного середовища.

Дозвіл на будь-яку діяльність, пов'язану з відходами, видається Міністерством охорони навколишнього природного середовища за погодженням з МОЗ, Держнаглядохоронпраці, Мінтрансом, МВС згідно з Переліком отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація яких здійснюються за наявності дозволу.

Порядок отримання дозволу. Для одержання дозволу на утилізацію відходів підприємства та громадяни-підприємці подають Міністерству охорони навколишнього природного середовища заявку встановленої форми. Питання про видачу дозволу розглядається протягом 60 днів від дня подання заяви. Міністерство охорони навколишнього природного середовища видає дозвіл за встановленою формою. Дозвіл видається на підставі позитивного висновку експертизи, яка проводиться Міністерством охорони навколишнього природного середовища, МОЗ, Держнаглядохоронпраці, Мінтрансом та МВС стосовно наявності умов, які гарантують безпеку для здоров'я населення та навколишнього природного середовища. Фінансування витрат, пов'язаних з експертизою (дослідженням), провадиться за рахунок замовника.

У разі відсутності дозволу щодо виробництва, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізації отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, юридичні та фізичні особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.