Визначення ступеню деградації грунтів і земель
Сучасний екологічний стан грунтів залежить від багатьох чинників. Землі по цільовому призначенню діляться на:
- землі сільськогосподарського призначення;
- землі населених пунктів;
- землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони і іншого призначення;
- землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного і історико-культурного призначення;
- землі лісового фонду;
- землі водного фонду;
- землі запасу.
Відповідно до чиного законодавства в Україні затверджені три форми власності на землю:
- Право державної власності на землю, де суб'єктом є органи державної влади і органи місцевого само управління.
- Право колективної власності на землю, де суб'єктом є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарчі кооперативи.
- Право приватній власності, де суб'єктом є громадяни України. Окрім власності, є також користування землею і оренда землі. Користування може бути постійним, якщо землекористувачі не встановлюють певного терміну і тимчасовим (короткостроковим - до 3 років і довгостроковим - від 3 до 25 років). У оренду земля надається також короткостроко - до 3 років і довгостроково - до 50 років.
Землекористування у будь-якому випадку контролюється з боку державних органів, і порушення караються відповідно до чинного законодавства.
Земельним кодексом України до обов'язків землекористувачів відносяться наступні положення, які регулюють міру антропогенного навантаження на землю: ефективно використовувати землю відповідно проекту внутрішньогосподарського землеустрою, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності, дотримуватися режиму санітарних зон і терріторій.
Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів здійснюється з метою забезпечення екологічної і санитарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом прийняття відповідних нормативів і стандартів, які визначають вимоги щодо якості земель, дозволеного антропогенного навантаження на ґрунти та окремі території, допустимого сільськогосподарчого освоєння земель тощо.У галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлюються такі нормативи:- оптимального співідношення земельних угідь;- якісного стану ґрунтів;- гранично дозволеного забруднення ґрунтів;- показники деградації земель та ґрунтів.Охорона земель від забруднення небезпечними речовинами: господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються специально уповноваженими органами виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та санітарного нагляду, екології та природних ресурсів.Забруднені небезпечними речовинами земельні ділянки використовуються з дотриманням встановлених обмежень, вимог щодо запобігання їх небезпечному впливу на здоров'я людини та довкілля.Рівень забруднення ґрунтів враховується при наданні земельних ділянок у користування, вилученні з господарчого обігу та зміні характеру і режиму використання.Використання техногенно забруднених земель. Техногенно забруднені землі - це землі, забруднені внаслідок господарської деяльності людини, що призвела до деградації земель та негативного впливу на довкілля і здоров'я людей. До техногенно забруднених земель відносяться землі радіаційно небезпечні та радіоактивно забруднені, землі, забруднені важкими металами, іншими хімічними елементами тощо. При використанні техногенно забруднених земель враховуються особливості режиму їх використання. Особливості режиму і порядку використання техногенно забруднених земель встановлюються законодавством України.Деградовані і малопродуктивні землі.До деградованих земель відносяться:- земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;- земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з подвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.До малопродуктивних земель відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарче використання за призначенням є економічно неефективним.Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.Визначення міри деградації грунтів і земель.
Деградація грунтів і земель є сукупністю природних і антропогенних процесів, що приводять до зміни функцій грунтів, кількісному і якісному погіршенню їх складу і властивостей, зниженню природно-господарської значущості земель.
Під мірою деградації (деградірованності) грунтів і земель розуміється характеристика їх стану, що відображає погіршення складу і властивостей. Крайньою мірою деградації є знищення грунтового покриву і псування земель.
Виділяються наступні основні типи деградації грунтів і земель:
- технологічна (експлуатаційна) деградація, в т.ч.: порушення земель;
- фізична деградація; агровиснаження; ерозія, в т.ч.: водна; вітрова;
- засолення, в т.ч.: власне засолення; осолонцювання;
- заболочування.
Під технологічною деградацією розуміється погіршення властивостей грунтів, їх фізичного стану і агрономічних характеристик, яке відбувається в результаті експлуатаційних навантажень при всіх видах землекористування. Порушенням земель є механічне руйнування грунтового покриву і обумовлено відкритими і закритими розробками корисних копалини і торфу; будівельними і геолого-розвідувальнімі роботами і ін. До порушених земель відносяться всі землі із знятим або перекритим гумусовим горизонтом і непридатні для використання без попереднього відновлення родючості, тобто землі, що втратили у зв'язку з їх порушенням первинну цінність.
Фізична деградація грунтів характеризується порушенням (деформацією) складання грунтів, погіршенням комплексу їх фізичних властивостей.
Агровиснаження грунтів - це втрата грунтової родючості в результаті сільськогосподарської діяльності. Агровиснаження грунтів, як правило, супроводиться фізичною деградацією грунтів аж до повного руйнування грунтового покриву.
Ерозія є руйнування грунтового покриву під дією поверхневого стоку і вітру з подальшим переміщенням і перевідкладенням грунтового матеріалу. Водна ерозія - руйнування грунтового покриву під дією поверхневого стоку. Виділяється площинна і лінійна ерозія. Площинна ерозія виявляється у вигляді смитості поверхневих горизонтів (шарів) грунтів. Лінійна ерозія є розмивом грунтів і підстилаючих порід, що виявляються у вигляді формування різного роду промоїн і ярів.
Під вітровою ерозією розуміється захват і перенесення часток поверхневих шарів грунтів вітровими потоками, що приводять до руйнування грунтового покриву.
Засоленням грунтів і земель є процес накопичення водорозчинних солей, включаючи і накопичення в грунтовому поглинаючому комплексі іонів натрію і магнію. Власне засолення - це надлишкове накопичення водорозчинних солей і можлива зміна реакції середовища унаслідок зміни їх катіонно-аніонного складу.
Осолонцюванням є придбання грунтом специфічних властивостей, обумовлене входженням іонів натрію і магнію в грунтовий поглинаючий комплекс.
Під заболочуванням розуміється зміна водного режиму, що виражається в тривалому перезволоженні, підтопленні і затопленні грунтів і земель.
Для оцінки міри деградації грунтів і земель використовуються індикаторні показники, по яких встановлені порогові значення для визначення втрати природно-господарчої значущості земель. При цьому необхідне введення додаткових показників, які більш повно характеризують деградацію грунтів і земель.
Деградація грунтів і земель за кожним індикаторним показником характеризується п’ятьма ступенями: 0 - недеградовані; 1 -слабодеградовані; 2 - середньодеградовані; 3 - сильнодеградовані; 4 - дуже сильнодеградовані.
Визначення ступеня деградації грунтів і земель проводять по таких показниках:
- показники фізичної деградації: потужність абіотічного (неродючого) наносу, глибина провалів відносно поверхні (без розриву сплошності), зменшення вмісту фізичної глини, збільшення рівноважної щільності складання орного шару грунту, стабільна структурна пористість, коефіцієнт фільтрації, камен′янистість, зменшення потужності грунтового профілю, зменшення запасів гумусу в профілі грунту, площа голої грунтоутворюючої породи або підстилаючої породи в процентах від загальної площі, глибина розмивів і водороїн відносно поверхні, розчленовання території ярами, дефляційний нанос неродючого шару, площа рухливих пісків в процентах від загальної площі, показники засолення: вміст суми токсичних солей в гумусовому шарі, збільшення токсичної лужності (під час переходу нейтрального типа засолення в лужний), збільшення вмісту обмінного натрію, збільшення вмісту обмінного магнію, піднімання рівня прісних грунтових вод, піднімання рівня мінералізованих (> 3 г/л) грунтових вод, тривалість затоплення (поверхневого перезволоження);
- показники агровиснаження грунтів: втрата грунтової маси, збільшення площі середньо- і сильноеродірованних грунтів, площа природних кормових угідь, виведених із землекористування (позбавлених рослинності), швидкість росту площі деградованих пасовищ, збільшення площі засолених грунтів.
Встановлення міри деградації грунтів і земель можливо по будь-якому із запропонованих індикаторних і додаткових показників. За наявності двох і істотніших змін індикаторних показників оцінка міри деградації грунтів і земель проводиться по показнику, що встановлює максимальну міру.
Консервація деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель.Консервації підлягають деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним. Консервації подлягають також техногенно забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я. Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення.Консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок. Порядок консервації земель встановлюється законодавством України.Особливості використання техногенно забруднених земель сільськогосподарського призначення.Техногенно забруднені землі сільськогосподарського призначення, на яких не забезпечується одержання продукції, що відповідає встановленим вимогам (нормам, правилам, нормативам), підлягають вилученню із сільськогосподарського оббігу та консервації. Порядок використання техногенно забруднених земельних ділянок встановлюється законодавством України.Охорона земель охоплює систему правових, організаційних, економічних і інших заходів, які направлені на раціональне використання, запобігання необгрунтованому виключенню земель з сільськогосподарського обороту, захист від шкідливого антропогенного впливу, а також на відновлення і підвищення родючості грунтів, продуктивності земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного і історико-культурного призначення.
Система раціонального використання земель повинна мати природоохоронний, ресурсозберігаючий, відновний характер і передбачати збереження грунтів, обмеження шкідливого впливу на них, що можуть забезпечити:
- власники землі і землекористувачі, у тому числі орендарі, що здійснюють раціональну організацію території, збереження і підвищення родючості грунтів, захист земель від водної і вітрової ерозії, заболочування, вторинного засолення, забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами, рекультивацію земель;
- нормативи гранично допустимих концентрацій хімічних, радіоактивних і інших речовин в грунті;
- екологічні і санітарно-технічні вимоги відносно розміщення нових і реконструйованих об'єктів, будівель і споруд, нових технологій.
Органи охорони водних ресурсів контролюють випадки забруднення і засмічення подземних вод або порушення водозахисного режиму на водозаборах, яке зумовило забруднення цих вод.
Дата добавления: 2016-03-27; просмотров: 2118;