Поняття та склад грошового потоку

З погляду розрахунку показників економічної ефективності інвестиційний проект є об'єктом фінансової операції, пов'язаної з розподіленими в часі надходженнями і витратами грошей, тобто грошовими потоками.

Практично грошовий потік найчастіше описується у вигляді таблиці, в якій для кожного часового інтервалу (кроку розрахунку) розміщується свій елемент грошового потоку (різниця між надходженнями і витратами).

Кожному виду ефективності (суспільній, комерційній, бюджетній) відповідає своя структура грошових потоків.

Грошовий потік інвестиційного проекту— це залежність від часу грошових надходжень і витрат під час його реалізації. Значення грошового потоку у момент часу t позначається через ф(t).

Грошовий потік проекту визначається для всього розрахункового періоду - проміжку часу від початку проекту до його повного завершення|.

На практиці в переважній більшості випадків розрахунковий період розбивається на кроки розрахунку – відрізки, в межах яких проводиться агрегація даних, використовуваних для оцінки фінансових показників Кроки розрахунку визначаються їх номерами (0, 1, 2 ...). Момент кінця кроку з номером m позначається через t_m (t₀ =0). Тривалість кроків може бути як однаковою, так і різною.

З урахуванням розбиття на кроки розрахунку грошовий потік задається як послідовність ф(т) (або ф(t_m )).

На кожному кроці значення грошового потоку характеризується:

- притоком, що дорівнює розміру грошових надходжень (або результатів у вартісному вираженні|) на цьому кроці;

- відтоком, що дорівнює витратам на цьому кроці;

- сальдо (активним балансом, ефектом), тобто різницею між притоком і відтоком.

Разом із грошовим потоком розглядається також накопичений грошовий потік.

Накопичений (кумулятивний) грошовий потік— це потік, характеристики якого (накопичені приток, відтік і сальдо — накопичений ефект) визначаються на кожному кроці розрахункового періоду як сума відповідних характеристик грошового потоку за даний і всі попередні кроки.

Грошові потоки можуть виражатися в поточних, прогнозних цінах і різних валютах залежно від того, в яких цінах і в якій валюті виражаються на кожному кроці їх притоки і відтоки.

Грошовий потік ф(t) як правило складається з потоків від окремих видів діяльності:

– інвестиційної ф^и(t);

– операційної ф^о(t);

– фінансової діяльності ф_ф(t).

Конкретний склад грошових потоків залежить від того, який вид ефективності оцінюється – ефективність проекту в цілому чи ефективність участі в проекті.

Для визначення ефективності проекту в цілому використовуються два перших види грошових потоків, для визначення ефективності участі у проекті – грошові потоки від всіх трьох видів діяльності.

Склад і структура грошових потоків по кожному виду діяльності:

1) для інвестиційної діяльності:

1 Відтоки – початкові інвестиції, поточні інвестиції, витрати на пусконалагоджувальні роботи, ліквідаційні витрати, витрати, пов’язані зі збільшенням оборотного капіталу.

2 Притоки – це доходи від продажу активів по закінченні проекту (ліквідаційна вартість), надходження за рахунок зменшення оборотних коштів (вивільнення капіталу).

2) для операційної діяльності:

1 Притоки – виторг від реалізації, інші позареалізаційні доходи.

2 Відтоки – виробничі витрати, податки.

Крім того, до грошового потоку від операційної діяльності входять потоки доходів і витрат, що виникають у результаті зовнішніх щодо проекту наслідків: у інших галузях, від екологічних і соціальних змін.

Для комерційної ефективності грошові потоки виражаються в ринкових цінах, а ефекти за межами проекту (в інших галузях, екологічні, соціальні) не враховуються. Склад грошових потоків при цьому такий:

1) для інвестиційної діяльності:

1. Відтоки – це витрати на пусконалагоджувальні роботи, ліквідаційні витрати, витрати на збільшення оборотного капіталу (що має звичайний склад);

2. Притоки| – це доходи від продажу активів по закінченні проекту, надходження за рахунок зменшення оборотних коштів.

2) для операційної діяльності:

1. Притоки – виручка від реалізації, інші позареалізаційні доходи

2. Відтоки – виробничі витрати і податки.

До фінансової діяльності відносять операції з коштами «зовнішніми» по стосовно до проекту. Кошти, зовнішні стосовно до проекту, – це ті кошти, які на даному кроці розрахунку не створюються за рахунок реалізації самого проекту, а вкладаються в нього ззовні.

Це поняття не збігається з поняттям залучених коштів.

Відповідно до наведеного визначення до притоків від фінансової діяльності відносять:

- вкладення власного (акціонерного капіталу і залучені кошти - субсидії, дотації і позикові кошти, зокрема за рахунок випуску підприємством власних боргових цінних паперів.

- до відтоків відносять витрати на повернення та обслуговування позик і випущених підприємством боргових цінних паперів (у повному обсязі незалежно від того, були вони включені до притоків або до додаткових фондів), а також за необхідності на виплату дивідендів за акціями підприємства.

Грошовий потік для бюджетної ефективності розглядається, як правило, "цілком", без поділу за видами діяльності.

До притоку при цьому відносяться надходження до бюджету – податки і збори, відсотки за кредитами, що отримуються за рахунок бюджету, надходження від акцій у даному проекті, що належать бюджету тощо), а до відтоків — витрати бюджету (бюджетні позики, субсидії, дотації тощо).

Важливим елементом інвестиційного аналізу є побудова таблиці грошових потоків.

У таблиці грошових потоків мають найти відображення всі складові грошових потоків від інвестиційної та операційної діяльності. Це дає можливість знайти величину чистого грошового потоку та його дисконтовану величину за обраною ставкою. Загальний вигляд таблиці наведений нижче.

Таблиця 4.1 – Приклад таблиці грошових потоків

Грошовий потік визначається як сума амортизації та чистого прибутку на кожному кроці розрахунку.

Визначення фінансової можливості реалізації інвестиційного проекту і схема його фінансування

Більшість проектів передбачають витрати (інвестиції) у початковий період і отримання грошових надходжень у майбутньому. При цьому проект фінансово реалізовуватиметься, якщо для нього є достатня сума власних або залучених коштів, що можна перевірити за допомогою умови:

Фінансова можливість реалізації проекту передбачає, щоб на кожному кроці розрахунку ефект та накопичений ефект (чистий грошовий потік) були невід’ємними.

Якщо власних і залучених коштів недостатньо, до них додаються позикові.

Для інвестиційного проекту грошовий потік, що складається із зовнішніх джерел, формується з:

1) власних коштів фірми, що здійснює проект, – це частина коштів зовнішніх стосовно до проекту, оскільки вони не виникають в результаті його реалізації. Проте стосовно до підприємства ці кошти є внутрішніми (вони можуть надійти, наприклад, від інших проектів, що воно реалізує);

2) позикових коштів, які потрібно повертати і платити за ними відсотки.

У більш загальному випадку під час розроблення схеми фінансування визначаються потреби у залучених (не лише позикових) коштах, умови обслуговування залучених коштів і за необхідності – вкладення частини вільних коштів (суми позитивного сальдо сумарного грошового потоку) в депозити або в боргові цінні папери. Така необхідність виникає, наприклад, у разі, коли в кінці проекту очікуються ліквідаційні витрати більші, ніж надходження від проекту на цьому кроці.

Практично важливим питанням є визначення максимального обсягу зовнішніх стосовно до проекту коштів, який може бути використаний в проекті.