Метод розрахунку терміну окупності інвестицій

Метод розрахунку терміну окупності інвестицій полягає у визначенні необхідного для відшкодування інвестицій періоду часу, за який очікується повернення вкладених коштів за рахунок доходів, отриманих від реалізації інвестиційного проекту. Точніше під терміном окупності розуміють тривалість періоду часу, протягом якого сума чистих доходів дорівнює сумі інвестицій.

Відомо два підходи до розрахунку терміну окупності.

Перший полягає в тому, що сума початкових інвестицій ділиться на величину річних (середньорічних) надходжень. Його застосовують у випадках, коли грошові надходження однакові (приблизно однакові) за роками:

, (4.9)

Другий підхід розрахунку терміну окупності передбачає знаходження величини грошових надходжень від реалізації інвестиційного проекту наростаючим підсумком, тобто як кумулятивної величини. Такий розрахунок можна провести за формулою:

, (4.10)

де n – кількість років, за яку сума грошових потоків буде найбільш близькою за значенням до початкових інвестицій, але все-таки менше за цю суму.

Ця формула враховує ситуацію, коли при розрахунку періоду окупності за наростаючою сумою грошових доходів термін накопичень необхідної суми не дорівнює цілому числу років.

Основні переваги цього методу:

1. Простота розуміння і розрахунків.

2. Можливість ранжування проектів за термінами окупності, а отже, і за ступенем ризику – чим коротше період повернення коштів, тим більші грошові потоки в перші роки реалізації інвестиційного проекту, а отже – кращі умови для підтримки ліквідності підприємства.

До недоліків методу окупності потрібно віднести таке:

1. Не враховується період освоєння проекту (період проектування і будівництва).

2. Не враховується віддача від вкладеного капіталу, тобто не оцінюється його прибутковість, та не оцінюються грошові надходження після закінчення терміну окупності.

3. Не враховується фактор часу.

Іншими словами, цей показник не враховує весь період функціонування проекту і, отже, на нього не впливають доходи, отримані за межами терміну окупності.

Однак третій традиційно усувається шляхом дисконтування грошових потоків при розрахунку періоду окупності.

При використанні методу окупності може бути прийнятий проект з періодом повернення інвестицій меншим деякого наперед встановленого періоду, який може коливатися в значних межах і залежати від різних чинників (суб’єктивне сприйняття ризику інвестором, галузь економіки, в якій реалізується проект, терміни окупності за аналогічним проектами тощо). Тривалість цього періоду встановлюється здебільшого інтуїтивно, без належного теоретичного обґрунтування і може призвести до відмови від економічно вигідних проектів.

Таким чином, період окупності може стимулювати використання високодохідних та короткострокових проектів і обмежувати реалізацію більш рентабельних, але довгострокових.