ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Автопоїзд - є автомобі­лем чи автомобілем-тягачем у зчепленні з одним або кілько­ма причіпами чи автомобілем-тягачем з напівпричіпом. На думку західноєвропейських спе­ціалістів, найбільш економічним вантажним транспортним засобом є автопоїзд, що складається з двовісного тягача з тривісним причіпом.

Аналіз логістичнийвключає комплекс завдань, які передбачають встановлення причинно-наслідкових зв'язків між досягнутими результатами і витраченими засобами.

Аналітичне моделювання — це математичний прийом дослідження логістичних систем, що дозволяє одержувати точні рішення. Аналітичне моделювання здійснюється в наступній послідовності.

Бук­сирний тягач – транспортний засіб, призначений для роботи з причіпами-ваговозами. їх роблять на базі шасі вантажних автомобілів і обладнують зчіп­ними пристроями.

Вантажне осадження судна - визначають від зовнішньої обшивки до вантажної ватерлінії (при повному завантаженні).

Вантажний двір -є особли­вою частиною станційної території, на якій розміщені комплекс будівель і дороги. Завдан­нями вантажних дворів є приймання, наван­тажування, розвантажування, видача, сорту­вання і тимчасове зберігання вантажі. На вантажному дворі зосереджують усі основні об'єкти і при­строї комерційного характеру, що слугують для переробки вантажів.

Вантажний коефіцієнт тари вагонів - визначають з від­ношення маси тари до маси вантажу, навантаженого у ваго­ни. Він відображує використання вантажопідйомності вагонів при перевезенні відповідних вантажів. Вантажний коефіцієнт тари для критих вагонів становить 0,62-0,5, піввагонів 0,5-0,38, платформ 0,54-0,51, цистерн 0,85-0,56.

Вантажопідйомність судна - визначають як різницю між його ваговою водотоннажністю з повним вантажем (тобто масою води, витисненої судном) і водотоннажністю без вантажу. Розрізняють повну й чисту вантажопідйомність судна. Повна є критичною кількістю вантажу, що приймаєть­ся на судно, в тому числі й запаси води, палива, провіанту; чиста — лише маса вантажу без маси службового вантажу. Чиста вантажопідйомність морських суден становить 80—93 % повної вантажопідйомності.

Вертикальна маркетингова система –тип маркетингової системи нового типу, складається з виробника та одного або кількох роздрібних торговців, що діють як єдина си­стема

Вибірковий розподіл та збут –коли фірма використовує серед­ню кількість оптовиків та роздрібних магазинів, намагається по­єднати контроль над каналом, престижний вигляд з непоганим обсягом продажу та прибутку;

Відділ розподілу - логістичний підрозділ, поєднує функції переміщення в «економічному просторі» між кінцевою операцією виробничого процесу, тобто відвантаженням готової продукції з розміщених на території підприємства складів збуту, і сферою її споживання.

Відділ управління матеріалами - логістичний підрозділ, поєднує функції, пов'язані з рухом матеріалів в «економічному просторі» між постачальниками підприємства та постачанням готової продукції та розміщенням її на складах збуту.

Вузькоспеціалізовані склади - їх ви­користовують для зберігання товарів одного виду, як прави­ло, простого асортименту, але таких, що вимагають особли­вого режиму зберігання.

Гомоморфні моделі - у їхній основі лежить неповна, часткова подоба моделі досліджуваному об'єкту. При цьому деякої сторони функціонування реального об'єкта не моделюються зовсім. У результаті спрощується побудова моделі й інтерпретація результатів дослідження. При моделюванні логістичних систем абсолютна подоба не має місця.

Дворівневий канал – маєдва посередники. На споживчих рин­ках такими посередниками є оптовий та роздрібний торговці, на ринках виробничого призначання — промислові дистриб'ютори та дилери.

де η — рівень логістичного обслуговування;

Децентралізована організація перевезень - за них доставку вантажів здійснює одержу­вач, який замовляє транспорт, виконує наван­таження, експедирування та розвантаження вантажу. При цьому постачальник не зацікав­лений у механізації вантажних робіт, скоро­ченні простоїв рухомого составу та ефектив­ному його використанні.

ДРП (дистриб’юшн рикваймент пленнинг - планування розподілу), система планування логістичного збуту, яка дає змогу не тільки враховувати кон'юнктуру, а й активно впливати на неї. Ця система забезпечує стійкі зв'язки між постачанням, виробництвом, збутом, використовуючи елементи МРП.

Ексклюзивний розподіл і збут - коли фірма різко обмежує кількість оптових та роздрібних торговців у географічному регі­оні, може використовувати один-два роздрібних магазини в конкретному торгівельному районі. Вона прагне престижного становища, контролю над каналами збуту та високої частки прибутку і готова погодитися на менший обсяг збуту, ніж при інших типах розподілу та реалізації;

Експертні системи в логістиці - спеціальні системні програми (зараз в основному комп'ютерні), що допомагають фахівцям приймати рішення, зв'язані з управлінням матеріальними потоками. Експертна система може акумулювати знання і досвід декількох фахівців-експертів, що працюють у різних областях.

Загальнотоварні склади - призначені для зберігання і складської обробки товарів, які не потребують особливих умов.

Запаси виробничі — запаси, які знаходяться на підприємствах усіх галузей сфери матеріального виробництва, призначені для виробничого споживання. Ціль створення виробничих запасів — забезпечити безперебійність виробничого процесу. Прикладом виробничих запасів можуть служити запаси матеріалів для виробництва взуття на складах постачання взуттєвої фабрики.

Запаси поточні— основна частина виробничих і товарних запасів. Вони забезпечують безперервність виробничого або торгового процесу між черговими постачаннями.

Запаси сезонні— утворюються при сезонному характері виробництва, споживання чи транспортування. Прикладом сезонного характеру виробництва може служити виробництво сільськогосподарської продукції.

Запаси страхові— призначені для безупинного забезпечення матеріалами чи товарами виробничого або ж торгового процесу у випадку різних непередбачених обставин, наприклад, таких як:

Запаси товарні — запаси готової продукції у підприємств-виготовлювачів, а також запаси на шляху проходження товару від постачальника до споживача, тобто на підприємствах оптової, дрібнооптової і роздрібної торгівлі, у заготівельних організаціях і запаси в шляху.

Змішаного збе­рігання склади- операції виконують з основними видами непродово­льчих і продовольчих товарів.

Ізоморфні моделі — це моделі, що включають усі характеристики об'єкта — оригіналу, здатні, власне кажучи, замінити його. Якщо можна створити і спостерігати ізоморфну модель, то наші знання про реальний об'єкт будуть точними. У цьому випадку ми зможемо точно прогнозувати поводження об'єкта.

Імітаційне моделювання – видматематичного моделювання-при імітаційному моделюванні закономірності, що визначають характер кількісних відносин усередині логістичних процесів, залишаються непізнаними. У цьому плані логістичний процес залишається для експериментатора «чорною шухлядою».

Інтенсивний збут –коли фірма використовує більшу кількість оптовиків та роздрібних торговців, її цілі - широкий ринок збу­ту, визнання каналів, масова реалізація і високий прибуток. Відносний прибуток є невисоким. Ця стратегія спрямована на найбільшу кількість споживачів;

Інформаційний потік— це сукупність циркулюючих у логістичної системі, між логістичної системою і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління і контролю логістичних операцій. Інформаційний потік може існувати у вигляді паперових і електронних документів.

Канбан (система карток ”канбан”, тягнучого типу) - логістична система, що є механізмом організації безперервного гнучкого виробничого потоку і функціонує практично без страхових запасів. В умовах системи «Канбан», на відміну від традиційного підхо­ду, виробник не має завершеного плану й графіка виробниц­тва, а жорстко пов'язаний конкретним замовленням спожи­вача.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності вагона - ви­значають за відношенням маси вантажу, завантаженого у вагон, до вантажопідйомності вагона. Чим більше наближається коефіцієнт до одиниці, тим краще використовується вантажопідйомність вагона. Якщо кое­фіцієнт дорівнює одиниці, вантажопідйомність вагона викорис­товується повністю.

Коефіцієнт використання місткості вагона - визначають з відношення об'єму, зайнятого вантажем, до повної місткості (об'єму) вагона. При перевезенні легких вантажів місткість вагона використовується і повністю, а вантажопідйомність - ні.

Коефіцієнт питомого об'єму вагона — відношення корис­ного об'єму кузова вагона до його вантажопідйомності. Він відо­бражує розмір корисного об'єму (м³), що припадає на одну тон­ну вантажопідйомності вагона. Величина цього коефіцієнта в простих чотиривісних вагонів — 1,5 м³/т.

Комбіновані склади -усі складсь­кі операції здійснюють з товарами різних груп, що входять до складу споживчого комплексу («спорт і туризм», «товари для молоді»).

Контроль за станом запасів— це вивчення і регулювання рівня запасів продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання з метою виявлення відхилень від норм запасів і вживання оперативних заходів до ліквідації відхилень.

Контроль логістичний встановлює, відповідності фактичних па­раметрів руху потоку запланованим. Для контролю використовують еталонні значення елементів потоку у вигляді норм та нормативів.

Логістика — наука, що дає змогу оптимізувати кооперативні зв'язки, вирішує питання матеріальних та інформаційних потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запас­них частин), тобто з поставок.

Логістична система—організаційно-господарський механізм управління матеріальни­ми та інформаційними потоками.

Ло­гістичний ланцюг - це ліній­но впорядкована кількість фізичних та/чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні опе­рації з доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача. У загальному ви­падку логістичний ланцюг об'єднує виробника та споживача, хоч часто має складну структу­ру.

Макрологістика— розділ логістики, розглядає глобальні проблеми управління матеріальними та інформаційними процесами.

Математичним моделюванням - процес установлення відповідності даному реальному об'єкту деякого математичного об'єкта, називаного математичною моделлю. У логістиці широко застосовуються два види математичного моделювання: аналітичне й імітаційне.

Матеріальні запаси — це такі, що знаходяться на різних стадіях виробництва і обігу продукція виробничо-технічного призначення, вироби народного споживання й інші товари, які очікують вступу в процес виробничого або ж особистого споживання.

Матеріальні моделі - відтворюють основні геометричні, фізичні, динамічні і функціональні характеристики досліджуваного чи явища об'єкта. До цієї категорії відносяться, зокрема, зменшені макети підприємств оптової торгівлі, транспорту тощо що дозволяють вирішити питання оптимального розміщення устаткування й організації вантажних потоків.

Міжнародні транспортні коридори європейські - МТК, які дістали назву критських, а саме:

1-й: Гданськ — Варшава — Мінськ — Москва;

2-й: Берлін — Варшава — Мінськ - Москва;

3-й: Берлін — Дрезден — Львів — Київ;

4-й: Прага — Будапешт — Бухарест — Софія — Алєксанрополіс — Стамбул;

5-й: Трієст — Любляна —Будапешт (Братислава) — Львів;

6-й: Гданськ — Варшава — Краків;

7-й: (водний коридор по Дунаю) Відень — Братислава — Будапешт — Белград — Рені — Ізмаїл — Усть-Дунайськ;

8-й: Тирана — Софія —Бургас—Варна;

9-й: Гельсінкі — Санкт-Петербург — Мінськ — Москва — Київ — Одеса (Кишинів) — Димитровград — Алексанрополіс.

Мікрологістика – розділ логістики, вивчає локальні проблеми управління матеріальним та інформаційним потоками на внут­рішньозаводському рівні.

МРП (англ. матіріалз рікваймент пленнінг) — планування потреби в матеріалах — належить до систем "штовхаючого» типу. У них складають перелік матеріалів, не­обхідних для виробництва визначеної кількості готової продукції, відповідно до прогнозу ринкової кон'юнктури, після чого формують замовлення постачальники. Обов'язковим є формування поточ­них та страхових запасів, кількість яких значно перевищує кількість відповідних запасів при роботі за «тягнучою» систе­мою.

На­копичувальні склади - існують для сезонного і тривалого збері­гання товарів.

Напівпричіпи - призначені для роботи у зчепленні із сідельними автомобілями-тягачами. Вони можуть бути одно-і двовісними, до того ж осі містяться в задній їх частині.

Непрямі — пов'язані з переміщенням товарів і послуг від виробника до незалежного учасника товароруху, а потім до спо­живача. Вони залучають компанії чи фірми, які, щоб зробити свої ринки та обсяги збуту більшими, погоджуються відмовитися від багатьох збутових функцій та витрат і, отже, від відповідної частки контролю над каналами збуту та контрактів із спожива­чами.

Неспеціалізовані склади - призначені для зберігання двох і більше груп товарів і проведення різних технологічних операцій з ними.

Норма запасу -розрахункова мінімальна кількість предметів праці, яка повинна знаходитися у виробничих або торгових підприємств для забезпечення безперебійного постачання виробництва продукції або ж реалізації товарів.

Нульового рівня канал- складається з виробника, що продає товар безпосередньо споживачеві.

Облік логістичний -передбачає вирішення інформаційних за­вдань, тобто збирання, обробку, зберігання та видачу інформації, ведення оперативного та статистичного обліку, складанні необхідного звіту.

Однорівневий канал - включає одного посередника. На споживчих ринках цим посередником буває роздрібний торговець, а на ринках промислових товарів - агент зі збуту чи бро­кер.

Оперативне регулювання логістичне - пов'язане з реалізацією на практиці запланованого режиму руху потоку. В межах цієї фун­кції проводять дослідження кожного об'єкта потоку згідно з графіком його руху, включаючи диспетчеризацію об'єктів, виро­блення та введення в дію керуючих впливів.

ОПТ (Оптимайзд продакшн технолоджи) - оптимізована виробнича технологія, розроб­лена ізраїльськими та американськими вченими. У ній набу­ли подальшого розвитку на якісно новій основі ідеї, закладені в поширених системах «Канбан» та МРП. Основний принцип системи ОПТ - виявлення у виробництві «вузьких» місць, або, за термінологією її творців, критичних ресурсів.

Планування логістичне - передбачає вирішення завдань, пов'я­заних з установленням оптимального напряму руху потоку формуванням потоку як сукупності конкретних об'єктів, встано­вленням його інтенсивності, розробкою розкладу (графіка) проходження, розрахунком потреби в ресурсах для здійснення потоку, мінімізацією часу просування потоку.

Причіпи - транспортні засоби, буксируються автомобілями та автомобілями-тягачами, з'єднуючись з ними за допомогою буксирного при­строю. За кількістю осей причіпи бувають одно-, дво- і багатовісними.

Причіпи-розпуски - застосовують для перевезення довгомірних вантажів. Вони бувають одно- та двовісними. Відстань між автомобілем і віссю причіпа-розпуску може змінюватись при перевезенні вантажів.

Прямі— пов'язані з переміщенням товарів та послуг від виробника до споживача без використання незалежних посе­редників. їх найчастіше використовують компанії, що мають на меті контроль усієї своєї маркетингової програми, націлені на тісний контакт із споживачами-та мають обмежені цільові ринки.

Сезонні запаси - потрібні для задоволення попиту, що ви­никає в обумовлений період. У міжсезонний період у такому разі спостерігається зменшення Кількості запасів, а при підви­щенні попиту - зростання.

Сервіс логістичний- робота з надання послуг, пов’язаних із забезпеченням задоволення яких-небудь незадоволених потреб, пов’язаних х товарорухом, постачанням і збутом. Природа логістичної діяльності припускає можливість надання споживачу матеріального потоку різноманітних логістичних послуг. Логістичний сервіс нерозривно зв'язаний із процесом розподілу і являє собою комплекс послуг, що надуються в процесі постачання товарів.

Система контролю за станом запасів з фіксованим розміром замовлення - у цій системі контролю за станом запасів розмір замовлення на поповнення запасу є величиною постійною. Інтервали часу, через які робиться розміщення замовлення, у цьому випадку можуть бути різні.

Система контролю за станом запасів з фіксованою періодичністю замовлення - спосіб організації постачання. Контроль стану запасів за цією системою здійснюється через рівні проміжки часу за допомогою проведення інвентаризації залишків. За результатами перевірки складається замовлення на постачання нової партії товару.

Система логістики - включає матеріальні за­соби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюгу (склади, вантажно-розвантажувальні засоби), виробничі запаси та засоби управління всіма ланками ланцюгів.

Системний підхід— це напрямок методології наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем, що дозволяє досліджувати властивості, які важко спостерігаються, і відносини в об'єктах.

Сідельний тягач – транспортний засіб. Вони працюють у зчепленні з напівпричіпами і не мають кузова. На рамі тягача встановлений опо­рно-зчіпний пристрій, який з'єднує напівпричіп з тягачем.

Склад— це спеціальне стаціонарне або рухоме приміщення, вмістище або інше місце зосередження матеріальних цінностей.

Сортувально-розподільчі склади - становлять велику частку у складському товарообороті. На таких складах здійснюють приймання товарів від місцевих та іногородніх постачальників, а також їх сортування, комплектування партій товарів відповідно до замовлень від роздрібних торгівельних підприємств.

Спеціалізовані склади - зберігають і здійснюють переробку однієї будь-якої групи товарів.

Спеці­альні склади - призначені для зберігання товарів, фїзико-хімічні ознаки яких потребують будівель або технологічних пристроїв певної кон­струкції.

Страхові запаси- необхідні для того, щоб вирівняти коливання попиту. Вони ви­конують буферну функцію, а поповнюються тоді, коли рівень їх спадає до або нижче тих обсягів, які визначають необхідність поновлення замовлень ресурсу відповідно до встановлених норм.

Ступінь готовності поста­чальника (%) - частка від ділення обсягу по­треб, що задовольняються в зазначений термін, на загальний обсяг потреб.

Тендер— бланк з пропозиціями виконання визначених робіт і послуг, який посередники надсила­ють потенційним покупцям. Тендерна документація — комплект документів, до якого входять бланк тендера, умови контракту, обсяг і номенклатура робіт та послуг, специфікації, конверти для повернення тендерної документації та інших до­кументів.

Технічний коефіцієнт тари вагонів - визначають за відношенням маси всієї тари вагона до його вантажопідйомності:

Технологічна схема – документ, визначає напрям переміщення матеріалів, кількість технологічних операцій, рівень і характер механізації кожної з них. У ній зазначають типи й види машин та облад­нання для певних операцій.

Технологічний процес — сукупність, послідовно виконува­них робіт, операцій разом з методами, технікою та умовами їх І виконання, які забезпечують безперервність і ритмічність технології основного виробництва.

Техноло­гічні карти – документи, які дають змогу правильно організувати технологіч­ний процес. На відміну від технологічних схем, у технологічних картах крім послідовності виконуваних технологічних операцій подають характеристику обладнання, норму часу на виконання кожної операції, вимоги техніки безпеки.

Товарні контори - призначені для оформлення вантажних пе­ревезень та розрахунків з вантажовідправниками та вантажо­одержувачами. Територіальне їх розміщують біля в'їзду на ван­тажні двори, що пояснюється Характером їх роботи. Щоб при­скорити оформлення навантажень і розвантажень на під'їзних шляхах організують спеціальні відділення (філії) товарної контори.

Товарорух - потік готової продукції до споживача, включає й такі види діяльності на більш ранніх етапах виробницт­ва, як придбання і переміщення сировини.

Транзитні перевезення вантажів – це перевезення транспортними засобами транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України).

Транзитні послуги (роботи) – безпосередньо пов’язані з транзитом вантажів, діяльністю учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедування, доручення, агентських угод тощо. Закон про транзит не поширюється на транзит пошти, багажу, зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин, небезпечних і шкідливих відходів, продукції подвійного призначення, експорт та імпорт товарів, переміщення товарів з використанням трубопровідного транспорту та ліній електропередачі.

Транзитно-перевалочні склади - призначені переважно для перевідправлення різними видами транспорту товарів із районів виробництва до пунктів споживання.

Транспортний коридор– це інфраструктурий виробничий елемент, який являє собою сукупність видів транспорту, що забезпечують обслуговування транспортних потоків у одному напрямку відповідним обслуговуванням та інфраструктурою.

Транспортно-експедиційні послуги -послуги, які надають­ся окремими суб’єктами господарювання клієнтам з перевезення вантажу, його екс­педиції різними організаціями посередників (як українських, так і зарубіжних).

Трирівневий канал - має трьох посередників. Дрібний оптовик купує товари у великих оптовиків та перепродує їх невеликим підприємствам роздрібної торгівлі, які великими оптовиками, як правило, не обслуговуються. Існують канали з великою кількістю рівнів, але рідко. Чим більше рівнів у каналі розподілу, тим менше можли­востей у виробника контролювати його.

Універсальні склади- призначені для зберігання і складської переробки пра­ктично усіх груп непродовольчих і продовольчих товарів.

Централізовані перевезення - є прогресивним способом виконання транспортного процесу та експлуатації рухомого составу. Перевезення вантажів таким способом дає змогу поліпшити використання рухомого составу, підвищити продуктивність праці на всіх стадіях перемі­щення вантажів, звільнити вантажовідправни­ків та вантажоодержувачів від турбот стосовно транспортування вантажів.

Частота оборотності усіх запасів - відношення розміру товарообороту до обсягу складських запасів.

Шляхи сполучення — це шляхи руху рухомого составу, тобто доставки вантажів і пасажирів.