Види та структура термінів

Терміни поділяють на загальнонаукові, міжгалузеві та вузькоспеціальні.

Загальнонаукові терміни– це терміни, що поширені в усіх сучасних галузях наукових знань. Вони однаково використовуються в побутовій мові, художній літературі, ділових документах. Такі терміни прості, доступні, зрозумілі, як-от: аналіз, синтез, функція, аргумент, аналогія, категорія, класифікація, варіант, метод, суб’єкт, об’єкт та ін. Такі терміни мають міжпредметний характер і високий ступінь абстрактності.

Міжгалузеві терміни позначають поняття суміжних наукових і науково-прикладних дисциплін. Є чимало таких понять, що відомі з тим самим значенням у багатьох суміжних галузях, наприклад: атом, речовина, валентність, ядерно-магнітний резонанс – у фізиці й хімії; стиль – у літературі, музиці, мовознавстві, архітектурі тощо. Такі терміни можуть функціонувати в різних галузевих терміносистемах, практично не змінюючи при цьому свого значення. Лише в складі термінологічних словосполучень вони можуть звужувати і конкретизувати своє значення.

Вузькоспеціальні терміни –це слова чи словосполучення, які позначають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі. Для цих термінів характерна семантична конкретність, однозначність.

Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію. Загалом серед термінологічної лексики можна виділити: суспільно-політичну, науково-технічну, природничу, адміністративно-ділову тощо. Кожна з них має свої підсистеми, напр.:

- політичну (демократія, інтеграція, уряд, центризм, фракція);

- юридичну (законодавство, апеляція, позов, адвокат, прокурор);

- фінансову (кредит, банк, вклад, кошти, депонент);

- військову (плацдарм, переворот, зброя, полковник, контрудар);

- філософську (діалектика, базис, парадокс, еклектика, тотожність);

- біологічну (клітина, суцвіття, генетика, рецептор, клонування);

- геологічну (мінерал, кора, палеозой, шлейф, копалини);

- лінгвістичну(фонема, суфікс, дієслово, граматика, синтаксис);

- електротехнічну (люмінесценція, конденсатор, запобіжник);

- радіотехнічну (ретрансляція, діод, іконоскоп, декодер, осцилограф);

- фізичну (спектроскопія, тиск, реостат, електрон, атом, протон);

- математичну (множення, трикутник, квадрат, інтеграл, куб);

- хімічну (іон, каталізація, реактив, луг, кислота, лакмус) та ін.

Галузеві терміносистеми взаємодіють одна з одною, мають спільний термінологічний фонд. Ізольованих терміносистем немає. Вони містять уніфіковані щодо норм сучасної мови терміни на міжгалузевому рівні.

За структурними моделями терміни поділяють на:

- однокомпонентні терміни, наприклад, бартер, резолюція, валюта, чисельник, файл;

- двокомпонентні терміни – найчастіше це словосполучення „іменник + іменник”, наприклад: стратегія спілкування, частини мови,кон’юнктура ринку, недоторканість особи принципи, маркетингу, амплітуда коливання; „прикметник + іменник”, наприклад: унітарна держава, нормативний акт, приватна власність, матеріальна відповідальність;

- трикомпонентні конструкції, до складу яких можуть входити прийменники.

а) прикметник + прикметник + іменник, наприклад: вільна економічна зона, центральна виборча комісія, пересувна телевізійна установка, гарантований щорічний дохід;

б) прикметник + іменник + іменник, наприклад: пасивний словник мовця, міжнародний поділ праці, валютні фонди підприємств, еквівалентна форма власності;

в) іменник + прикметник + іменник, наприклад: ревізія міжнародного договору, плинність робочої сили, податок на цінні папери;

г) іменник + іменник + іменник, наприклад: категорія числа іменника, розширювач діапазону гучності, інвентаризація в установах банку, кругооборот коштів підприємств;

- багатокомпонентні терміни, що мають чотири і більше компонентів, наприклад: визначення авторських і суміжних прав, міжнародний комерційний арбітражний суд, резерв коштів на непередбачені роботи та витрати. За статистикою, понад 70% термінів у різних терміносистемах – це словосполучення. Вони становлять певну семантико-синтаксичну єдність, відтворюються у готовому вигляді.

Крім термінів, у спілкуванні фахівці користуються професіоналізмами. До професійної лексики належать слова, вживані групами осіб на позначення предметів і понять, які безпосередньо пов’язані з їх професійною діяльністю або родом занять (з’єднання труб „хвіст ластівки”, кермо у водіїв - „баранка”, материнська плата – мама, клавіатура – клава, переписати інформацію – скинути інформацію, фонограма – фанера, розрекламувати – розкрутити, вікно – перерва, приплюсувати – додати, приєднати). Професіоналізми хоч і позначають спеціальні поняття, знаряддя чи продукти праці, проте мають свої особливості. Вони функціонують найчастіше лише в усному мовленні представників якоїсь професії, не фіксуються спеціальними словниками, мають емоційно-експресивне забарвлення.