Ст.2 Конституції України також закріплює, що Україна є правовою та соціальною державою.

В найбільш повному вигляді ідею правової держави сформулював Е.Кант в кінці ХУІІІ – початку ХІХ ст. Суть правової держави складається в тому, щоб, з одного боку, за допомогою права створити умови для розвитку людини і громадянина у всіх сферах державного та суспільного життя, з другого боку, “зв’язати” державу за допомогою права, не припустити її втручання в життя громадського суспільства. Це досягається шляхом закріплення в нормативно-правових актах верховенства права; прав свобод та обов’язків людини і громадянина та забезпечення механізмів їх реалізації; встановленням взаємовідповідальності держави та громадянина; реалізацією принципів поділу влади, місцевого самоврядування; федералізацією та ін.

Соціальна держава – це держава, головним завданням якої є досягнення суспільного прогресу, який грунтується на закріплених правом принципах соціальної рівності, справедливості та рівномірного розподілу соціальних благ і життєвого тягаря у залежності від трудової діяльності та стану здоров’я. Цей принцип реалізується через здійснення широкомасштабної та ефективної соціальної політики, яка б діставала прояв у реальному забезпеченні прав людини, створенні систем освіти, охорони здоров’я і соціального захисту, підтримці малозабезпечених верств населення та ін.

Відповідно до ст.5 Конституції в Україні встановлено республіканську форму правління, тобто найвищу владу здійснюють обрані народом України на певний термін колегіальний, представницький орган (парламент) та президент держави. Україна є президентсько-парламентською республікою. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Він є лише головою держави, але призначає на посаду і звільнює з посади голову виконавчої влади – Прем’єр-міністра, якого затверджує на його посаді Верховна Рада. Крім цього, Президент України має широке коло повноважень, що дозволяє йому діяти незалежно від парламенту та Кабінету Міністрів України.

Ст.2 Конституції проголошує Україну унітарною державою тобто державою, в межах якої немає інших утворень, що мають ознаки суверенітету і право самостійно вступати у відносини з іншими державами, але цей принцип не має послідовності у своєму втіленні. До складу України входить Автономна Республіка Крим, яка має деякі ознаки суверенітету.

Ст.20 Конституції встановлює державні символи України, які є особливими розпізнавальними знаками держави та сповнені певного історичного і ідеологічного змісту. Конституція встановлює такі символи України: Державний Прапор – стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів; Державний Герб, який встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького; Державний Гімн – національний гімн на музику М.Вербицького зі словами, затвердженими законом. Крім цього існують державні атрибути, до яких відносять столицю України – місто Київ, назву держави, державну печать, державну грошову одиницю та ін.

Основні засади економічних відносин в Україні закріплено у статтях 13, 14, 16 Конституції. Саме ними визначено об’єкти, які є власністю народу України, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування. До таких об’єктів належать земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси.

Конституцією гарантовано забезпечення державного економічної безпеки і рівноваги, втілення в життя всіх необхідних заходів до подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Економічну основу конституційного ладу України відповідно до Конституції України і законодавства утворює соціально орієнтована ринкова економіка, в межах якої виробництво та розподіл товарів і благ здійснюються на засадах ринкових відносин, учасниками яких виступають фізичні і юридичні особи, які знаходяться між собою у конкурентних відносинах.