Відповідальність, гарантії та обмеження в ліцензійному договорі

Відповідальність ліцензіара за виконання основних і додаткових зобов'язань розширюється договірним розподілом між сторонами комерційних ризиків використання ліцензії. Ліцензійні договори на використання об'єктів промислової власності відзначаються ще й тим, що їх дія, ефективність, взаємовигідність та інші позитивні якості досить часто зумовлюються не тільки добросовісністю сторін, але й низкою інших, часто незалежних від їх волі факторів.

У силу цих обставин в ліцензійних договорах варто передбачити не тільки їх наслідки, але й певним чином забезпечити неможливість їх настання. З цією метою зарубіжна практика виробила низку правових запобіжних заходів, які мають в певній мірі унеможливити вплив сторонніх факторів на процес виконання ліцензійного договору. Тому зараз в ліцензійних договорах прийнято передбачати обов'язок ліцензіата гарантувати можливість їх виконання. Мова йде про надання ліцензіаром ряду гарантій ліцензіату, оскільки суди не визнають відповідальності ліцензіара за існування і використання патентних прав або їх практика в цьому відношенні є досить суперечною.

При вирішенні питання про гарантії необхідно враховувати три основні моменти:

1. Власник патенту вправі передати технологію лише в тому обсязі, яким володіє він сам;

2. Обмеження в часі викликано строком дії патенту;

3. Надійність патенту, його законність. При слабкому патенті небезпека порушити права третіх осіб набагато збільшується. І санкції в цьому випадку можуть бути надто жорсткими.

Зарубіжна практика поділяє всі можливі гарантії на дві групи. Такий поділ зумовлений характером можливих недоліків при використанні об'єкта ліцензування. В одному випадку використанню цього об'єкта перешкоджають треті особі, в іншому – він не має тих якостей, які передбачались договором.

В першу групу входять гарантії існування патентних прав, що передаються. Ліцензіар гарантує наявність у нього прав на патент (чи патенти) на зазначені в ліцензії об'єкти промислової власності в момент укладання ліцензійного договору, гарантує юридичну дійсність патенту, підтримання його чинності протягом дії ліцензійного договору, а також його технічну здійсненність та інше.

Другу групу складають гарантії безперешкодного використання передбачених ліцензійним договором патентних прав. До цієї групи відносяться гарантії ліцензіара в тому, що він особисто ніякими власними діями або діями третіх осіб не буде перешкоджати нормальному використанню ліцензіатом своїх прав, а також гарантує не переуступати ці ж права третім особам. До цієї групи відносяться гарантії патентної чистоти предмету ліцензії, а також захист від посягань третіх осіб на права, що передаються по ліцензії.

Вірогідність патентних прав є більшою для тих патентів, які видаються за перевірочною системою. В країнах із явочною системою видачі патентів (на страх і ризик заявника) ця вірогідність нижча. В такому випадку ліцензіар має взяти на себе відповідальність за достовірність патенту.

В правових системах Європи передбачається, що ліцензіар має гарантувати наявність і вірогідність патенту, і він несе ризик повного або часткового його анулювання. Крім того, ліцензіар має гарантувати приналежність патенту саме йому.

В умовах гострої конкурентної боротьби оспорювання патенту стало звичайним способом боротьби з конкурентом. Тому ліцензіари часто намагаються не включати у ліцензійний договір такої умови.

Бажано також, аби ліцензіар гарантував, що його патент не зачіпає прав і інтересів третіх осіб.

Ліцензіар зобов'язаний гарантувати підтримання чинності патенту. Однак, можлива ситуація, коли ліцензіар домовляється з ліцензіатом про те, що останній буде вносити за ліцензіара чергові щорічні платежі за підтримання чинності патенту. Звичайно, що на цю суму буде зменшено розмір ліцензійної винагороди.

Ліцензіар може гарантувати технічну здійсненність об'єкта ліцензії, або гарантію відновлення технологічного процесу. Це одна з найбільш дорогих і складних гарантій. Якщо ліцензіат якимось чином про неї забув – це великий плюс для ліцензіата. Гарантію на процес можна давати лише в тому випадку, якщо такий же цех або завод вже працює. Результати дослідних або лабораторних досліджень у виробничих умовах можуть не підтвердитися, а тому в угоді стосовно гарантій повинно бути чітко визначено, що означає: технологія працює чи не працює. Необхідно попередньо обумовити умови здійснення технології (процесу), вимоги до матеріалів, устаткування, кваліфікації обслуговуючого персоналу.

Обмеження гарантій, тобто прав ліцензіата, можна поділити на обмеження, які випливають з юридичної природи ліцензійного договору, та обмеження, які підпадають під сферу дії антимонопольного або антиконкурентного законодавства.