Методика проведення попередніх випробувань

Попередні випробування включають зовнішній огляд та пробний монтаж.

Зовнішній огляд при контрольних та типових випробуваннях дещо відрізняється. Якщо при приймально-здавальних випробуваннях перевіряється відповідність виробу замовленню, кресленню, технічним умовам якості складання, якості відроблення, маркування, правильність монтажу, наявність усіх деталей, то при типових випробуваннях перевіряється зручність оперування, огляду, заміни зношених деталей, відповідність довжини шляху витоку та щілин, надійність контактних з¢єднань тощо.

Пробний монтаж проводиться тільки при типових випробуваннях. При цьому повністю монтуються апарати та перевіряється, наявність місця для

прокладення провідників та з¢єднуючих дротів, зручність монтажу виробу, наявність порушень в апараті після повного затягнення кріплення, зручність заміни зношених деталей тощо.

Попередні випробування не вимагають спеціального оснащення, їх можна проводити в будь-якому місці, проте найчастіше вони передують проведенню інших основних видів випробуваннь.

3.3.5 Методика проведення електричних випробувань

Електричні випробування потребують спеціального оснащення, звичайно вони проводяться на випробувальних полях, де знаходяться комутаційні, регулюючі, контрольно-вимірювальні та захисні апарати, силові трансформатори, а також зразкові апарати, аналогічні випробуваним. Відстань між апаратами обирається згідно [9], тому площа випрбувальної дільниці залежить від класу напруги виробів, що випробуються. На випробувальній станції крім випробувального поля є окремі приміщення, де розташовані пульти керування зі схемами з¢єднань, зібраними для проведення того чи іншого виду випробувань.

Усі електричні випробування можуть розділятися на дві великі групи:

- перевірка опорів;

- перевірка ізоляції.

Згідно [9] електричні випробування повинні проводити не менше двох чоловік, які мають відповідну кваліфікаційну групу допущення.

Перевірка опорів складається з:

- виміру опору кола;

- виміру опору теплового органу;

- виміру опору шунтових котушок;

- перевірки на відсутність короткозамкнених витків.

Вимір опору можна проводити методом “амперметру-вольтметру” в холодному та гарячому стані кіл, котушок або теплових органів з наступним розрахунком температури нагрівання, якщо це необхідно. Можна також користуватися омметрами та мегоомметрами.

Випробування електричної ізоляції для нескладних виробів проводять вибірково, для складних виробів – для кожного виробу. Перевірка проводиться однохвилинною пробивною напругою, (наприклад, згідно ГОСТ 1516.1-76) або підвищеною на 25% напругою на протязі однієї секунди. Випробування проводяться не менше трьох разів підряд з встановленими в технічних умовах проміжками часу, відповідними інтервалам автоматичних повторних вмикань. При типових випробуваннях проводять також перевірку імпульсною пробивною напругою або тривалістю 50 мкС, тобто повним імпульсом, або 2-3 мкС (згідно технічних умов) - зрізаним імпульсом.

Якщо проводять спеціальні випробування, наприклад, на вологостійкість, то перевірка ізоляції проводиться до випробувань та після них.

Випробування проводяться між струмопровідними та заземленими частинами, або тими, які можуть опинитися під напругою, між струмопровідними частинами сусідніх полюсів, та між полюсами, що стоять окремо.