Методика закладання та проведення дослідів у овочівництві

Досліди з овочевими культурами, як правило, закладають на достатньо окультурених і вирівняних за родючістю ділянках. Це дозволяє використовувати ділянки меншого розміру, ніж для польових культур, що має велике значення для роботи з більш трудомісткими овочевими культурами.

При складанні схеми дослідів, особливу увагу звертають на правильний вибір контролю. При вивченнІ агротехнічних прийомів за контроль беруть ті умови вирощування, які на період планування досліду в конкретному господарстві були кращими. При сортовипробуванні за стандарт (контроль) беруть кращий сорт овочевих культур, який в даному господарстві вирощувався до закладання досліду. Приблизно на 10 варіантів агротехнічного досліду або на 10 досліджуваних сортів повинен бути один контроль.

При складанні схеми багатофакторних дослідів беруть 3-4 фактори, найхарактерніші для конкретної культури в даному господарстві. Кількість градацій по кожному фактору беруть теж невелику — одну відому оптимальну дозу, потім дозу вищу і нижчу за неї. Найкраще брати три фактори при трьох градаціях, що дає 3³=27 варіантів. Такими факторами можуть бути сорти, площі живлення і добрива, кожен з яких має 3 градації, тобто 3 сорти, 3 площі живлення, 3 норми добрив.

Для досліду слід вибирати типову, з одноманітним ґрунтовим покривом ділянку. Бажано, щоб за 2-3 роки до закладання досліду на ній вирощувались найкращі для досліджуваної культури попередники. Для вирівнювання родючості ґрунту поля, вибраного під дослід, протягом 2-3 років необхідно проводити вирівнювальні посіви, останній із яких є рекогносціювальним.

У дослідах необхідно дотримуватися усіх вимог і правил, у тому числі і правила єдиної логічної різниці. При вивченні обробітку ґрунту у сівозмінах, згідно правила єдиної логічної різниці, його обробляють в один строк після всіх попередників. Але, згідно рекомендацій, обробіток ґрунту під культури повинен проводитися одразу після збору попередника. Тут замість правила логічної різниці вступає в силу принцип доцільності і оптимальності. Саме тому, посів насіння і посадку розсади різних сортів овочевих культур проводять не одночасно, а в оптимальний для даного сорту строк. Збір урожаю сортів овочевих культур, які дозрівають у різні строки проводять теж у міру їх дозрівання.

Розмір дослідних ділянок залежить від овочевої культури, площі живлення, виду досліду і рівня механізації.

У дрібноділяночних дослідах при 3-4-кратній повторності розміри облікової площі дослідних ділянок для різних культур орієнтовно можуть бути такими (м²):

- цибуля (на зелень), морква (на пучок), петрушка, буряк столовий (на пучок), салат, щавель, кріп, шпинат — 8 м²;

- Капуста ранньостигла, редька, редиска, баклажани пізньостиглі — 10 м²;

- капуста середньостигла, картопля, морква, буряк столовий, селера, цибуля, часник, багаторічні овочеві, томати — 20 м²;

- Капуста пізньостигла і цвітна, горох, квасоля, боби, перець, баклажани — 25 м²;

- Огірки короткостеблі — 15 м²;

- Огірки довгостеблі — 20 м²;

- Дині — 100 м²;

- Кавуни — 130 м²;

- Гарбузи — 150 м²;

- Кабачки, диня і гарбуз короткостеблі — 80 м².

На обліковій площі ділянки може бути 1-2 ряди, а кількість рослин залежить від площі їх живлення. При збільшеній кількості повторностей у досліді з 3-4-кратної до 5-6-кратної наведена вище облікова площа ділянок може бути зменшена у 1,5-2 рази.

У лабораторно-польових дослідах при 3-4-кратній повторності розмір облікової ділянки орієнтовно може бути таким (м²):

- Цибуля, морква, петрушка, буряк столовий, редька — 30 м²;

- Капуста рання і середня — 36-42 м²;

- Капуста пізня — 50 м²;

- Томати — 40 м²;

- Огірки — 40-50 м².

На обліковій площі ділянок, як правило, три ряди рослин. Для кавунів, динь і гарбузів площа облікової ділянки така ж, як і в дрібноділяночних дослідах, з двома рядами рослин.

Розміри дослідних ділянок у польових дослідах вибирають такими, щоб можна було повністю задіяти комплекс машин для механізованого вирощування овочів.

Для підвищення точності польових дослідів у овочівництві, особливо, якщо використовують ручний посів (посадку) або суцільний механізований посів зразу на всіх ділянках, доцільно використовувати метод латинського квадрату 5×5, 6×6.

Особливої уваги потребує закладання і проведення досліду в умовах закритого ґрунту. Необхідно забезпечити такі умови, при яких би порівнювальні варіанти мали однакові температури, освітленість, водний режим і т.д., оскільки останні у значній мірі впливають на варіювання урожаїв.

Розміри дослідних ділянок у закритому ґрунті найчастіше 4-10 м² при 4-6-кратній повторності одноіменних ділянок. В дослідах з великими рослинами (томати, огірки, дині та ін.) розмір ділянки приймають, як правило, рівним 8-15 м²; для цих же культур при проведенні дослідів по вивченню формування вегетативних органів площу ділянки можна наполовину зменшити (до 4-8 м²). При закладанні дослідів з невеликими рослинами (редиска, салат, розсада, вигонкові культури) ділянки зменшують до 2-4 м².

Якщо у досліді питання, що стосуються обробітку ґрунту спеціально не вивчаються, то усе дослідне поле обробляється на одну і ту ж глибину, в один строк, однаковим способом та однаковими знаряддями. Для досліду використовують кращі районовані і перспективні сорти овочевих культур. Насіння повинно бути одноманітним, не нижче першої репродукції, а за господарськими якостями не нижче І класу.

Розсада для досліду повинна бути одноманітною за силою росту і розвитку. Для того, щоб відібрати вирівняну розсаду її вирощують із страховим фондом 25-30 %. Якщо розсада вирощується в горщечках, то вони повинні бути виготовлені із однорідної рекомендованої для даної культури суміші, однакового об’єму і маси, в один і той же строк. Якщо розсада не зовсім однорідна, то її у досліді сортують так, щоб на кожній ділянці були рослини високої і середньої якості.

Виходячи з того, що на дослідних ділянках зрідженість посівів неприпустима, більш доцільним є збільшення норми висіву із своєчасним наступним прориванням загущених посівів, ніж підсів та підсаджування зріджених. Тому норму висіву в порівнянні із установленою збільшують на 25 %.

Строк посіву і посадки, глибина загортання насіння і посадки розсади, площі живлення та інші елементи агротехніки, якщо вони не вивчаються у досліді, повинні бути однаковими і оптимальними для сорту, даної культури і зони. Посів і посадку необхідно закінчити в один день. Допускається перенесення цих робіт на другий день, але тільки в межах цілих повторень, а не частини варіантів досліду. Догляд за посівами починають із огляду сходів на всіх ділянках досліду після їх появи з метою встановлення їх рівномірності.

Приживання розсади визначають на 4-5-тий день після посадки. При дуже ранньому огляді неможливо виявити усі рослини, що не прижилися. На місцях випадання зразу підсаджують здорову розсаду. Враховувати можна рослини, підсаджені через 6-7 днів після основної посадки.

На дослідних ділянках застосовують прогресивні агротехнічні заходи. Боротьбу із шкідниками, хворобами і бур’янами, розпушування, підгортання та інші роботи слід проводити своєчасно і якісно, з використанням досягнень науки і передової техніки.

Догляд за рослинами проводять за повторностями. Тільки після закінчення робіт на всьому повторенні переходять на наступні.

Майже в кожному досліді проводять метеорологічні і фенологічні дослідження.

Метеорологічні дані використовують при аналізі обліків і спостережень за ґрунтом і рослинами. Аналіз проводять за такими періодами росту:

- від посіву насіння до появи масових сходів у всіх овочевих рослин;

- від масових сходів до початку утворення коренеплодів, цибулин, плодів огірка і баштанних культур;

- від утворення коренеплоду і цибулини до початку їх технічної стиглості;

- від початку технічної стиглості до збору коренеплодів і цибулин;

- від висадки розсади в ґрунт до початку формування головки капусти або до початку збору плодів томатів;

- від початку формування головки до збору капусти;

- від першого до останнього збору урожаю багатозборових культур.

Початок і кінець кожного періоду відмічають датами. За ці періоди визначається сума температур, мінімальні, середні і максимальні температури повітря, кількість днів із середньою температурою повітря вище 10-15 ºС, суму опадів і середню вологість повітря. Оскільки урожайність овочевих культур конкретного року залежить від погодних умов попереднього року, то ці умови також слід враховувати.

Фенологічніспостереження проводять на всіх ділянках досліду. Початком фази вважають дату, коли у фенофазу вступило 10 %, а повним настанням фази — 75 % рослин. Настання фаз встановлюють окомірно.

Методикою досліджень прийнято відмічати наступні фенофази овочевих культур:

- у всіх культур — дату висіву насіння і висадки розсади;

- у капусти — сходи в парниках, посадка розсади, утворення розетки, зав’язування головки, технічна стиглість, збір урожаю;

- у томатів, баклажанів, перцю — сходи в парниках, пікірування, поява першого і другого справжнього листка; висадка розсади, бутонізація, цвітіння, утворення плодів і початок сходи дозрівання у томатів; технічна стиглість, перший і останній збір у перцю і баклажанів;

- у огірка — посів, сходи, поява третього листка, утворення бокових пагонів, бутонізація жіночих квіток, зав’язь, перший і останній збір;

- у баштанних культур — ті ж фази, що і в огірка, але замість фази третього листка відмічають фазу шатрика і початок утворення пагонів;

- у ріпчастої цибулі і сіянки, які вирощують із насіння, цибулі із сіянки, часнику — сходи, утворення цибулини, полягання листків, їх підсихання, стрілкування рослин, збір урожаю;

- у коренеплодів — сходи, утворення коренеплодів, технічна стиглість, збір урожаю;

- у зелених і пряно смакових — сходи, технічна стиглість, збір урожаю (цвітіння і дозрівання насіння у насінників);

- у багаторічних овочевих — сходи або початок вегетації після перезимівлі, технічна стиглість, збір, відростання вегетативної маси після збору урожаю;

- у хріна і катрана — відмирання листків;

- у квасолі і гороху — сходи, цвітіння, перший і останній збір зелених бобів, дозрівання нижніх бобів, масове дозрівання;

- у цукрової кукурудзи — сходи, викидання султанів, цвітіння чоловічих і жіночих квітів, підсихання ниток, перший і останній збір початків.

У дослідах по вивченню добрив, зрошення, площ живлення та інших, облік росту рослин є обов’язковим. Обліки проводять не менше ніж у трьохкратній повторності через кожні 10-20 днів. Для цього по діагоналі дослідної ділянки в 3-5 місцях виділяють по 10 рослин підряд, виключаючи лише пошкоджені шкідниками або уражені хворобами.

У рослин капусти, наприклад, враховують кількість листків при першому і другому обліку, довжину і ширину черешків, діаметр розетки листків у двох напрямках, діаметр головок. Обліки на розсаді проводять перед висадкою в ґрунт, на головках — через п’ять днів після їх масового зав’язування, а також першому і останньому зборі урожаю.

Найбільш відповідальним процесом у всій дослідницькій роботі є облік урожаю. При цьому визначають його масу, якість і строки поступання продукції. Обліку урожаю передують такі роботи як огляд всього досліду, підготовка терезів, тари, щоденників і польових журналів, відбивка захисних смуг, виділення облікової площі ділянок, проведення вибракувань і виключок, визначення густоти насаджень та інше.

Урожай овочевих культур враховують тільки суцільним методом, зважуючи його із усієї облікової ділянки. Урожай багатозборових культур (огірки, томати, перець, ранньо- і середньостиглі білоголова та цвітна капуста, квасоля, горох, баштанні культури) збирають регулярно при настанні технічної стиглості, не допускаючи перестигання і огрубіння продукції. Збір однозборових культур (цибуля, коренеплоди, пізня капуста та ін.) здійснюється в один прийом, найчастіше одночасно на всіх ділянках досліду або всіх ділянках цілих повторень.

Під час збору і обліку урожаю овочевих культур треба дотримуватися вимог, встановлених на овочі Держстандартом при підготовці їх до реалізації: наприклад, зачистка головок капусти від зовнішніх листків і качанів, обрізка листків у цвітної капусти, очистка коренеплодів від гички і т.д. Всю валову продукцію ділять на 2 групи: 1) товарну; 2) нетоварну. Зібрана і підготовлена до реалізації продукція повинна бути зважена поділяночно у другий день збору, і тільки ріпчасту цибулю зважують після просушування цибулі у валках або закритих провітрюваних приміщеннях.

Для оцінки якості урожаю овочевих культур з кожної ділянки або з ділянок парних чи непарних повторень відбирають середні проби (вибірки) із товарної частини продукції і (в залежності від культури, мети, задачі дослідження) визначають: середню вагу одиниці продукції (головки, плоду, коренеплоду і т.д.), смакові і засолочні якості, лежкість при зимовому зберіганні, вміст сухих речовин, цукрів, вітамінів та ін.

Смакові якості овочів встановлюють закритою дегустацією (овочі з різних варіантів представляють дегустаторам під номерами) у свіжому, вареному, засоленому вигляді, в залежності від культури. Смак оцінюють за п’ятибальною шкалою:

бал «5» — дуже смачний;

«4» — смачний;

«З» — середньосмачний;

«2» — несмачний;

«1» — дуже несмачний.

Середній бал підраховують, як звичайне середнє арифметичне із всіх оцінок, виставлених дегустаторами. Бажано, щоб у дегустації приймали участь якомога більше людей, але не менше трьох.