Поняття, зміст і класифікація міжнародних договорів.

Відповідно до ст. 2 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. міжнародний договір - це врегульована міжнародним правом угода, укладена державами і іншими суб`єктами міжнародного права в письмовій формі, незалежно від того, чи міститься така угода в одному, двох або декількох пов’язаних між собою документах, а також незалежно від його конкретного найменування.

Сторони в договорі. Сторонами або суб’єктами міжнародних договорів виступають тільки суб`єкти міжнародного права.

Відповідно до ст. 6 Віденської конвенції 1969 року, кожна держава має правоздатність укладати договори. В свою чергу, правоздатність міжнародної організації укладати договори “регулюється правилами цієї організації” (ст. 6 Віденської конвенції 1986 р.)

Під правилами розуміються установчі акти організації, прийняті у відповідності з ними рішення і резолюції, а також практика, що склалась в цій організації (п.1 ст.1 Віденської конвенції 1986 року). Іншими словами, якщо правоздатність держав відносно договорів нічим не обмежена, і вони можуть укладати договори з будь-яких питань, то правоздатність міжнародних організацій укладати договори визначається, в першу чергу, їх установчими документами.

Міжнародні договори не створюють прав і зобов’язань для третіх держав без їх на те згоди. Однак держави, які не беруть участь у договорі, можуть застосовувати його положення в якості звичаєвих норм міжнародного права.

Форма договору - може бути письмова або усна. Віденські конвенції про право договорів 1969 і 1986 років регламентують порядок укладення, виконання і припинення тільки письмових договорів. Держави та інші суб`єкти міжнародного права можуть за взаємною згодою поширити на усні договори дію положень Віденських Конвенцій 1969 і 1986 років. Стосовно усних договорів норми міжнародного права не кодифіковані і представлені міжнародними звичаями. Усні договори в міжнародному праві іменуються джентльменськими угодами.

Міжнародні договори можуть мати різні найменування (пакт, конвенція, протокол, угода і т.п.), але юридична сила договору не залежить від його найменування.

Об`єкти міжнародного договору - відносини між суб`єктами міжнародного права з приводу матеріальних і нематеріальних благ, дій і утримань від дій.

Самі держави визначають, що повинно бути об’єктом міжнародного договору.

Мета міжнародного договору - це те, що прагнуть здійснити чи досягнути суб’єкти міжнародного права, укладаючи договір.

Договір є тим засобом, за допомогою якого держави і інші суб`єкти міжнародного права досягають поставленої перед собою мети. Мета визначається в преамбулі або в перших статтях договору. Так, в преамбулі і в ст.1 Статуту ООН сформульована мета прийняття Статуту і створення ООН.

Структура договору це його складові частини: назва договору, преамбула, основна і заключні частини, підписи сторін.

Міжнародні договори часто мають додатки в вигляді протоколів, додаткових протоколів, правил, обмінних листів і т.д.

Мова, якою складається текст договору, визначається самими договірними сторонами. Двосторонні договори укладаються, як правило, мовами обох договірних сторін. При цьому використовується правило альтернату, яке полягає у чергуванні підписів сторін.

Тексти багатосторонніх договорів, які укладаються під егідою міжнародних організацій, складаються на їх офіційних мовах. В ООН такими є англійська, арабська, іспанська, китайська, російська і французька мови. В Раді Європи - англійська і французька.

Класифікація міжнародних договорів. Договори можуть класифікуватись за різними підставами.

За колом учасників договори поділяються на двосторонні і багатосторонні.

За можливістю участі третіх сторін: відкриті і закриті. До відкритих відносяться такі договори, учасниками яких можуть бути любі держави, незалежно від того, чи є згода інших держав-учасниць. Закритими є договори, участь в яких залежить від згоди їх учасників.

За об`єктами регулювання: політичні, економічні, науково-технічні і т.д.

За суб`єктами укладення: міждержавні (в Україні укладаються Президентом від імені держави), міжурядові, міжвідомчі.