IV. Зміст навчального матеріалу

Репродуктивна система є функціональною, тобто інтегральним утворенням, яке включає центральні і периферійні ланцюги і працює по принципу зворотного зв'язку, тобто зворотної аферентації про кінцевий зв'язок. Особливістю репродуктивної системи є забезпечення репродукції, тобто існування виду. Репродуктивна система жінки досягає оптимальної функціональної активності у віці 16—17 років, коли організм готовий до репродукції. В 45 років згасає репродуктивна, а в 55 років — гормональна функція.

Репродуктивна система організована за ієрархічним принципом: в ній виділяють 5 рівнем, кожен з яких регулюється вищерозташованими структурами за механізмом зворотного зв'язку.

Першим рівнем є тканини-мішені— місця дії гормонів. До них належать статеві органи, молочні залози, волосяні фолікули, шкіра, кістки, жирова тканина. Клітини названих тканин і органів містять рецептори до статевих гормонів. Цитозол-рецептори — рецептори цитоплазми — мають специфічну вибірність до естродіолу. прогестерону, тестостерону.

Вільна молекула стероїдного гормону захоплюється специфічним цитозол-рсцептором білкової природи, і утворений комплекс транслоцюється в ядро клітини. В ядрі виникає новий комплекс з ядерним білковим рецептором, цей комплекс зв'язується з хроматином, який регулює транскрипцію мРНК, що бере участь у синтезі специфічного тканинного білка.

До першого рівня репродуктивної системи належить внутрішньо­клітинний медіатор — цАМФ (циклічна аденозинмонофосфорна кислота), яка регулює метаболізм в клітинах органа-мішені.

До першого рівня відносяться також міжклітинні регулятори — проста­гландини, які утворюються із ненасичених жирних кислот. Дія простагландинів реалізується через цАМФ.

Другий рівень репродуктивної системияєчники, в них відбувається синтез стероїдних гормонів та розвиток фолікулів.

Процес фолікулогенезу починається в антенатальному періоді, коли закладається близько 400—450 млн. примордіальних фолікулів, та закінчується в постменопаузальному.

Основна маса фолікулів (90%) піддається атретичмим змінам і тільки 10% проходить повний цикл розвитку до преовуляторного фолікула, овулює і перетворюється в жовте тіло.

Причини, через які відбувається відбір і подальший розвиток домінант­ного фолікула із величезної кількості примордіальних фолікулів, ще остаточно не з'ясовані. Домінантний фолікул вже в перші дні менструального циклу має діаметр 2 мм і до 14 доби збільшується до 20 мм. За цей час об'єм фолікулярної рідини і кількість клітин гранульозного шару збільшується в 100 разів.

В організмі жінки синтезуються 3 групи стероїдних гормонів: естрогени (естрадіол, естрон, естріол), гестагени (прогестерон, 17-оксипрогестерон) і андрогени (андростендіон і дегідроепіандростерон).Сам процес овуляції представляє собою розрив базальної мембрани домінантного фолікула і кровотечу із зруйнованих капілярів, які оточують. текаклітини. Розрив фолікула відбувається під впливом ферменту колагенази. простагландинів F₂—і Е₂, окситоцина і релаксину. Після виходу яйцеклітин в порожнину фолікула вростають капіляри; гранульозні клітини підлягають. лютеїнізації; відбувається збільшення в них цитоплазми і утворення ліпідних включень. Цей процес призводить до утворення жовтого тіла, клітини якою екскретують прогестерон. Клітини гранульози і тека-клітини синергічно беруть участь в синтезі естрогенів, клітини текальної оболонки є голошиїм джерелом андрогенів, які в незначній кількості синтезуються і в сіромі, прогестерон синтезується в тека-клітинах та клітинах гранульози.

Материнською субстанцією для усіх стероїдних гормонів є холестерин ліпопротеїн низької щільності.

Під впливом ЛГ із холестерину синтезуються андрогени, які з током крові потрапляють в гранульозні клітини фолікула і в них ароматизуються в естро-гени. Ці дані підтверджуються великим вмістом ароматаз в гранульозних клітинах зріючого фолікула, а також високим змістом простагландину F2 в фолікулярній рідині. В яєчниках в ранню фолікулярну фазу менструального циклу секретизується 60—100 мкг естрадіолу, в лютеїнову фазу — 270 мкг в момент овуляції — 400—800 мкг на добу. Прогестерон синтезуєтьсяі в яєчниках в кількості 2 мг/добу в фолікулярну фазу та 25 мг/добу в лютеїнову фазу.

В яєчниках синтезуються наступні андрогени: андростендіон, попередники тестостерону, в кількості 1,5 мг/добу і стільки ж андростендіону в наднирниках. 15% тестостерону під впливом ензимів ароматизується в дегідротестосгерон — найбільш активний андроген. Кількість його в жіночому організмі складає 75 мг/добу.

В яєчниках синтезуються також простагландини, які відносяться до фосфоліпідів. Простагландини посилюють скорочувальну актиність контрактильних елементів внутрішньої оболонки фолікула.

Третім рівнем репродуктивної системи є гіпофіз, точніше його передня доля — аденогіпофіз, який секретує гонадотропні гормони: лютеїнізмомми гормон (ЛГ), фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), пролактин (ПРЛ).

Під впливом ФСГ відбувається ріст та розвиток фолікула, під час якою виникає проліферація клітин гранульози, синтез рецепторів ЛГ па поверхні клітин гранульози, синтез ароматаз, сприяння овуляції.

Під впливом ЛГ відбувається синтез естрадіолу в клітинах гранульомного

мінантного фолікула, стимуляція овуляції, синтез прогестерону в лютеїно-

ваних клітинах гранульози (жовтого тіла).

ПРЛ контролює лактацію, забезпечує різні метаболічні ефект, сприяє розвитку ожиріння та гіпертензії.

Гіпогаламічний контроль в регуляції синтеза ПРЛ проявляється гальмуючою дією дофаміну.

Четвертий рівеньскладають гіпоталамічні центри, які через рилізинг-гормони контролюють тропні функції аденогіпофізу (винайдений і синтезований тільки люліберин — ЛГ-РГ). У людини аркуатні ядра медіобазального гіпоталамуса є єдиним місцем утворення і виділення ліберинів, що відповідають за гонадотропну функцію гіпофіза. Секреція люберинів відбувається у пульсуючому ритмі з частотою приблизно 1 раз за годину, так званий годинний (циркоральний) ритм. Зона аркуатних ядер одержала назву аркуатного асцилятора.

Секреція ліберинів модулюється імпульсами екстрагіпоталамічних структур ЦНС (п'ятий рівень)через синаптичні нейротрансмітери, біогенні аміни — дофамін, норадреналін, серотонін, опіоїдні пептиди. Дофамін та серотонін мають основне значення в контролі гіпоталамічного впливу на синтез иролактину (ПРЛ).

Схематично менструальну функцію жінки можна розділити на чотири цикли.

Гіпоталамічний цикл.Циклічно вироблювані релізинг-гормони (ФСГ,РГ, ЛГ-РГ) регулюють виділення ФСГ, ЛГ.

Гіпофізарний цикл.Передня частка гіпофіза протягом менструального циклу послідовно виділяє три гормони: ФСГ, який забезпечує розвиток і дозрівання фолікула та виділення останнім естрогенів; ЛГ, який сприяє овуляції і розвитку жовтого тіла; пролактин (ПРЛ), що контролює функцію молочної залози, має значний метаболічний ефект.

1. Яєчниковий цикл.Фолікулінова фаза (ріст і дозрівання фолікула) на 14—16-й день менструального циклу закінчується овуляцією. У цій фазі у фолікулі виробляються естрогени. Лютеїнова фаза характеризується розвитком жовтого тіла. Жовте тіло поза вагітністю проходить такі стадії розвитку: проліферації, васкуляризації, розквіту і зворотного розвитку. Таке жовте тіло називається менструальним (corpus luteum menstruationis). Через 2—3 тижні воно перетворюється на біле тіло (рубець — corpus albicans). Під час вагітності жовте тіло після фази розквіту продовжує розвиватися до 12—14 тижня (corpus luteum graviditas), доки його функцію не візьме на себе плацента. Жовте тіло виробляє прогестерон, або лютеогормон.

4. Матковий цикл.У слизовій оболонці матки відповідно до гіпофізарногоі яєчникового циклів спостерігаються чотири фази: десквамації (менструація) — від 1-го до 6-го дня; регенерації — від 6-го до 8-го дня; проліферації— від 8-го до 16-го дня, секреції— від 16-го дня до початку чергової фази десквамації, а саме до 28— 30-го дня.

У регуляції менструального циклу, крім гонадотропних гормонів, беруть участь окситоцин, серотонін і ПГ, а також ферментна система гіалуронідаза гіалуронова кислота. Окситоцин, ГІГ F_2a і серотонін впливають безпосередньо на оболонку фолікула. М'язові елементи оболонки при цьому скорочуються, у зв'язку з чим підвищується внутрішньофолікулярний тиск і оболонка фолікула розривається.

Окситоцин, ПГ F_2a і серотонін діють також на моторну функцію матки. Доведено їх вплив на процес овуляції, утворення ЛТТ і спорожнення молочної залози у лактаційний період. Серотонін і ПГ впливають на деякі ланки метаболізму та тонус судин матки.