Не тягнуть кримінальної відповідальності зберігання, придбання і передача холодної зброї.
Злочин є закінченим з моменту вчинення злочинного діяння у будь-якій формі.
Суб’єкт злочину – фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
Суб’єктивна стороназлочину характеризується прямим умислом.
Звільняється від кримінальної відповідальностіособа, яка вчинила злочин, передбачений ч. 1 або 2 ст. 263 КК, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.
Відмінність об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 263 КК від злочинів, передбачених ст. 262, 263-1 і 264 КК:
| Склад злочину | Об’єктивна сторона |
| Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК) | Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; носіння виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без зазначеного вище дозволу. |
| Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів (ст. 262 КК) | Викрадення, привласнення, вимагання, заволодіння шляхом шахрайства або шляхом зловживання службовим становищем. |
| Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв (ст. 263-1 КК) | Виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікації, незаконному видаленні чи зміні її маркування, або незаконному виготовленні бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв. |
| Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 КК) | Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки |
Відповідальність за стрільбу з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку передбачена ст. 174 КУпАП.
Адміністративні правопорушення, пов'язані з вогнепальною, холодною чи пневматичною зброєю передбачені ст.ст. 172-19, 190 - 195-4 КУпАП.
| Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК) |
Об’єкт злочину – це безпека руху і експлуатації автомобільного транспорту.
Транспортний засіб – це механічні транспортні засоби, що приводяться в рух за допомогою двигуна (зокрема, всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли, моторолери, мотоколяски; транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; всюдиходи, аеросани, амфібії тощо).
Не є транспортними засобами – рухомий склад метрополітену, фунікулера та інших видів залізниць (пасажирські та вантажні потяги, локомотиви, дрезини тощо).
Об’єктивна сторона злочину:
діяння:
· порушення правил безпеки дорожнього руху (порушення однієї або кількох вимог «Правил дорожнього руху» або інших нормативно-правових актів, що регламентують безпеку дорожнього руху (наприклад, перевищення швидкості, порушення правил обгону тощо));
· порушення правил експлуатації транспорту (невиконання нормативно-правових актів, які регламентують безпечне використання транспортного засобу під час його руху (наприклад, перевезення людей або вантажів непридатних або необладнаних транспортних засобах, експлуатація транспортного засобу з несправною гальмівною системою або рульовим керуванням тощо));
наслідки – заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості;
причиновий зв’язок між порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту і настанням наслідків.
Злочин вважається закінченим з моменту спричинення потерпілому тілесного ушкодження середньої тяжкості.
Суб’єкт злочину – спеціальний (фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право). За певних обставин до кримінальної відповідальності може бути притягнута особа, яка навчає водінню іншу особу і перебуває під час навчальної їзди поруч з учнем (майстер виробничого навчання, інструктор тощо).
Суб’єктивна сторона злочину передбачає необережну форму вини щодо наслідків.
∆ Наприклад: гр. П. сів за кермо автомобіля в стані алкогольного сп’яніння (умисел щодо дії), через що і здійснив наїзд на пішохода, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження (необережність щодо наслідків).
∆ Наприклад: гр. М. не помітивши знак «Кінець головної дороги» (необережність щодо дії),здійснив зіткнення із легковим автомобілем гр. Р., чим спричинив останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження (необережність щодо наслідків).
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 286 КК) є спричинення: 1) смерті потерпілому; 2) тяжких тілесних ушкоджень.
Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 3 ст. 286 КК) є спричинення загибелі кількох осіб (2-х або більше).
| ВАЖЛИВО! Якщо суб’єкт свідомо спричинив наїзд на потерпілого, прямо бажаючи настання негативних наслідків, то діяння слід кваліфікувати за відповідними статтями Розділу ІІ «Злочини проти життя та здоров`я особи», адже в такому випадку транспортний засіб є лише знаряддям вчинення злочину. |
∆ Наприклад: гр. Т, маючи замовлення на умисне вбивство гр. С., спрямував транспортний засіб на потерпілого, спричинивши смерть останнього та з місця пригоди зник.
Адміністративні правопорушення у сфері руху та експлуатації транспорту передбачені ст. 121-130 КУпАП.
|
Об’єкт злочину – це контрольоване використання автомобільного транспорту.
Предмет злочину – транспортний засіб (див. ст. 286 КК).
Об’єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом, тобтоумисним, з будь-якою метою протиправним вилученням будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху, тощо).
Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, а також із застосуванням насильства або його погрозою.
Не є незаконним заволодіння транспортним засобом у стані крайньої необхідності, наприклад, для того, щоб терміново доставити тяжко хвору людину до лікарні, приборкати стихійне лихо, усунути іншу небезпеку, яка загрожує людям, інтересам суспільства чи держави.
Злочин є закінченим з моменту:
· коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування;
· встановлення контролю над транспортним засобом, якщо заволодіння відбувається під час руху транспортного засобу.
Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку (ч. 1 ст. 289 КК), 14-річного віку – за частинами 2 і 3 ст. 289 КК.
Не є суб’єктами злочину:
· особи, які є співвласниками або законними користувачами транспортного засобу;
· працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, котрі без належного дозволу здійснили поїздку на закріпленому за ними транспортному засобі;
· службові особи, які наділені повноваженнями щодо використання чи експлуатації транспортних засобів.
Суб’єктивна сторона злочину – вина у формі умислу.
Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка за наявності сукупності умов:
· вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом із застосуванням насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства);
· добровільно заявила про це правоохоронним органам;
· особа повернула транспортний засіб власнику;
· повністю відшкодувала завдані збитки.
|
Об’єкт злочину – це безпека дорожнього руху.
Об’єктивна сторона включає три обов’язкові ознаки:
· діяння – порушення чинних на транспорті правил, наприклад: «Правила поведінки громадян на залізничному транспорті», «Правила користування трамваєм і тролейбусом в містах України», «Правила дорожнього руху» тощо, тобто обумовлюються змістом злочинного діяння – порушення положень законодавчих або інших нормативних актів щодо чинних на транспорті правил, що регулюють порядок безпечного руху залізничного, повітряного, водного, автомобільного, електричного та іншого виду транспорту (наприклад, правила поведінки пасажирів у метрополітені, у літаку, автобусі, трамваї, тролейбусі та інших видах транспорту) (наприклад, самостійне пересування пасажира повітряного транспорту територією льотного поля; самовільне відкриття шлагбауму на залізничному переїзді без дозволу чергового; прогін тварин через колію без дотримання правил безпеки; порушення правил дорожнього руху водіями транспортних засобів, що не належать до вказаних у примітці до ст. 286 КК, а також велосипедистами, пішоходами, пасажирами; порушення правил безпеки руху і експлуатації при керуванні маломірними суднами тощо);
· наслідки – загибель людей або інші тяжкі наслідки;
· причинний зв’язок між діянням, яке виявилося у порушенні зазначених правил, та наслідками, що настали.
Злочин є закінченим з моменту спричинення наслідків у вигляді загибелі людей або інших тяжких наслідків.
Суб’єкт злочину – будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку (пішохід, пасажир, велосипедист, особа, яка керує човном або водним мотоциклом, водій гужового транспорту тощо.
∆ Наприклад: в темну пору доби в умовах недостатньої видимості гр. М, керуючи гужовою повозкою, рухаючись по другорядній дорозі та перетинаючи автодорогу сполученням Київ - Суми, не надав переваги в русі автомобілю під керуванням гр. Ю. та допустив зіткнення гужової повозки з даним автомобілем. В наслідок зіткнення пасажир гужового транспорту гр. Ж. отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Суб’єктивна сторона злочину передбачає необережну форму вини.
Слід відмежовувати ст. 291 КК від ст. 127 КУпАП «Порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин» за відсутністю таких наслідків, як загибель людей або інших тяжких наслідків.
Дата добавления: 2016-03-04; просмотров: 1757;