Методика складання карти стратегічних груп конкурентів

На ринку туристичних послуг (локальному, регіональному, національному) конкурує багато туристичних фірм. Виявлення конкурентів, як і дослідження їх діяльності – важлива умова досягнення успіху в бізнесі. Для того, щоб уявити загальну картину конкуренції та оцінити місце кожної організації у конкурентної боротьбі рекомендується створювати карти стратегічних груп конкурентів або позиційні карти конкурентів.

Стратегічна група складається із організацій зі схожими конкурентними стратегіями і ринковими позиціями.

Методика складання карти стратегічних груп конкурентів включає такі етапи:

ü обираються найбільш суттєві (вагомі) характеристики для диференціації організацій (послуг). Наприклад, середня ціна і якість послуг що надаються; масштаб діяльності і асортимент послуг і т.д.;

ü на карту наносяться точки за двома координатами, кожна з яких зображує конкретну туристичну організацію;

ü організації, які розташовуються близько один одного відносять до стратегічних груп і графічно виділяють.

Чим ближче стратегічні групи розташовані один до одного, тим інтенсивніша галузева конкуренція між ними. Найбільш сильна конкуренція спостерігається між організаціями, які входять до однієї стратегічної групи. У випадках, коли стратегічні групи віддалені один від одного, конкуренція між ними вважається незначною. На рисунку 2.4. наведена карта стратегічних груп конкурентів гіпотетичної галузі.

Рис. 2.4. Карта стратегічних груп конкурентів із гіпотетичної галузі

Метод складання карти стратегічних груп може бути застосований як для туристичних організації в цілому, так і для окремих туристичних послуг.

Сучасний аналітичний інструментарієм дозволяє не тільки визначити стратегічні групи конкурентів, а й оцінити інтенсивність конкуренції. Інтенсивність конкуренції може бути виміряна за допомогою індексу Харфіндела-Хіршмана (ІХХ):

ІХХ = , 0 а_і 1,

де а_і – частка підприємства на ринку.

Інтерпретація кількісних значень ІХХ виконується таким чином:

0 – конкуренція відсутня із-зі відсутності продавців на ринку;

0-0,2 – чиста конкуренція (багато дрібних продавців туристичних послуг схожого асортименту працюють у вузькому діапазоні цін);

0,2-0,4 – монополістична конкуренція (багато продавців у широкому діапазоні цін);

0,4-1,0 – олігополістична конкуренція (на ринку спостерігається невелика кількість продавців, що чутливо реагує на змінення цін);

1,0 – чиста монополія (конкуренція відсутня із-зі наявності тільки одного продавця).