Визначення пробігу вагонів

Розрахунок навантаження вагонів і їхнього пробігу в навантаженому стані.

План роботи рухомого складу складається у фізичних (чотиривісних) вагонах. При цьому обсяг роботи визначають у середньому за добу. У зв'язку з цим, насамперед, перераховують вантажопотоки у вагонопотоки за допомогою показника "статичне навантаження". Кожен показник, виражений у тоннах (навантаження, прийом і т.д.), ділять на статичне навантаження.

Статичне навантаження розраховують для кожного масового вантажу і кожній планованій групі вантажів. При цьому необхідно враховувати наступні фактори:

тип вагона, у якому перевозиться даний вантаж;

частку вантажу, перевезеного у кожнім типі вагонів;

технічну норму завантаження кожного типу вагонів під час перевезення даного вантажу.

Планове середнє статичне навантаження вагона з урахуванням усіх трьох факторів розраховують:

,

де - частка вантажу, перевезеного у вагонах даного типу в загальному обсязі перевезень даного вантажу, %

- технічна норма навантаження даного вантажу у даний тип вагона, т/ваг.

Планування порожнього і загального пробігу вагонів.

Пробіги порожніх вагонів складаються з пробігів місцевого порожняка і пробігів порожняка, що проходить з регулювальних завдань. Для розрахунків пробігу місцевих порожніх вагонів складають баланс порожняка, тобто визначають надлишок чи нестачу порожніх вагонів на кожній станції і дільниці.

Управління залізниці дає вказівку, у якому напрямку варто здавати надлишок і відкіля одержувати відсутні порожні вагони, скільки й у якому напрямку буде проходити транзитних порожніх вагонів. З обліком цього встановлюють схему (чи напрямок) руху порожніх вагонів. При цьому обирають найкоротші напрямки, крім зустрічних пробігів однотипного порожняка.

На підставі побудованої схеми визначають середню густоту руху порожніх вагонів як напівсуму густоти на початку і кінці дільниці. Множенням середньої густоти руху порожніх вагонів по дільниці на його довжину розраховують пробіг порожніх вагонів у вагоно-кілометрах. Сума вагоно-кілометрів по всіх дільницях дає пробіг порожніх вагонів на залізниці. Загальний пробіг вагонів складається з пробігу навантажених і порожніх вагонів за дільницями.

При складанні плану роботи рухомого складу для усієї мережі розрахунок порожніх пробігів на основі дільничних величин складний. У цих випадках застосовують спрощений спосіб. За відправну базу приймають звітний коефіцієнт порожнього пробігу, потім його коректують з урахуванням факторів, що впливають на його зміну: усунення нераціональної зустрічності однотипного порожняка, зміна різниці між пробігом однотипних навантажених вагонів за прямим і зворотнім напрямках, зміна пробігу навантажених спеціальних типів вагонів.

Планування вантажообігу брутто

Тонно-кілометри брутто є основою для визначення розміру поїзної роботи і пробігу локомотивів, а також потреби у паливі й електроенергії для тяги потягів, що планують у межах дільниць обороту локомотивних бригад. Тому на залізницях, де границі дільниць обороту не збігаються з границями залізниць, тонно-кілометри брутто варто визначати як у межах залізниць, так і у межах дільниць обороту локомотивних бригад.

Робота у тонно-кілометрах брутто на залізниці складається з тонно-кілометрів нетто і тонно-кілометрів тари вагонів:

Тонно-кілометри нетто на дільницях і у цілому на залізниці розраховують у плані перевезень.

Тонно-кілометри тари вагонів визначають множенням загального пробігу вагонів на середню масу тари q вагона:

Середня маса тари вагона найбільше точно може бути визначена як зважена за типами вагонів. Якщо відсутні дані про структуру вагонного парку, то цей показник приймають за звітним даним.

Тонно-кілометри брутто розраховують окремо для навантажених і порожніх вагонів по дільницях і напрямкам. Для порожніх вагонів тонно-кілометри брутто дорівнюють тонно-кілометрам тари і виконуються тільки у одному напрямку (порожньому).