Визначення потреби в оборотних коштах

Залежно від методів планування оборотні активи діляться на нормовані і ненормовані. До нормованих оборотних активів належать оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів, в залишках готової продукції на складах підприємств. Ненормовані оборотні активи вміщують дебіторську заборгованість, векселі одержані, грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції.

Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування. Нормування оборотних коштів передбачає врахування багатьох чинників, які впливають на господарську діяльність підприємств. На підприємствах виробничої сфери до них належать:

- умови забезпечення підприємства товарно-матеріальними цінностями: кількість постачальників, терміни поставки, розмір транзитних партій, кількість найменувань товарних цінностей, форми розрахунків за матеріальними цінностями;

- організація процесу виробництва: тривалість виробничого циклу, характер розподілу витрат протягом виробничого циклу, номенклатура продукції;

- умови реалізації продукції: кількість споживачів готової продукції, їх віддаленість, призначення продукції, умови її транспортування, форми розрахунків з відвантаженої продукції.

У разі заниженого розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні і виробничому процесі, зменшення обсягу виробництва і прибутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості, інші негативні явища в господарській діяльності.

Надлишок оборотних коштів приводить до накопичення надмірних запасів сировини, матеріалів; послаблення режиму економії; створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням.

Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розроблення норм на тривалий період дії і нормативів на конкретний період - рік (як правило), півріччя, квартал. Це досягається за проведення таких робіт:

1) визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів. Норма оборотних коштів - це відносний показник, який обчислюється в днях, відсотках або гривнях. Норми в днях щодо виробничих запасів розраховуються за окремими видами матеріальних цінностей;

2) встановлення одноденного витрачання матеріальних цінностей, виходячи з кошторису витрат на виробництво;

3) визначення нормативу оборотних коштів за кожною статтею в грошовому виразі проводиться множенням одноденних витрат у грошовому виразі на відповідну норму запасу в днях;

4) розрахунок сукупного нормативу або загальної потреби в оборотних коштах на підприємстві проводиться підсумовуванням нормативів по окремих статтях;

5) завершальний етап нормування - визначення норм і нормативів за окремими статтями оборотних коштів для підрозділів підприємств, де використовуються матеріальні цінності і виготовляється продукція.

Найбільш трудомістким і складним є розроблення норм запасу. Норми запасу в днях застосовуються протягом декількох років, якщо істотно не змінюються умови виробництва, постачання і збуту, розрахунків.

На сьогодні підприємствам надано право самостійно розраховувати нормативи оборотних коштів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19 квітня 1993 року №279 «Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій і джерела їх покриття» Міністерством економіки разом з Міністерством фінансів встановлений Типовий порядок визначення норм запасів товарно-матеріальних цінностей.