Податок на прибуток

Платниками податку на прибуток с резиденти та нерезиденти. З резидентів платниками податку є суб'єкти господарської ді­яльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку на території України і за її межами. З нерезидентів платниками податку є фізичні особи, а також юридичні особи, ство­рені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують дохо­ди, джерелом походження яких є Україна (крім установ і органі­зацій, що мають дипломатичний статус).

Валовий дохід — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітно­го періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Визначаючи валовий дохід, ураховують:

— загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також від продажу цінних паперів, крім операцій з їх первинного випуску (розміщення) та кінцевого погашення;

— доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій, пов'язаних із наданням фінансових послуг, від торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами;

— доходи від спільної діяльності у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, відсотків, роялті, володіння борговими вимогами, від здійснення операцій лізингу (оренди);

— доходи, не враховані під час обчислення валового доходу у попередніх періодах і виявлені у звітному періоді;

— доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій (сум безповоротної фінансової допомоги, а також вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно отриманих платником податку у звітному пері­оді; сум невикористаної частини коштів, повернених із страхових резервів; сум страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згід­но з договорами зберігання і використаних ним у власному вироб­ничому й господарському обороті; сум отриманих штрафів, не­устойки, пені; сум державного мита, раніше сплаченого і поверне­ного за рішенням суду);

— суму перевищення виручки від продажу над балансовою вар­тістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів.

До складу валового доходу, а отже, і скоригованого валового до­ходу не включаються:

— суми акцизного збору та податку на додану вартість;

— суми або вартість майна, отримані платником податку як ком­пенсація за примусові відчуження державою іншого майна платника податку;

— суми коштів або вартість майна, отримані платником податку з рішення суду як компенсація його витрат або збитків;

— суми надмірно сплачених податків, зборів, що повертаються платнику податку з бюджету, якщо вони не були включені до складу валових витрат;

— суми коштів або вартість майна, що надходять у вигляді пря­мих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права;

— суми одержаного платником податку емісійного доходу;

— номінальна вартість узятих на облік, але неоплачених цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних до­кументів, виданих боржником на ім'я платника податку як підтвер­дження заборгованості боржника;

— доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, дивіденди, отримані від інших платників податку, що оподатковувалися за їхньої виплати;

— кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної її ліквідації або після закінчення договору про спільну діяльність;

— кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної техні­чної допомоги, яка надається іншими державами;

— кошти, що надаються платнику податку з Державного іннова­ційного фонду на поворотній основі;

— вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації в передбаченому законодавством порядку.

Необхідно звернути увагу, що датою збільшення валового доходу вва­жається дата, що припадає на податковий період, протягом якого першою сталася подія:

— зарахування коштів покупця або замовника на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають реалізації (коли реалізація відбувається за готівку — дата її оприбуткування в касі платника податку);

— відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактично­го надання результатів робіт (послуг) платником податку.

До складу валових витрат слід включати:

1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду і пов'язаних з підготовкою, організацією, веден­ням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охоро­ною праці.

Датою збільшення валових витрат вважається дата, яка припа­дає на податковий період, протягом якого раніше відбувалася подія:

— списання коштів з банківських рахунків на оплату товарів;

— оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного їх отримання.

До складу валових витрат відносять також будь-які витрати на виплату або нарахуванням відсотків за борговими зобов'язаннями протягом звітного періоду, які пов'язані з веденням господарської діяльності платником податку.

2. Витрати на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення та інші види поліпшення ос­новних фондів, у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

3. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (загальнодержавних і місцевих), установлених Законом України «Про систему оподаткування», за винятком: податку на прибуток, податку на не­рухомість, податку на дивіденди, податків на доходи нерезидентів,
податків на доходи від грального бізнесу.

4. Суму перевищення балансової вартості запасів покупних това­рів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напів­фабрикатів на складах, у незавершеному виробництві, готової продукції на початок звітного кварталу над їхньою балансовою вар­тістю на кінець того самого звітного кварталу.

5. Сума перевищення балансової вартості над виручкою від про­дажу окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів.

6. Суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій (не більше 4% опо­даткованого прибутку попереднього звітного періоду).

7. Суми коштів, переказаних підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, коли на цих підприємствах як на основному місці роботи пра­цює не менше 75% таких осіб, згаданим об'єднанням для проведен­ня благодійної діяльності (не більше 10% оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду).

8. Суми коштів, внесених у страхові резерви (в порядку, перед­баченому Законом «Про оподаткування прибутку підприємств»).

9. Суми витрат, не включених до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку із втратою або псуванням документів чи допущенням помилок у розрахунках податкового зо­бов'язання, виявлених у звітному податковому періоді.

10. Суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, коли відповідні дії щодо стягнення таких боргів не дали позитивного результату, а також суми заборгованості, щодо яких минув термін позовної давності.

До складу валових витрат дозволяється включати і такі витрати платників податку на прибуток (витрати подвійного призначення):

— на гарантійний ремонт (обслуговування) реалізованих товарів; на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів;

— на придбання науково-технічної літератури, передплату спе­ціалізованих періодичних видань, оплату участі у наукових семінарах з основної діяльності;

— на проведення передпродажних і рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що їх продає платник податку;

— на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення;

— на страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції, кредитних і комерційних ризиків; майна платника податку, страхування громадянської відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що входять до складу основних фондів, можливих екологічних і ядерних ризиків;

— на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, які видають державні органи на відповідні види діяльності;

— на забезпечення найманих робітників спеціальним одягом, взуттям тощо;

— на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах із платником податку;

— на експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури, що пере­бували на балансі підприємства та утримувалися за рахунок платника податку до прийняття Закону «Про оподаткування прибутку підпри­ємств» (окрім капітальних витрат, що підлягають амортизації).

Не дозволяється включати до складу валових витрат плат­ника податку такі витрати:

— не пов'язані з веденням господарської діяльності;

— на придбання торгових патентів;

— сплату штрафів та неустойки;

— на утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання холдингових компаній;

— виплата емісійного доходу на користь емітента корпоратив­них прав;

— виплата дивідендів;

— суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, нижчими, ніж звичайні.

Зменшення оподаткованого прибутку досягається також вна­слідок збільшення суми амортизаційних відрахувань, які виключаю­ться зі скоригованого валового доходу.

Норми амортизаційних відрахувань встановлені у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в таких розмірах (у розрахунку на податковий квартал): група І – 2%, група II – 10%, група III – 6%, група IV – 15%.

Пільги за оподаткування прибутку. Звільняється від оподатку­вання прибуток:

— підприємств від продажу на митній території України спеці­альних продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямований на збільшення виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів;

— підприємств, що засновані всеукраїнськими громадськими ор­ганізаціями інвалідів, від продажу товарів (робіт, послуг), крім при­бутку, отриманого від грального бізнесу, якщо протягом попере­днього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів за основним місцем роботи становить не менше 50% чисельності працюючих, а фонд оплати їхньої праці – не менше 25% суми витрат на оплату праці.

Ставки оподаткування

Основну ставку податку встановлено в розмірі 25% до об'єкта оподаткування.

Оподаткування страхової діяльності за ставкою 3% валового доходу.