ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ФУНКЦІЇ

Правове виховання — цілеспрямований постійний вплив на людину з метою формування у неї правової культури і активної правомірної поведінки.

Основна мета правового виховання — дати людині необхідні в житті юридичні знання, навчити поважати закони і підзаконні акти і додержуватися їх, тобто сформувати достатньо високий рі­вень правової культури, здатний значно зменшити кількість пра­вопорушень. Кожна людина, знаючи свої права і обов'язки, може грамотно захищати себе від незаконних дій з боку юридичних ор­ганів.

Правове виховання тісно пов'язане з усіма видами соціаль­ного виховання — моральним, політичним, естетичним та ін. їх можна назвати «субправовими», тобто такими, що прилягають до правового, пов'язані з правовим, оскільки всі вони залучаються до правового виховання.

Ознаки правового виховання:

• будується на засадах системи норм права;

• допускає впровадження в правосвідомість виховуваних складових елементів упорядкованих суспільних відносин — дозволянь, зобов'язувань, заборон;

• спирається на можливість застосування примусової сили держави через на-кладання юридичної відповідальності на правопорушників;

• охоплює не тільки суб'єктів права, які дотримуються пра­вових норм, а й схильних до правопорушень та порушників цих норм;

• здійснюється за допомогою спеціальних правовиховних спо­собів і засобів;

• здійснюється вихователями, що, як правило, мають юри­дичну освіту або спеціальну юридичну підготовку.

Сутністю правового виховання є формування правової на­станови на узгодження прагнень і сподівань особи з інтересами і сподіваннями суспільства, тобто процес вироблення непохитних правових ідей і принципів у правосвідомості виховуваних, фор­мування правової культури.

Зміст правового виховання — це процес цілеспрямованого і систематичного впливу на правосвідомість особи (групи) за допомогою комплексу правовиховних заходів і способів, якими ке­рується суспільство.

Функції правового виховання:

— передача виховуваним (індивідам, громадським групам) правових знань, навичок, умінь;

— формування правових ідей, почуттів, переконань у право­свідомості вихову-ваних, вироблення правової настанови на пра­вомірну поведінку.

Правове виховання відбувається в правовому полі, у врегу­льованих правом сферах суспільних відносин.

Не слід плутати правове виховання і правове регулювання, хоча вони й є взаємозалежними. Об'єктом правового регулю­вання є переважно відносини — вольові акти поведінки особи, а об'єктом правового виховання, виховною функцією права — її свідомість (думки, почуття, уявлення). Це не означає, що право­свідомість особи не зазнає впливу правового регулювання і його механізму. Однак цей вплив є другорядним щодо поведінки осо­би, її вчинків.