Юридична відповідальність

У сучасній юридичній науці розрізняють перспективну і ре­троспективну юридичну відповідальність.

Перспективна (позитивна) юридична відповідальність — це сумлінне виконання суб'єктом усіх правових приписів.

Ретроспективна (негативна) юридична відповідальність — це зазначений у законі обов'язок правопорушника прийняти з боку держави певні санкції за скоєне правопорушення. Саме цей вид юридичної відповідальності докладно регламентові-ний правом і його враховують, коли без відповідних застережень застосовують термін «юридична відповідальність». Саме про це йтиметь­ся далі.

До основних ознак юридичної відповідальності слід віднести

те, що вона:

а) за своєю сутністю є негативною реакцією держави на скоє­не правопорушення;

б) забезпечується застосуванням державних заходів примусу;

в) застосовується лише до суб'єктів, які винні у скоєнні кон­кретного правопору-шення;

г) тягне застосування до правопорушника певних санкцій майнового, особистого чи організаційного характеру.

Юридична відповідальність виконує у суспільстві певні функ­ції, серед яких основними є:

а) попереджувальна (вплив на свідомість осіб, схильних до скоєння правопо-рушень, у напрямку утримання їх від проти­правної діяльності);

б) репресивна (покарання правопорушників);

в) компенсаційна (поновлення, у межах можливого, поруше­них прав потерпілих від правопорушення).

Юридичну відповідальність накладають на основі таких принципів:

а) притягнення суб'єкта до відповідальності відбувається тільки за скоєне правопорушення, а не за виявлення наміру його скоїти;

б) детальна правова регламентація підстав і процедури при­тягнення до юриди-чної відповідальності;

в) законність, невідворотність, справедливість і гуманність юридичної відповіда-льності.

Підставою притягнення суб'єкта до юридичної відповідаль­ності є наявність у його діях складу правопорушення. Види юридичної відповідальності:

а) кримінальна відповідальність — накладають за скоєння злочину: до винної особи застосовують вид і міру покарання, пе­редбачені Кримінальним кодексом. Так, до фізичних осіб застосо­вують жорсткі санкції (аж до позбавлення волі), і можуть застосо­вувати виключно у судовому порядку;

б) адміністративна відповідальність фізичних осіб, які скої­ли адміністративне (у сфері управлінських відносин) правопору­шення, полягає у накладанні санкцій особистого, майнового чи морального характеру. Такими санкціями можуть бути, наприклад, позбавлення спеціальних прав (на керування автомобілем, займатися певним видом діяльності тощо), штрафи, попереджен­ня тощо. Цей вид юридичної відповідальності накладають органи державного управління на осіб, які не підпорядковані їм у своїй службовій діяльності (наприклад, штраф ДАІ за порушення пра­вил дорожнього руху);

в) цивільно-правова відповідальність — накладають на фізич­ну чи юридичну особу при невиконанні договірних зобов'язань або завданні майнової шкоди чи порушенні особистих немай-нових прав (посягання на честь і гідність особи). Тобто винні зобов'язуються відшкодувати завдані збитки. Цей вид юридичної відповідальності застосовують суди, арбітражні суди, а інколи й органи державного управління;

г) дисциплінарна відповідальність за порушення дисципліни у сфері трудових відносин — передбачає накладання на винних мір дисциплінарного характеру: зауваження, догани, переведен­ня на іншу роботу, звільнення з посади тощо.