СТРУКТУРА І КЕРІВНИЦТВО ЮРИДИЧНОЮ СЛУЖБОЮ

Питанням організації правового обслуговування, забезпечення реалізації державної правової політики у відповідній галузі, захис­ту законних інтересів міністерств, інших центральних органів ви­конавчої влади, а також державних підприємств, установ і орга­нізацій надається велике значення з боку держави.

Згідно із Загальним положенням про юридичну службу міністер­ства, іншого центрального" органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації [7] міністерства та відомства зобов'язані впорядкувати роботу юридичних підрозділів у центральному апараті галузі, вжити заходів щодо забезпечення належного правового обслуговування підприємств, установ і орга­нізацій галузі.

Юридична служба разом з іншими структурними підрозділами бере участь у реалізації практично всіх функцій управління міністер­ством, підприємством та іншим господарчим органом, посідаючи при цьому особливе місце: через юридичну службу держава не тільки забезпечує, а й контролює додержання законності та держав­ної дисципліни в діяльності підприємств, установ і організацій.

Юридичній службі надається особлива державна функція, тому порядок її організації і правове положення визначаються в централізо­ваному порядку Загальним положенням шро юридичну службу [7].

Юридична служба як самостійний підрозділ у системі управлін­ня підприємством має певну організаційну структуру. Залежно-від обсягу і характеру правової роботи, специфіки роботи підприєм­ства чи установи юридична служба складається з юридичних відділів» секторів, бюро, групи або впроваджується .посада юрис­консульта відповідно,! категорії (головний юрисконсульт, старший юрисконсульт, юрисконсульт). У міністерствах та інших централь­них органах державної виконавчої влади можуть створюватись юридичні управління.

Ефективність правової роботи на підприємстві залежить від виз­начення оптимальної організаційної структури юридичної служби і необхідної кількості штатних одиниць з урахуванням обсягу ро­боти і особливостей діяльності підприємства. Як свідчить практи­ка, для промислових підприємств, де працює велика кількість ро­бітників та службовців, наявний великий обсяг робіт з підготовки й оформлення договорів, претензій, позовів та інших правових до­кументів, юридична служба складається з чотирьох-п'яти осіб.

В Україні створено й діють малі підприємства з такою чисельні­стю працівників: у промисловості та на будівництві –до 200; інших галузях виробничої сфери – до 50; науці та науковому об­слуговуванні – до 100; галузях невиробничої сфери – до 25; роздрібній торгівлі – до 15. З огляду на це малі підприємства не можуть обійтись без виконання правової роботи і правового об­слуговування.

Існують такі основні форми правового обслуговування малих тц середніх підприємств; на підставі договору, укладеного з юри­дичною консультацією, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи окремим адвокатом* або на підставі договору, укладеного з юри­дичною чи фізичною особою – суб'єктом підприємницької діяль­ності, який має спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення юри­дичної практики. . .... . _:;

Відомі й такі форми правового обслуговування, як організація міжгосподарських юридичних груп для обслуговування кількох територіальне близьких підприємств однієї або .кількох галузей, а також організація обслуговування невеликих господарчих ,ррга-нів однієї системи юридичною службою головного (найбільшого) підприємства.

Останні дві форми найраціональніші, оскільки забезпечують до­сить тісний зв'язок юриста з підприємством, регулярне відвідуван­ня ним підприємства, кваліфіковану підготовку документів.

Міжгосподарські юридичні групи створюються за спеціальним наказом міністерства або іншого органу державної виконавчої влади, де регламентовано всі аспекти організації та діяльності міжгосподарських юридичних груп, у тому числі Порядок їх утворення, права та обов'язки співробітників, оплата праці, форми за­охочення юристів.

На одному з базових підприємств для обслуговування кількох невеликих підприємств, а також виробничих одиниць, де немає сенсу тримати штатного юрисконсульта, як самостійні структурні підрозділи можуть створюватись міжгосподарські юридичні від­діли. Ці відділи формуються за рахунок загальної штатної чисель­ності працівників кількох невеликих підприємств і організацій у такій кількості, аби на кожного юриста припадало обслуговуван­ня від двох до чотирьох підприємств або організацій. Кожне підприємство, що обслуговується міжгосподарським юридичним відділом, перераховує базовому підприємству грошові суми для утримання юристів.

Правове обслуговування підприємств, установ і організацій адвокатами, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи іншим ад­вокатським об'єднанням передбачається Законом України "Про адвокатуру" [2], Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації [7] та ін­шими нормативними актами.

Надання адвокатами правової допомоги підприємствам, уста­новам і організаціям є одним з найважливіших напрямків діяль­ності адвокатури.

Діяльність адвокатів щодо правового обслуговування підпри­ємств, установ і організацій не може обмежуватись тільки виконан­ням претензійно-позовної роботи. Адвокати зобов'язані вживати заходів щодо зміцнення законності в господарській діяльності під­приємств, які вони обслуговують, активного використання право­вих засобів для впровадження госпрозрахунку і поліпшення еконо­мічних показників, забезпечення збереження майна підприємства, посилення боротьби з безгосподарністю, виготовленням неякісної та нестандартної продукції, з порушеннями трудового законодав­ства, посилення захисту прав та законних інтересів підприємств, установ і організацій, правового забезпечення господарського ме­ханізму загалом.

З бгляду на викладене адвокату необхідно добре орієнтуватись у господарському законодавстві й знати основні нормативні акти, що регулюють господарську діяльність підприємств і організацій.

Адвокати здійснюють правову роботу за тими ж напрямками, що й юридичні служби.

Адвокат організовує правильне і своєчасне висунення пре­тензій і позовів, укладення господарських договорів, здійснює контроль за їх виконанням.

Для здійснення цих та інших функцій з правового обслугову­вання адвокат має право вимагати від структурних'підрозділів і посадових осіб необхідні документи, довідки, розрахунки та іншу інформацію.

Разом з іншими структурними підрозділами і посадовими особа­ми адвокат бере участь у вивченні й узагальненні результатів гос­подарської діяльності за окремими напрямками. У разі виявлення фактів заподіяння підприємству шкоди адвокат зобов'язаний по­рушити перед керівником питання щодо притягнення винуватців до матеріальної відповідальності.

На адвоката покладається обов'язок підвищення рівня право­вої роботи на підприємстві шляхом здійснення заходів, пов'язаних з навчанням та правовою пропагандою, – лекцій, доповідей, бесід, тематичних нарад.

Ефективність юридичної служби на підприємстві, в установі та організації, а також правової роботи загалом значною мірою зале­жить від організації і рівня керівництва ними.

За весь час існування юридичної служби питання управління та контролю за її діяльністю вирішувались по-різному.

Нині це загальнодержавне завдання, що визначає організацій­но-методичне керівництво діяльністю юридичної служби.

Згідно з п. 4 Загального положення [7] на Міністерство юстиції України покладено обов'язок організації та методичного керівниц­тва правовою роботою в державі.

Широкі повноваження в частині методичного керівництва пра­вовою роботою надані (згідно з п. 8 Загального положення [7]) юридичному відділу (управлінню) галузевого міністерства.

Таким чином, методичне керівництво діяльністю юридичних служб здійснюється централізовано: у загальнодержавному масш­табі – Міністерством юстиції України, а в окремій галузі господа­рювання – юридичною службою галузевого міністерства, вищої організації.

Пояснимо, як треба розуміти термін "методичне керівництво".

Методика –- це сукупність основних принципів та прийомів, які створюють чітку систему організації роботи того чи іншого органу за визначеними напрямками або загалом.

Орган, що здійснює методичне керівництво, напрацьовує найраціональніші, найефективніші, єдині принципи і засоби роботи, які він рекомендує для використання, з метою впорядкування і підвищення результативності роботи.

Розробка таких прийомів та способів роботи і використання їх на практиці й є методичним керівництвом. Основу його станов­лять вивчення роботи підприємств, установ, рекомендації науко­во-дослідних організацій, пропозиції наукових і практичних пра­цівників.

Оперативно розроблені на основі узагальнення теорії та прак­тики методичні рекомендації або вказівки можуть бути визначені як стандарти, яким повинна відповідати на певному проміжку часу діяльність відповідних органів, організацій, підприємств та їх підрозділів.

Окрім методичних вказівок і рекомендацій найефективнішими заходами методичного керівництва є перевірки, збирання статис­тичних або оперативних даних, довідок, інформацій, заслухову­вання звітів, організація семінарів, зборів, перепідготовка Кадрів тощо.

Зауважимо, що слід розрізняти такі поняття, як методичне керів­ництво юридичною службою та правовою роботою.

Поняття "методичне керівництво правовою роботою" ширше і включає в себе методичне керівництво юридичною службою. Ме­тодичні вказівки і рекомендації керівних органів щодо правової роботи розраховані на всі підприємства, установи і організації, у тому числі й такі, що не мають власної юридичної служби.

Методичне керівництво юридичною службою включає в себе конкретні питання щодо створення юридичних служб, підбору та підвищення кваліфікації співробітників юридичних служб, безпосе­редньої організації їхньої роботи.

Методичне керівництво правовою роботою здійснюється на ос­нові перспективного (на один-два роки) та поточного плануван­ня, а також шляхом прийняття цільових (тематичних) планів ра­зом з арбітражним судом, радами профспілок, іншими органами, організаціями та установами.

Систему органів Міністерства юстиції України становлять Го­ловне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, управ­ління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які постійно працюють з юрисконсультами, організовують їхнє стажування, підвищення кваліфікації, а також постійно діючі семінари.

Як зазначалося, однією з основних найефективніших форм контролю за правовою роботою є систематичні перевірки: як за­гальні, так і тематичні. Під час загальних перевірок аналізуються всі напрямки діяльності юридичної служби, стан правової роботи, виявляються недоліки, визначаються шляхи їх усунення. Як пра­вило, перевіряючі вивчають такі питання:

• організацію юридичної служби (її склад, умови роботи, пла­нування роботи, етан діловодства);

• організацію договірної роботи (аналіз укладених договорів, строки укладення договорів, характеристика переддоговірних спорів, організація обліку та контролю виконання договорів);

• організацію претензійно-позовної роботи (участь "юридичної служби у претензійно-позовній роботі, аналіз претензій і позовів, додержання доарбітражного порядку врегулювання суперечно­стей між сторонами, організація обліку претензій, ефективність претензійно-позовної роботи);

• участь юридичної служби в боротьбі з розкраданням майна, виготовленням неякісної продукції, іншими невиробничими втра­тами; наявність правових документів, що регламентують цю діяль­ність, практика відшкодування збитків;

• стан трудової дисципліни;

• проведення правової експертизи нормативних актів;

• організацію правової пропаганди і участь у ній юридичної

служби.

На рівень роботи юридичних служб, підвищення їх авторитету і поліпшення стану правової роботи в цілому на підприємстві істот­но впливають взаємодія і зв'язок юридичних служб з правоохорон­ними органами, передусім прокуратурою, загальними та арбіт­ражними судами, міліцією та ін.

Контрольні питання

1. Юридичні служби міністерств, підприємств, установ як система державних органів. 2. Особливості правового обслуговування малих і середніх підприємств. • .

3. Міжгосподарські юридичні групи та відділи і порядок їх утворення.

4. Особливості правового обслуговування підприємств адвокатами.

5. Порівняйте управління юридичною службою і здійснення контролю за її діяльністю за радянських часів і в сучасних умовах.

6. Методичне керівництво діяльністю юридичних служб.

7. Охарактеризуйте перевірку діяльності юридичної служби як одну з основних най­ефективніших форм контролю за правовою роботою.