Поняття грошової системи

Грошова система держави — це форма організації грошового обігу, яка закріплена законодавством, а грошовимобігом вва­жається рух грошової маси у готівковій і безготівковій фор­мах.На думку більшості вчених, до грошової системи включа­ються: офіційна грошова одиниця, емісія грошових знаків та організація готівкового обігу¹.

Основним елементом грошової системи є грошова одиниця. Ст. 99 Конституції України визначила грошову одиницю як гривню, а Закон України "Про Національний банк України" записав, що гривня складається з 100 копійок.

Фінансово-правові норми, які вміщені у ст.ст. 33 і 40 Зако­ну України "Про Національний банк України" та визначають емісійне право НБУ, можна об'єднати в чотири групи:

такі, які регулюють організацією грошової системи (виготов­лення та зберігання банкнот і монет; створення резервних фондів банкнот і монет; встановлення номіналів, систем за­хисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків; вста­новлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;

організацію обігу готівки (встановлення правил випуску в обіг, зберігання, переведення, вилучення та інкасації го­тівки);

визначення порядку касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій. Порядок ка­сових операцій, встановлених Національним банком Украї­ни, поширюється на всіх юридичних осіб;

визначення порядку безготівкових розрахунків. Національ­ний банк України встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням паперових та електронних грошей.

Цими нормами розкриваються повноваження НБУ як єди­ного органу держави, якому надане право емісії національної валюти.

Законодавство України встановило, що гроші в Україні існують у готівковій та безготівковій формі.

Готівка — це гроші національної валюти — банкноти та мо­нети.

Загальна сума введених в обіг банкнот і монет зазначається в рахунках НБУ, встановлює курс гривні до іноземних валют. Гривня (банкноти і монети) є єдиним законним платіжним за­собом в Україні, приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень як його пасив. Банкноти і монети є безумовними зобов'язаннями НБУ і забезпечуються всіма його активами.

Згідно із законодавством всі юридичні і фізичні особи — підприємці зобов'язані зберігати свої кошти на рахунках у кредитних установах, які вони обирають собі за своїм волеви­явленням. У кредитних установах відкриваються поточні та депозитні рахунки.

Банки відкривають рахунки зареєстрованим в установлено­му порядку юридичним особам та фізичним особам — суб'єк­там підприємницької діяльності, філіям, представництвам, від­діленням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, виборчим фондам, представництвам юридичних осіб — претендентів, іноземним інвесторам, фізичним особам. Поточні ра­хунки відкриваються для зберігання коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного зако­нодавства. До поточних рахунків належать і карткові рахунки, операції за якими здійснюються відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

Банківські рахунки в іноземній валюті поточні і депозитні відкриваються уповноваженими банками підприємствам для проведення розрахунків у межах чинного законодавства Украї­ни в безготівковій і готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством Украї­ни, та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності (резидентам), які здійснюють діяльність без створення юри­дичної особи, поточний рахунок відкривається за режимом, що встановлено для юридичних осіб-резидентів. Порядок від­криття, функціонування і закриття усіх видів рахунків, їх особ­ливості регулюються нормами Інструкції НБУ "Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та інозем­ній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України" від 18 грудня 1998 р., із змінами і доповнен­нями, що вносяться майже щорічно.

Необхідно пам'ятати, що, уклавши договір з банком про від­криття рахунку, клієнт зобов'язався зберігати усі кошти на цих рахунках. Клієнт може здавати готівку до банку сам, через ін­касаторів, через державну службу охорони при МВС України або через підприємства поштового зв'язку для здійснення пере­казу коштів на рахунки в банках. У касі підприємства або орга­нізації можна зберігати готівку в межах ліміту, встановленого обслуговуючим банком для конкретного клієнта.

Ліміт касової готівки— це сума залишку готівки в касі на кінець робочого дня, розмір якої встановлюється клієнту обслуговуючим банком щороку протягом першого кварталу.

Ліміт встановлюється з урахуванням режиму і специфіки роботи, його віддаленості від банку, розміру обороту, строків здавання виручки інкасаторам.

Банківські правила визначають порядок встановлення лімі­ту касової готівки, а також ті підприємства, організації, фізич­них осіб — підприємців, яким не встановлюють ліміти.

Законодавство передбачає штрафні заходи, які застосовують­ся до порушників дисципліни. Так, у разі порушення юридич­ними особами всіх форм власності, фізичними особами рези­дентами і нерезидентами норм із регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них засто­совуються штрафи:

—за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в ка­сах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної го­тівки за кожний день;

—за неоприбуткування у касах готівки — у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

—за витрачання готівки з виручки за реалізовану продукцію (роботи, послуги) на виплату зарплати, матеріального зао­хочення, будь-яких допомог за наявності податкової забор­гованості — штраф у розмірі здійснених виплат;

—за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки або видачу готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — штраф у розмірі 25% виданих під звіт сум;

—за проведення готівкових розрахунків без подання платіж­ного документа, який би підтверджував сплату готівки — штраф у розмірі виданих коштів;

—за використання готівки не за цільовим призначенням — штраф у розмірі витраченої готівки;

—у разі не встановлення установою комерційного банку лі­міту залишку готівки в касі з них стягується штраф у 50-кратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок. Ця відповідальність визначе­на Указом Президента України "Про застосування штраф­них санкцій за порушення норм з регулювання обігу готів­ки" № 436/95 від 12 червня 1995 р. зі змінами 1996, 1997 та 1999 рр.